91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
30.01.09 Справа № 11/196пн.
за позовом
Приватного підприємства «Брікстон», м. Луганськ
до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню і збуту продукції», м. Луганськ
про спонукання виконати умови договору
суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін: від позивача: представник у судове засідання не з'явився;
від відповідача: Макаров І.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 03/5-605 від 31.12.08.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача виконати умови договору № 7/СБ від 21.01.2008 р., а саме:
- підготувати та оформити документи, необхідні для відчуження корпусу № 5а санаторія "Бердянськ", згідно чинного законодавства;
- провести відчуження корпусу № 5а санаторія "Бердянськ" на користь позивача.
Представник позивача у минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У даному судовому засіданні позивач не скористався правом на участь свого представника, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкладення розгляду справи на 30.01.2009р., як і попередні ухвали, надсилалися за належною адресою позивача.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Відповідач проти позову заперечує посилаючись, зокрема на наступне. Договір № 7/СБ від 21.01.2008, на підставі якого заявлені позовні вимоги, укладено керівником структурного підрозділу Державного підприємства "Луганськвугілля" з перевищенням повноважень та не був в подальшому схвалений юридичною особою -відповідачем. Спірне майно, про відчуження якого заявлено позивачем, не належить відповідачу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Між Відокремленим підрозділом «Управління по постачанню і збуту продукції»Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі директора підрозділу Обрезанова В.Й. та Приватним підприємством «Брікстон»складено та підписано договір № 7/СБ від 21.01.2008 р.
Предметом даного договору є правовідносини, за яких відповідач зобов'язався оформити відповідні документи та здійснити на користь позивача відчуження санаторного корпусу №5 (м. Бердянськ).
Даний договір складено в простій письмовій формі, нотаріально не посвідчено та державна реєстрація в державному реєстрі правочинів не вчинена.
За своєю правовою природою вказаний договір є попереднім договором, за яким відповідач зобов'язався здійснити відчуження будівлі санаторію, попереднього підготовивши документи для цього, а позивач зобов'язався його придбати.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст.635 Цивільного кодексу України попередній договір встановлюється у формі, встановленій для основного договору.
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Також, в ч. 1 ст. 210 ЦК України встановлено, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Вказані норми є імперативними.
У даному випадку, договір № 7/СБ від 21.01.2008 р. між позивачем та відповідачем складений в простій письмові формі, не був посвідчений нотаріально та не здійснена його державна реєстрація як правочину.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
На підставі вищевикладеного, на даний час відсутні належні правові підстави, за яких зобов'язання сторін, що передбачені вказаним договором підлягали б виконанню.
Також, слід зазначити і те, що з боку підприємства відповідача, як юридичної особи, договір підписано не уповноваженою особою.
Договір підписано директором Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню і збуту продукції»Державного підприємства «Луганськвугілля»Обрезановим В.Й.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 Цивільного кодексу України керівники відокремлених підрозділів діють на підставі виданої юридичною особою довіреності.
Виходячи з п. 3.4. Положення про відокремлений підрозділ посадові особи підрозділу мають право укладати договори від імені підприємства на підставі довіреності.
Згідно п. 5.6. вказаного Положення керівник підрозділу за довіреністю укладає господарські договори від імені підприємства (переліки та види таких договорів визначає Підприємство).
Довіреності на право укласти попередній договір на укладення в майбутньому договору з продажу об'єкту нерухомості Державне підприємство «Луганськвугілля»на ім'я Обрезанова В.Й. не надавало.
За загальною довіреністю від 21.01.2008 р. №03/5-25 (в якій не визначено переліки договорів) керівник підрозділу має право укладати договори виключно за погодженням з ДП «Луганськвугілля».
Погодження на укладення договору № 7/СБ від 21.01.2008 р. теж не було.
Також, при укладенні договору, на підставі якого заявлено позовні вимоги, взагалі не було враховане чинне законодавство, що регламентує порядок відчуження державного майна. Виконання такого договору могло б призвести до завдання шкоди майновим інтересам держави.
На підставі вищевикладеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. ст. 22, 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. відносяться на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати у складі: державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. покласти на позивача.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 04.02.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко