Рішення від 08.01.2009 по справі 13-11/302-07-9224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"08" січня 2009 р.

Справа № 13-11/302-07-9224

За позовом Одеської залізниці

до відповідача Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

про спонукання укласти додаткову угоду до договору

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Кульшик К.В.

По справі оголошена перерва до 08.01.2009р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про спонукання укласти додаткову угоду до договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005р. про обробку вагонів з вантажами, укладеного між Одеською залізницею та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт», виклавши її в редакції, запропонованій Одеською залізницею.

Відповідач позов не визнає на підставах, викладених у запереченнях на позовну заяву та в доповненнях до заперечення на позовну заяву.

Беручи до уваги, що:

Між Одеською залізницею та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» був укладений договір № ОД/М-05-819д-НЮ про обробку вагонів з вантажами. Термін дії договору з 13 грудня 2005р. до 13 грудня 2008р. Згідно з додатковою угодою від 09.12.2008р. до вищевказаного договору сторони домовились про те, що дія договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005р. про обробку вагонів з вантажами, укладеного між Одеською залізницею та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт», продовжується до 01.03.2009р.

31.10.2007р. Одеська залізниця надіслала Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» два примірника проекту додаткової угоди до договору, який був розроблений відповідно до абз. 5 п. 2.1, п. 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р № 644, про зміну пунктів 6.8 і 6.9 зазначеного договору, які виклала в новій редакції, а саме:

«п. 6.8. Навантаження або вивантаження вагонів вважаються закінченими з моменту готовності до забирання усієї партії вагонів одночасно поданої на вантажний фронт згідно ЄТП. Про час готовності до забирання усієї партії вагонів Порт письмово повідомляє Станцію.»;

«п. 6.9. Час користування вагонами на вантажному фронті обчислюється з моменту постановки вагонів на фронт з урахуванням розміру максимальної одночасної подачі на вантажний фронт до моменту готовності до забирання усієї одночасно поданої партії вагонів і проставляється у Відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 на підставі Пам'ятки про користування вагонами ф. ГУ-45.»

Також в п. 3 вищевказаної додаткової угоди Одеська залізниця зазначила, що вносяться відповідні зміни до Єдиного технологічного процесу роботи ДП “Одеський морський торговельний порт» та станції Одеса-Порт.

Згідно з супровідним листом від 16.11.2007р. № 070/378 відповідачем проекти додаткової угоди були повернуті позивачу без підпису у зв'язку з відсутністю необхідності перегляду чинної редакції договору.

Позивач посилається на те, що відповідно до п. 3.4 Правил ним було призначено сумісний розгляд розбіжностей на 06.12.2007р., але в порушення п. 3.4 Правил відповідач у призначений термін для розгляду розбіжностей не прибув. Заступник начальника залізничної служби відповідача Божок С.Д., який прибув на розгляд розбіжностей, не був належним чином уповноважений на вчинення будь-яких правочинів від імені відповідача, в тому числі на розгляд розбіжностей по проекту додаткової угоди, підписання протоколу узгодження розбіжностей, що підтверджується актом від 06.12.2007р. Відповідно до п. 3.4 зазначених Правил у випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці. Розбіжності, що залишилися неврегульованими після їх розгляду, оформлюються протоколом і у двадцятиденний строк передаються залізницею до господарського суду. Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом чи договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна направити пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка отримала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після отримання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У випадку, якщо сторони не досягли згоди про зміну договору, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 76 Статуту залізниць України договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.

З матеріалів справи убачається, що редакція п. 6.8, п. 6.9 чинного договору відповідає умовам Примірного договору між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами, встановленим у додатку 3 до п. 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, умовам чинного Єдиного технологічного процесу роботи ДП “Одеський морський торговельний порт» та станції Одеса-Порт, ст.ст. 75, 76 Статуту залізниць України.

Крім того, в п. 3 вищевказаної додаткової угоди Одеська залізниця зазначила, що вносяться зміни до Єдиного технологічного процесу роботи ДП “Одеський морський торговельний порт» та станції Одеса-Порт. Однак, Одеською залізницею не був дотриманий порядок внесення змін до чинного ЄТП, що передбачений розділом 6 «Єдиний технологічний процес» Правил обслуговування залізничних під'їзних колій.

Посилання позивача на те, що спірна додаткова угода набрала чинності в редакції Одеської залізниці у зв'язку з неприбуттям уповноваженого представника відповідача для розгляду розбіжностей та підписання протоколу узгодження розбіжностей, судом до уваги не прийняті, тому що, як доводить відповідач, на призначену нараду прибув уповноважений представник порту Божок С.Д. -заступник начальника залізничної служби Одеського порту, але за відсутності протоколу розбіжностей до додаткової угоди його розгляд був не можливий. Протокол розбіжностей до додаткової угоди позивачем до суду не наданий.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення заявлених вимог немає.

Керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 13.01.2009р. відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Попередній документ
2943904
Наступний документ
2943906
Інформація про рішення:
№ рішення: 2943905
№ справи: 13-11/302-07-9224
Дата рішення: 08.01.2009
Дата публікації: 17.02.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший