01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
21.10.08 р. № 13/242-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Разіної Т. І
при секретарі судового засідання -Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Нестерчук А.П. -представник за дов. № 116/10 від 15.07.2008 р.;
від відповідача: Недоступ Т.В. -представник за дов. № 1467 від 08.09.2008 р.;
Рижкова О.В. -представник за дов. б/н від 20.09.2008 р.;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»на рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 року,
у справі № 13/242-08 (суддя Наріжний С.Ю.),
за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква,
про стягнення 13 384 871,61 грн.,
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
У червні 2008 року дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі по тексту -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулась до господарського суду Київської області із позовною заявою до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі по тексту -КП «Білоцерківтепломережа», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13 384 871,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 30.10.2006 р., а саме на те, що останній частково розрахувався перед позивачем за поставлений природний газ, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 9 885 378,65 грн.
Відповідач у справі позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що заборгованість виникла не з вини підприємства та органів місцевого самоврядування, а з вини держави в зв'язку з підвищенням ціни на природний газ. Також, останній зазначає, що згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення зазначеної вище заборгованості, яка відповідно до Постанови КМ України від 25.04.2008 р. №440 передбачає погашення такої заборгованості. Таким чином незрозумілим є для відповідача той факт, що знаючи про те, що борг, який виник у 2006 р. буде погашений державою позивач незважаючи на це звертається до суду і при цьому нараховує штрафні санкції, які повинні погашатись за рахунок власних коштів відповідача.
Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2008 року у справі № 13/242-08 (далі по тексту - оскаржуване рішення) позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Білоцерківтепломережа»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»9 365 610, 03 коп. основного боргу, 500 000,00 грн. -пені, 2 654 995,31 грн. інфляційних збитків, 403 410,87 грн. - 3% річних, а також судові витрати: 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 460 855,40 грн. пені відмовити.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Київської області КП «Білоцерківтепломережа» звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 року у справі № 13/242-08 в частині стягнення штрафних санкцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення пені, інфляційних, 3% річних.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.10.2008 р. за участю представників сторін.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
Позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи; просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте з повним дослідженням усіх доказів та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу КП «Білоцерківтепломережа»- без задоволення.
В судовому засіданні 21.10.2008 р. представник позивача зазначив, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, останній усно в судовому засіданні зазначив, що обставини, за яких відповідач не сплачував заборгованість є виключними, отже штрафні санкції підлягають зменшенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга КП «Білоцерківтепломережа»на рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 року підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.06.2006 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(відповідно до договору -Постачальник) та КП «Білоцерківтепломережа»(відповідно до договору -Покупець) було укладено договір № 06/06-523ТЕ-17 на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та передав відповідачу протягом листопада -грудня 2006 р. природний газ на суму 19 250 988,68 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2006 р. та 31.12.2006 р., який скріплений підписами та печатками уповноважених сторін за договором (а.с. 15-16).
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітнім.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково, у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 9 365 610,03 грн.
Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач, порушуючи норми чинного законодавства, належним чином не виконав зобов'язання по оплаті природного газу та дійсно вимога позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 9 365 610,03 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, колегія суддів зазначає, що господарським судом Київської області правомірно задоволено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 2 654 995,31 грн. за період з грудня 2006 р. по квітень 2008 р. та 3% річних в розмірі 403 410,87 грн. за період з 11.12.2006 р. по 11.06.2008р.
Що стосується вимоги позивача в частині стягнення пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. 7.2 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.5 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.
Як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, на підставі п.п 7.2, 7.5 Договору, у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 960 855,40 грн. за період з 11.12.2007 р. по 11.06.2008 року.
Як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 р., на підставі ст. 83 ГПК України, було зменшено пеню в розмірі 960 855,40 грн. до 500 000,00 грн.
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з даним висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як місцевий господарський суд так і суд апеляційної інстанції врахував те, що згідно умов договору відповідач купував газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій та те, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги. Причиною несвоєчасної оплати за використаний газ є те, що відповідач отримував природний газ для вироблення та постачання комунальних послуг споживачам в тарифах, які не відповідають фактичній вартості теплової енергії, а також те, що споживачі несвоєчасно розраховуються за спожиті послуги. Таким чином, суд враховує, що в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком вищевказаних обставин та прострочення населенням комунальних послуг. До того ж, враховуючи вищенаведене відповідач, все ж-таки, частково виконав зобов'язання щодо оплати отриманого газу.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до умов ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд зменшує пеню в розмірі 960 855,40 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 1,00 грн.
Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність заявлення позивачем до нього вимог про стягнення заборгованості враховуючи, що дане питання буде вирішено на підставі договору №245/440 від 06.08.2008 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 25.04.2008 р. №440 не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України та не приймається судом до уваги з огляду на те, що по-перше даним договором не передбачено строків погашення заборгованості відповідача, по-друге, договір на підставі якого позивачем заявлено до відповідача стягнення заборгованості та штрафних санкцій є чинним та повинен виконуватись сторонами належним чином. Звернення позивача до суду про примусове стягнення заборгованості, яку відповідач прострочив по договору №06/06-523 ТЕ-17 є виключним правом позивача, яке не може бути обмежене.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами позовні вимоги про стягнення на його користь з відповідача суми основної заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних, проте позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають зменшенню до 1 грн. Отже, позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню частково.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 року у справі № 13/242-08 необхідно змінити в частині стягнення пені.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»на рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 року у справі № 13/242-08 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 01.09.2008 року у справі № 13/242-08 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна 3; код ЄДРПОУ 04654336) на користь Дочірньої компанії «Газ Україн»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»(04116, м. Кив, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 9 365 610 (дев'ять мільйонів триста шістдесят п'ять тисяч шістсот десять) грн. 03 коп. основного боргу, 1 (одну) грн. 00 коп. -пені, 2 654 995 (два мільйони шістсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 31 коп. інфляційних збитків, 403 410 (чотириста три тисячі чотириста десять) грн. 87 коп. - 3% річних, а також судові витрати: 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 960 854,40 грн. пені відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.»
4. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 13/242-08 повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Агрикова О.В.
Разіна Т. І
Дата відправки 24.10.08