"14" січня 2009 р.
Справа № 11/154-08-4176
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів".
До відповідачів: 1) Одеської залізниці.
2) Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод";
про стягнення 3657,60 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Петровська В.І. (за довіреністю);
Від відповідача (Одеська залізниця): Шинкаренко Ю.В. (за довіреністю);
Від відповідача (ЗАТ "Донецьксталь"): не з'явився;
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача (Одеська залізниця): Шинкаренко Ю.В. (за довіреністю);
Від відповідача (ЗАТ "Донецьксталь"): не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 17.10.2008 р. за вх. № 6049 ВАТ "Херсонський завод карданних валів" (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та ЗАТ "Донецьксталь" -металургійний завод" вартості збитків від нестачі вантажу у розмір 3657,60 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач -Одеська залізниця проти позовних вимог заперечує.
Відповідач -ЗАТ "Донецьксталь" проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 24102 від 21.11.2008 р.).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:
На виконання договору поставки продукції ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод"відправив на адресу ВАТ "Херсонський завод карданних валів" сталь сортову вагою нетто 67250 кг. залізничним транспортом за накладною № 50743983 в напіввагоні № 60609179.
Позивач зазначає, що керуючись ст. 52 Статуту Залізниць України та Правилами видачі вантажу станція призначення проставила відмітку у накладній про видачу вантажу без ознак недостачі, оскільки маркування вантажу не було пошкоджено.
Згідно тверджень Позивача представники Херсонської "Торгово-промислової палати", ст. Херсон разом з представниками ВАТ"Херсонський завод карданних валів" провели огляд напіввагону № 60609179 та вантажу, який прибув на станцію Херсон Одеської залізниці та перевірили його вагу на автомобільних вагах, вантажного двору станції Херсон та на вагах території ВАТ "ХЗКВ".
Позивач зазначив, що по факту проведеного зважування була виявлена недостача у розмірі 480 кг. сталі сортової марки 40 кр. 60 плавки 50671, оскільки фактична вага склала 7970 кг., а по сертифікату якості № 5974-С від 28.07.2008 р. вага значиться у розмірі 8450 кг., про що був складений Акт Херсонської "Торгово-промислової палати" від 31.07.2008 р. № В-286.
Позивачем було розраховано вартість недостачі у Довідці-розрахунку № 310/3384 від 06.08.2008 р. з урахуванням Рахунку-фактури № 88430Б8 від 27.07.2008 р. яка становить 3657,60 грн. з ПДВ.
Також Позивач зазначив, що направив Відповідачам Претензію № 010/3475 від 12.08.2008 р., яку Одеська залізниця, Листом № А165/08-4 від 20.08.2008 р., не задовольнила у зв'язку з відсутністю вини Одеської залізниці, оскільки маркування вантажу було не порушено, а ЗАТ "Донецьксталь" залишило без відповіді
Посилаючись на вищевикладене Позивач просить суд стягнути з відповідачів збитки від нестачі вантажу у розмірі 3657,60 грн.
Відповідач -ЗАТ "Донецьксталь" проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 24102 від 21.11.2008 р., в якому зазначив, що він належним чином виконав зобов'язання, щодо постачання металопродукції. Факт передачі товару Донецькій залізниці, як першому перевізнику, належної кількості підтверджується, на його думку, залізничною накладною № 50743983 та Актом експертизи № 4414/8 від 27.07.2008 р. Донецької торгово-промислової палати, підписаний експертом Антоновою Е.М., відповідно до якого на адресу Позивача було відвантажено прокат сортовий у кількості: маса брутто - 90,85 тн.; маса тари - 23,60 тн.; маса нетто - 67,25 тн.
Відповідач також зазначає, що Позивачем були порушені вимоги п. 22 Правил видачі вантажів, відповідно до яких перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення та зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується у перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити у накладній. У залізничній накладній № 50743983 зазначено, що вага вантажу на станції відправника визначена на 250-тоних вагах. Згідно з актом від 31.07.2008 р. № 17 комісійне переважування вагону проводилося за допомогою 10-тоних ваг типу НВП, з вивантаженням сталі з напіввагону, тобто іншим способом, ніж визначеним на станції відправлення.
Також Відповідач зазначив, що в порушення положень п. 114 Статуту залізниць, які передбачають, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення та положення п. 27 Правил видачі вантажів, які встановлюють норму недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) щодо даної категорії вантажів у розмірі 0,5 відсотка від маси, зазначеної в перевізних документах. Також відповідно до вимог п. 129 Статуту Залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача засвідчуються комерційними актами. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними зазначеними у транспортних документах.
Крім того, на думку Відповідача, Позивачем при оформленні недостачі порушено вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання П-6 в частині приймання продукції відповідно до транспортних та супроводжувальних документів а саме:
- вага тари (напівагону) при прийманні продукції Позивачем не визначалася, що є порушенням п. 14 Інструкції;
- виклик представника ЗАТ "Донецьксталь" відповідно до положень п. 17 Інструкції для спільного приймання продукції за кількістю здійснено Позивачем 01.08.2008р., у той же час приймання продукції здійснено 31.07.2008 р. (відповідно до акту), тобто Відповідач фактично вважає, що його було позбавлено можливості прийняти участь у прийманні спірного вантажу.
Також Відповідач вказує, що відповідно до Акту від 31.07.2008 р. № 17 Позивач приймав продукцію після її вивантаження із напіввагону, наступного завантаження у автотранспортні засоби, транспортування та вивантаження, і при цьому ВАТ "Херсонський завод карданних валів" не представлено доказів які б обґрунтовували неможливість виникнення недостачі при здійсненні вищезазначених дій.
У зв'язку з вище викладеним, Відповідач просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник другого Відповідача -Одеської залізниці , в судових засіданнях проти позовних вимог заперечував але відзиву на позов не надав.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Згідно ст.113 СЗУ -за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
З залізничної накладної № 50743983 від 27.07.2008 р. вбачається що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вантажу. Відповідно до п.6 залізничної накладної № 50743983 від 27.07.2008 р. вантаж за зазначеною накладною прибув у справному вагоні, без ознак втрати та виданий відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України.
В додатку до акту Херсонської ТПП № В-286 від 31.07.2008 р. (а.с.15) також зазначено, що верхній ярус з кожної сторони вагону марковано зеленою фарбою, яка не порушена, видимих слідів доступу до вантажу не виявлено.
Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж сталі сортової у кількості 67250 кг., маркування якої здійснено фарбою. Вантаж прибув у справному вагоні без ознак недостачі, псування, пошкодження, а отже і відсутня вина Одеської залізниці.
Крім того, відповідно до вимог ч.ІІІ ст.27, ст.31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні. , усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання втрати вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
З залізничної накладної № 50743983 від 27.07.2008 р. вбачається що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вантажу. Вантаж прибув на станцію призначення у справному вагоні, без ознак втрати та виданий відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України.
Відповідно до п.22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 перевірка маси вантажу на станції призначення повинна провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Крім викладеного, з наявних матеріалів справи вбачається, що Позивач при прийманні вантажу порушив вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання П-6.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення приписів ст.ст.33,34 ГПК України , Позивачем не було доведено належними доказами наявність нестачі вантажу з вини Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод".
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та непідтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписане 19.01.2008 р. в порядку ст. 85 ГПК України.