"03" лютого 2009 р. Справа № 12/4885
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Бондаренко Т.Г., Шмельова М.М. за довіреностями, відповідача - Трушкова В.Л. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (далі -позивач) до відкритого акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» (далі -відповідач) про стягнення 27042 грн. і за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» (далі -позивач, відповідач за первісним позовом) до відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (далі -відповідач, позивач за первісним позовом) про зобов'язання вчинити дію та стягнення 28994 грн. 94 коп.,
Позивач - відкрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод», звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» про стягнення, на виконання договору поставки № 344 від 03.02.2004 року, 24479 грн. 64 коп. боргу, 311 грн. 86 коп. 3 % річних, 2249 грн. 91 коп. пені за 155 днів прострочення (з 15.04. по 16.09.2008 року), що разом складає 27042 грн., та відшкодування судових витрат.
У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві і поясненнях до неї (а/с 2-5, 52-54), підтримала і просила суд його задовольнити.
Заперечуючи проти позову відповідач подав зустрічний позов щодо примушення до виконання обов'язку в натурі для його спільного розгляду з первісним, в якому, на виконання додаткової угоди № 1 від 18.10.2007 року до договору № 368 від 20.02.2006 року, просив суд зобов'язати відповідача -позивача за первісним позовом отримати зі складу позивача - відповідача за первісним позовом виготовлену останнім продукцію, стягнути її вартість в сумі 24478 грн. 65 коп., 2815 грн. 02 коп. пені, 1272 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 428 грн. 38 коп. 3 % річних, що разом складає 28994 грн. 94 коп., та відшкодувати судові витрати (а/с 63-64).
В письмовому відзиві на зустрічний позов (а/с 79-80) відповідач - позивач за первісним позовом, зустрічний позов не визнав повністю і просив суд в його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю і недоведеністю, наполягав на задоволенні первісного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд первісний позов задовольняє повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовляє з наступних підстав.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позовів і заперечень проти них, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.
Між сторонами 03.02.2004 року укладено договір № 344, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов'язався здійснити поставку, а відповідач за первісним позовом - прийняти і оплатити продукцію, зазначену в специфікаціях (додатках) до договору, визначено інші істотні умови цього договору.
Із пояснень представника позивача в суді, специфікацій №№ 1-6 (а/с 8-18), наказів-пропусків (а/с 19-22), рахунків-фактур (а/с 23-26), банківських виписок із особового рахунку позивача (а/с 27-34, 36), заяви про залік однорідних вимог (а/с 35) вбачається, що позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв, на виконання умов договору № 344 від 03.02.2004 року, продукцію на загальну суму 902693 грн. 38 коп., останній за поставлену продукцію розрахувався частково, його борг складає 24479 грн. 64 коп. Розмір боргу сторонами погоджений, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а/с 37).
За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.
Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача про стягнення пені і 3 % річних відповідає п. 8.1., 8.2. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.
Згідно додаткової угоди № 1 від 18.10.2007 року, сторонами продовжено строк дії договору № 368 від 20.02.2006 року. За її умовами позивач за зустрічним позовом зобов'язався поставити, в відповідач за зустрічним позовом -прийняти та оплатити 4 штуки днища котла на загальну суму 24478 грн. 64 коп. на умовах і в порядку, передбачених додатковою угодою № 1 і договором № 368.
Із пояснень представника позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом, рахунку-фактури № 361/6 від 05.03.2008 року слідує, що позивач за зустрічним позовом свої зобов'язання за додатковою угодою № 1 від 18.10.2007 року до договору № 368 від 20.02.2006 року виконав, а відповідач за зустрічним позовом -ні.
Із вищевикладеного суд вбачає, що відповідач за первісним позовом, зменшивши кредиторську заборгованість по договору поставки № 344 від 03.02.2004 року за рахунок зменшення дебіторської заборгованості позивача за первісним позовом по додатковій угоді № 1 від 18.10.2007 року до договору № 368 від 20.02.2006 року, в односторонньому порядку припинив свої зобов'язання проведенням зарахування зустрічних вимог в силу їх однорідності. Позивач за первісним позовом проти припинення зобов'язання відповідача за первісним позовом по договору поставки № 344 від 03.02.2004 року шляхом зарахування вимоги по додатковій угоді № 1 від 18.10.2007 року до договору № 368 від 20.02.2006 року заперечує з мотивів неоднорідності цих вимог та простроченням відповідачем за первісним позовом виконання свого зобов'язання по додатковій угоді № 1 від 18.10.2007 року до договору № 368 від 20.02.2006 року.
Частиною 3 ст. 203 ГК України передбачено можливість припинення зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої не визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні правові підстави щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ст. 601 ЦК України.
Доказів направлення позивачем за зустрічним позовом на адресу відповідача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та відображення зменшення своєї кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку як зменшення дебіторської заборгованості відповідача на спірну суму боргу позивачем за зустрічним позовом суду не надано.
Первісний і зустрічний позови різні за матеріальним змістом, тому позивач за зустрічним позовом дійшов невірного висновку про їх однорідність.
Таким чином, можливості зарахування зустрічних вимог для припинення зобов'язання відповідача за первісним позовом по договору поставки № 344 від 03.02.2004 року суд не вбачає у зв'язку з відсутністю умов, передбачених ст. 601 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд первісний позов визнає обґрунтованим, доведеним і задовольняє повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовляє за необгрунтованістю і недоведеністю.
На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати: державне мито в сумі -270 грн. 42 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118 грн., а разом -388 грн. 42 коп. Судові витрати по зустрічному позову покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49 ст.ст. 82-84 ГПК України, господарський суд -
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод», ідентифікаційний код 14313725, інд. 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 67, р/р 26001301670001 в Смілянському відділенні Промінвестбанку, МФО 354369 на користь відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», ідентифікаційний код 05763814, інд. 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 139, р/р 26001301370135 в акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку м. Кременчука, МФО 331144 - 24479 грн. 64 коп. боргу, 2249 грн. 91 коп. пені, 311 грн. 86 коп. 3 % річних, 388 грн. 42 коп. судових витрат.
В задоволенні зустрічного позову -відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
Рішення підписане 06.02.2009 року.
Суддя В.М. Грачов