ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
08.12.2008 р. № 15/175
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С. за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника відповідача - Фортуненко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості по невиплаченій разовій грошовій допомозі
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 8 грудня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12 грудня 2008 року.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу суму щорічної допомоги, як учаснику бойових дій у 2003-2008 роках у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В процесі розгляду справи судом замінено неналежного відповідача -Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що позивачу не було виплачено у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, чим порушено Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ.
Представником відповідача надано суду письмові заперечення проти позову з посиланням на порушення позивачем строку позовної давності, крім того, відповідач зазначив, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виплата разової грошової допомоги до 5 травня була здійснена позивачу за 2003 рік -90 грн., 2004 рік -120 грн., за 2005 рік -250 грн., за 2006 рік -250 грн., за 2007 рік -280 грн., за 2008 рік -310 грн.
Відповідач також зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким визнано неконституційними, зокрема положення пункту 20 розділу ІІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" не має зворотної дії в часі, а тому положення вказаного Закону, якими були внесенні відповідні зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" втратили чинність з моменту прийняття вказаного рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії АА №НОМЕР_1 від 10.03.1998 року є учасником бойових дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача ) пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Поряд з цим, згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з матеріалів справи, позовну заяву подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 04.09.2008 р., виплата разової грошової допомоги до 5 травня була здійснена позивачу у квітні 2003 - 2008 роках.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційними, зокрема положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", щодо внесення змін до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не має зворотної дії в часі, а тому зазначені положення Закону втратили чинність з моменту прийняття вказаного Рішення.
Зазначене Рішення опубліковане 27.07.2007 р. у Офіційному віснику України (№52 ст. 2132).
Позивачем не надано жодних доказів чи пояснень з приводу пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, застосувавши при цьому, пропущення строку звернення до суду.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»при розгляді питання про виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня та зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат сплатити позивачу кошти за 2004 -2007 роки, суд відмовляє з мотивів пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Пунктом 20 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень. Постановою Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" №183 від 12.03.2008 року установлено механізм реалізації положень ст. 17-1 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та визначено розміри відповідної виплати разової грошової допомоги.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені пунктом 20 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі « Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office ( Case 41/74 van Duyn v . Home Office ) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у 2008 отримана щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 310 грн 00 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"
Згідно п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 № 147 "Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат", головним завданням центру є здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Крім того, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 №65 "Про заходи щодо впорядкування діяльності Київського центру по нарахуванню та виплаті пенсій і допомоги" затверджено Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідно до змісту якого головними завданнями центру є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат; здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
За таких умов, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни установлюються, виходячи з обсягу видатків, встановлених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки, оскільки позивачу була призначена та виплачувалася щорічна до 5 травня разова грошова допомога, виходячи не з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а з розмірів, встановлених іншими нормативно-правовими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 99, 100, 158-163 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумами щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2008 рік протиправними.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2008 рік, виходячи з п'яти розмірів мінімальної пенсії за віком.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Мазур А.С.