01601, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
01.12.08 р. № 17/3308
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Ільєнок Т.В.
Мостової Г. І.
ссекретар судового засідання Олійник О.Л.
В судове засідання з'явились представники сторін
від позивача:
Білик О.А. -дов. б/н від 27.10.2008р., представник
Назаренко С.А. - ліквідатор
від відповідача:
Некрашевич О.П. -дов. №36 від 19.03.2008р., представник
розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані» на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року
по справі №17/3308 (суддя -Боровик С.С.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Підставки»
до Приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані»
про стягнення 64928,00грн.,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Підставки» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані» про стягнення 64928,00грн. заборгованості по розрахункам за придбаний об'єкт незавершеного виробництва рослинництва (а.с.2-3).
Згідно клопотання від 19.08.2008р. позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 26191,34грн., в зв'язку з тим, що відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 38736,66грн. (а.с.55).
Рішенням місцевого суду від 16.09.2008р. позов задоволено повністю (а.с.76-77). Рішення місцевого суду мотивовано наявністю заборгованості у відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Позивач, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу від 20.11.2008р., в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008р. у справі №17/3308, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 01.12.2008р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, представники позивача проти апеляційної скарги заперечували.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, 11.04.2005р. між Приватним сільськогосподарським підприємством «Плешкані» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Підставки» був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність об'єкти незавершеного виробництва в рослинництві (посіви озимої пшениці та ґрунтообробні роботи загальною вартістю 105928,00 грн., що були виконанні на землях, які з 29.03.2005р. орендує ПСП «Плешкані» у землевласників с.Підставки), а відповідач зобов'язався відшкодувати витрати, що понесені позивачем у зв'язку із виконанням комплексу осінньо-польових робіт (а.с.4-5).
На виконання даного договору, 11.04.2005р. сторонами складений акт прийому-передачі, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв зазначені в акті об'єкти незакінченого виробництва по рослинництву, загальною вартістю 105928,00 грн. (а.с.5-7).
Згідно п.2.2 договору від 11.04.2005р., покупець зобов'язаний провести оплату за передані об'єкти по безготівковому розрахунку до 01.09.2005р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Додатковою угодою №1 від 29.08.2005р. внесені зміни до п.п.2.2. договору від 11.04.2005р. і строк оплати відповідачем визначений «до 30.01.2006р.» (а.с.8).
Відповідач частково розрахувався по договору -сплатив позивачу 41000,00грн.
16.05.2008р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості за договором від 11.04.2005р. на суму 64928,00грн. (а.с.9).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, згідно платіжного доручення №1822 від 15.07.2008р., відповідач в погашення заборгованості за договором від 11.04.2005р. перерахував відповідачу 38736,66грн. (а.с.53).
З урахуванням зазначеної сплати позивач наполягає на стягненні з відповідача 26191,34грн. (64928,00грн.- 38736,66грн.).
Відповідач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на прохання позивача у вересні 2005р. відповідач надав йому послуги з обмолоту комбайном зернових на площі 34га на загальну суму 26191,34грн., що оформлено видатковою накладною №75 від 06.09.2005р. та рахунком-фактурою №СФ-0000297 від 06.09.2005р. Як стверджує відповідач, за усною домовленістю сторін, вказана сума була зарахована в погашення боргу по договору від 11.04.2005р. Отже, у нього відсутня заборгованість перед позивачем за цим договором.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).
Частина 1 ст.692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч.2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно договору від 11.04.2005р. та додаткової угоди №1 від 29.08.2005р., розрахунки за отриманий товар повинні бути здійсненні у строк до 30.01.2006р.
У зазначений строк відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується і самим відповідачем.
Посилання відповідача на сплату 26191,34грн. шляхом надання позивачу послуг комбайну колегія апеляційного господарського суду не бере до уваги з огляду на наступне.
Частина 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до ч.2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За договором від 11.04.2005р. покупець зобов'язаний провести оплату за передані об'єкти шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Тобто, вся сума яку мав сплатити відповідач за цим договором, мала бути перерахована позивачу по безготівковому розрахунку.
Статтями 4-3, 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тобто, доведення наявності між сторонами згоди на зміну форми оплати по договору від 11.04.2005р. з грошової на будь-яку іншу форму розрахунку, покладається на відповідача.
Як стверджує відповідач, у вересні 2005р., без укладання письмового договору та без письмового клопотання з боку позивача, останньому були надані послуги з обмолоту зернових на площі 34га на загальну суму 26191,34грн., що підтверджується видатковою накладною №75 від 06.09.2005р. та рахунком-фактурою №СФ-0000297 від 06.09.2005р. (а.с.49). Вартість вказаних послуг за згодою сторін була зарахована в погашення боргу по договору від 11.04.2005р.
Зазначені видаткова накладна №75 від 06.09.2005р. та рахунок-фактура №СФ-0000297 від 06.09.2005р. не містять жодного посилання на те, що дані послуги надані в межах виконання відповідачем договору від 11.04.2005р.
Підпис повноважної посадової особи позивача на зазначених документах відсутній, а тому їх не можна вважати двосторонніми документами.
Лист №2 від 26.01.2007р., який містить прохання позивача про перерахунок відповідачем 38736,66грн. (а.с.47), незалежно від того якою особою він фактично підписаний, не є доказом наявності у відповідача, станом на 26.01.2007р., заборгованості перед позивачем лише в сумі 38736,66грн.
Колегія суддів вважає, що пояснення Юрченка Ю.І. від 03.09.2008р. (а.с.71) відповідно до ст.ст.32, 34 ГПК України також не можуть бути належними доказами того, що сторонами внесено зміни до договору від 11.04.2005р. про форму оплати по ньому, оскільки це суперечить ст. 654 ЦК України.
Таким чином, доказів наявності між сторонами згоди на внесення у договір від 11.04.2005р. зміни стосовно форми оплати, або на проведення заліку заборгованості чи проведення заліку зустрічних однорідних вимог, відповідачем не надано.
Відповідач не позбавлений права в подальшому окремо звернутися до позивача з вимогою про розрахунок за послуги комбайну надані у вересні 2005р.
Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги відповідач під час перегляду апеляційної скарги не надав.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008р. у справі №17/3308 має бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №17/3308 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані» - без задоволення.
2. Справу №17/3308 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Ільєнок Т.В.
Мостова Г. І.
Дата відправки 10.12.08