Рішення від 11.02.2009 по справі 7/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

11.02.09 р. Справа № 7/161

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка

До відповідача: Дебальцівського районного відділу МВС України в Донецькій області м. Дебальцево

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 3706 грн. 35 коп., за перевищення договірних величин у сумі 12280 грн. 21 коп., за реактивну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 939 грн. 04 коп., інфляційних у сумі 1663 грн. 34 коп., 3% річних сумі 235 грн. 52 коп.

За участю представників:

від позивача: Флом І.В. - предст.за дов.,

від відповідача: Зубцов Р.В., Гурин Н.В. - предст.за дов.

У судовому засіданні 21.01.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Дебальцівського районного відділу МВС України в Донецькій області м. Дебальцево про стягнення заборгованості за активну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 3706 грн. 35 коп., за перевищення договірних величин у сумі 12280 грн. 21 коп., за реактивну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 939 грн. 04 коп., інфляційних у сумі 1663 грн. 34 коп., 3% річних сумі 235 грн. 52 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2038 від 02.06.2003р.; додаткову угоду від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р.

У судовому засіданні 21.01.2009р. позивач пояснив, що відповідачем не здійснено жодного платежу з посиланням (призначенням платежу) на спірну додаткову угоду, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Відповідач у відзиві №11792 від 20.09.2008р. позов заперечив, зазначив, що додаткова угода від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р. підписана не уповноваженою особою з його боку, що зафіксовано протоколом судового засідання від 18.12.2008р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.10.2008р. у зв'язку із знаходженням судді Сгари Е.В. справа №7/161 передана на розгляд судді Приходько І.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 24.11.2008р. у зв'язку з відпусткою судді Приходько І.В. справа №7/161 передана на розгляд судді Сгарі Е.В.

Строк розгляду спору був продовжений в порядку т.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2038 від 02.06.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Згідно п.9.4 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 02.06.2008р. Договір може бути продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи додано додаткову угоду від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р, згідно якої, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.06.2006р.складає у загальному розмірі 40 516, 20 грн., у тому числі заявлена до стягнення заборгованість за активну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 3 706 грн. 35 коп., за реактивну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 939 грн. 04 коп., за перевищення договірних величин у сумі 12 280 грн. 21 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач як на підставу виникнення заявленої до стягнення суми заборгованості посилається лише на додаткову угоду від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р.

Зазначена додаткова угода підписана з боку відповідача - Дебальцівського районного відділу МВС України в Донецькій області м. Дебальцеве Чабан А.В.

Відповідно до наданого відповідачем листа №15267 від 12.12.2008р., Чабан А.В. дійсно працює в Дебальцівському районному відділі МВС України в Донецькій області на посаді начальника штабу з 26.05.2006р.

Відповідно до розпорядження начальника Дебальцівського МВ УМВС України в Донецькій області №62 від 26.05.2006р., Чабану Андрію Володимировичу надано право підпису фінансових, казначейських та звітних документів Дебальцівського міськвідділу УМВС України в Донецькій області тільки після письмового погодження з начальником фінансової частини.

Відповідач заперечив проти факту письмового погодження спірної додаткової угоди з начальником фінансової частини.

З матеріалів справи, зокрема з додаткової угоди від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р. вбачається, що будь - які письмові погодження (резолюція, підпис, дозвіл тощо) на самому документі відсутні.

Позивачем також не надано жодного іншого документа, який би свідчив про письмове погодження з начальником фінансової частини зазначеної спірної додаткової угоди.

Крім того, у судовому засіданні 21.01.2009р. позивач пояснив, що відповідачем не здійснено жодного платежу з посиланням (призначенням платежу) на спірну додаткову угоду, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання, та надав службові записки, якими повідомив про відсутність доказів того, що спірна додаткова угода з боку відповідача підписана повноважною особою, а також, що дана додаткова угода направлялась (вручалась) відповідачу для підписання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що додаткова угода від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р. підписана з боку споживача (відповідача) - Дебальцівського районного відділу МВС України в Донецькій області м. Дебальцеве особою, яка не мала права підписувати зазначену додаткову угоду.

У зв'язку з вищезазначеним, додаткова угода від 21.06.2006р. до договору №2038 від 02.06.2003р. не приймається судом як належний та допустимий доказ у розумінні ст..ст.33,34 ГПК України, наявності заявленої до стягнення заборгованості відповідача перед позивачем.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про надання послуг з електропостачання (акти прийому-передавання товарної продукції, тощо) за спірний період за договором №2038 або про наявність заявленої до стягнення суми заборгованості (рахунки, підписані повноважними особами сторін та скріплені печатками підприємств акти звірок розрахунків, тощо) сторонами суду не надано. Навпаки, надані сторонами акти звірки, підписані обома сторонами без зауважень, від 17.01.2008р., від 18.06.2008р та від 11.08.2008р. свідчать про відсутність спірного боргу.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позивач не довів, що відповідач має заборгованість за активну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 3 706 грн. 35 коп., за реактивну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 939 грн. 04 коп., за перевищення договірних величин у сумі 12 280 грн. 21 коп.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст.256, 257, 261, 267, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35 38, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству “Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка до Дебальцівського районного відділу МВС України в Донецькій області м. Дебальцеве про стягнення заборгованості за активну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 3706 грн. 35 коп., за перевищення договірних величин у сумі 12280 грн. 21 коп., за реактивну електроенергію за червень-грудень 2006р. у сумі 939 грн. 04 коп., інфляційних у сумі 1663 грн. 34 коп., 3% річних сумі 235 грн. 52 коп.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст складений та підписаний 11.02.2009р.

Суддя

Попередній документ
2943996
Наступний документ
2943998
Інформація про рішення:
№ рішення: 2943997
№ справи: 7/161
Дата рішення: 11.02.2009
Дата публікації: 17.02.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.05.2006)
Дата надходження: 03.05.2006
Предмет позову: звернення стягнення на активи