01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
21.10.08 р. № 10/2051
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Чорногуза М. Г.
Разіної Т. І
при секретарі судового засідання Єрмак Л. В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кучеренко С.П. -представник, довіреність б/н від 08.01.2008 року;
від відповідача: Чепурна С.А. -представник, довіреність б/н від 08.10.2008 року;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат»на рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2008 року,
у справі № 10/2051 (суддя Шумко В.В.)
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат», м. Черкаси,
про стягнення 1 880 933,11 грн.,
У квітні 2008 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(далі за текстом -позивач, ВАТ «Черкасигаз») звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат»(далі за текстом -відповідач, ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат», скаржник) про стягнення боргу по оплаті послуг по газопостачанню, а саме основного боргу з урахуванням інфляції у розмірі 1 662 78979 грн., пені у розмірі 52 328,61 грн., штрафу у розмірі 157 965,42 грн. та 7 849,29 грн. річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ст. ст. 624, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.
20.05.2008 року позивач подав доповнення від 20.03.2008 року до позовної заяви, у якому просив стягнути на його користь 1 579 654,22 грн. основного боргу, 134 682,05 грн. інфляційних, 79 538,34 грн. пені, 157 965,42 грн. штрафу та 11 930,75 грн. - 3% річних.
30.05.2008 року позивач подав доповнення від 29.05.2008 року до позовної заяви, у якому просив стягнути на його користь 1 579 654,22 грн. основного боргу, 134 682,05 грн. інфляційних, 93 349,53 грн. пені, 157 965,42 грн. штрафу, 13 225,55 грн. -3% річних.
14.07.2008 року позивач подав доповнення від 11.07.2008 року до позовної заяви, у якому просив стягнути на його користь кошти у сумі 1 400 900,93 грн., з яких 1 016 508,52 грн. заборгованість за поставлений у лютому та березні 2008 року газ, 236 263,07 грн. -сума штрафу за порушення строків розрахунку, 130 847,49 грн. пені та 17 281 грн. -3% річних.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.07.2008 року позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Черкаський деревообробний завод»на користь ВАТ «Черкасигаз»1 016 508,52 грн. боргу, 127 720 грн. пені, штрафу у розмірі 236 263,07 грн., 16 905,88 грн. -3 % річних, 18 809,33 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; в решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів, що виконуючи Договір № 01-451/05 про надання послуг з газопостачання від 01.05.2007 року, а також додаткові угоди до нього він в період з травня 2007 року по березень 2008 року включно постачав відповідачеві природний газ на умовах та за ціною, узгоджених сторонами, а відповідач, в порушення умов Договору № 01-451/05, розрахувався за поставлений позивачем газ неповністю, його заборгованість становить 1 016 508,52 грн., доказів сплати вказаного боргу відповідачем не надано.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені суд першої інстанції керувався п. п. 7.3. п. 7 договору, але, задовольняючи зазначену вимогу частково, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем розмір пені встановлено неправильно, без урахування змін розміру облікової ставки НБУ.
Місцевим господарським судом задоволено позовні вимоги про стягнення штрафу на підставі п. п. 7.4. п. 7 договору у повному обсязі у зв'язку із вірним визначенням позивачем його суми.
Керуючись ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення 3% річних, проте, заявлений до стягнення розмір 3% річних задоволено частково у зв'язку з невірним розрахунком даної вимоги позивачем.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат»подало апеляційну скаргу, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Черкасигаз»в частині стягнення 236 263,07 грн. штрафу, 44 861,79 грн. пені за січень 2008 року, 6 533,64 грн. -3% річних за січень 2008 року, 4 835,33 грн. державного мита.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на порушення місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення норм матеріального права, невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи.
Скаржник зазначає, що у відповідності до п. 7.4. договору споживач на письмову вимогу постачальника сплачує на користь останнього окрім суми боргу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, проте доказів направлення такої вимоги постачальником та отримання її відповідачем позивач не надав. Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції зазначені обставини не було оцінено та взято до уваги, а задоволення ним позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 10% за непогашення суми заборгованості є незаконним.
Окрім цього, скаржник звертає увагу суду на ту обставину, що позивачем визначено період за який виникла заборгованість лютий та березень 2008 року в той час як місцевим господарським судом задоволено також позовні вимоги про стягнення пені за січень та 3% річних за січень.
Також, скаржник зазначає, що задовольняючи позовні вимоги частково при розподілі державного мита місцевим господарським судом не дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України.
На підставі апеляційної скарги ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат», ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, порушено провадження у справі.
Позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив від 22.09.2008 року на апеляційну скаргу, у якому проти викладених у ній доводів заперечує, вважає її необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
Позивач зазначає, що місцевим господарським судом вірно задоволено його вимогу про стягнення штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості, оскільки 19.03.2008 року ним на адресу відповідача було направлено вимогу із зазначенням про сплату штрафу, відповідно до п. 7.4. договору, а також зазначена вимога міститься у позовній заяві та додатках до неї.
Також, на думку позивача, судом першої інстанції вірно задоволено вимогу про стягнення пені та 3% річних за січень 2008 року, оскільки основну суму заборгованості за зазначений період відповідачем було сплачено вже під час розгляд справи.
Окрім зазначеного, позивач зауважує, що судом першої інстанції державне мито було стягнуто у відповідності до норм ст. 49 ГПК України.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування доказів, згідно приписів ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 236 263,07 грн. штрафу, 44 861,79 грн. пені за січень 2008 року, 6 533,64 грн. -3% річних за січень 2008 року, 4 835,33 грн. державного мита.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду проти вимог апеляційної вимоги заперечив з викладених у відзиві на неї підстав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги -без задоволення.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості, а рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2008 року у справі № 10/2051 має бути змінено виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Як свідчать матеріали справи, 01.05.2007 року ВАТ «Черкасигаз»(постачальник) та ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат»(споживач) уклали договір № 01-451/05 про надання послуг з газопостачання (для промислових підприємств та госпрозрахункових споживачів газу) (далі за текстом -Договір № 01-451/05), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність споживача природний газ, а споживач зобов'язався прийняти газ та сплатити за нього на умовах даного договору.
Згідно п. 4.4.3. Договору № 01-451/05, щомісячно, першого числа місяця, наступного за звітнім, споживач зобов'язаний з'явитися до постачальника з відповідними документами для складання акту про фактичний обсяг прийнятого газу за місяць; підписаний акт є підставою для проведення остаточних розрахунків між споживачем та постачальником; у разі відмови споживача від підписання акту приймання -передачі фактично спожитого газу, газ вважається поставленим незалежно від підписання акту.
Відповідно до п. 5.1. Договору № 01-451/05, ціна природного газу на місяць, в якому здійснюється постачання природного газу, визначається у додатковій угоді до даного договору, яка підписується повноважними представниками обох сторін і є невід'ємною частиною даного договору.
Загальна сума даного договору складається з сум вартості місячних поставок газу, яка визначається на підставі ціни та акту приймання-передачі фактично спожитого обсягу газу (п. 5.1. Договору № 01-451/05).
Пунктом 6.1. Договору № 01-451/05 сторони погодили, що оплата за природний газ проводиться споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: 100% вартості запланованого обсягу газу, згідно з п. 2.3. споживач оплачує постачальнику не пізніше як за 5 днів до початку місяця споживання; остаточний розрахунок за спожитий природний газ споживач здійснює не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем постачання.
28.04.2007 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 01-451/05, згідно умов якої загальна ціна за 1000,0 кубічних метрів газу за якою покупець оплачує постачальнику газ, на дату укладання даної додаткової угоди, починаючи з травня 2007 року, складає 1 047,24 грн., в т. ч. ПДВ.
29.12.2007 року Додатковою угодою № 4 до Договору № 01-451/05 сторони погодили, що ціна 1 000,0 кубічних метрів газу починаючи з січня 2008 року складає 1 307,15 грн.
Також, зазначеною вище Додатковою угодою сторонами було продовжено термін дії Договору № 01-451/05 до 31.01.2008 року.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи Акту № 94 від 31.01.2008 року, постачальник передав, а споживач прийняв у січні 2008 року природний газ обсягом 817 305 кубічних метрів.
Згідно умов укладеної сторонами 24.01.2008 року Додаткової угоди № 5 до Договору № 01-451/05, п. 2.1. Договору доповнено п. 2.1.1. відповідно до якого розрахункова потреба споживача в природному газі на лютий 2008 року, який буде передаватись на умовах даної Додаткової угоди, становить 611 000 кубічних метрів; всього ціна природного газу складає 1 235,87 грн.
Водночас, з урахуванням даної Додаткової угоди термін дії Договору № 01-451/05 продовжено до 29.02.2008 року в частині надання послуг з газопостачання, а в частині розрахунків -до повного їх завершення.
Згідно Акту від 29.02.2008 року, у лютому 2008 року споживачем у відповідності з укладеними договорами отримано 610 996 кубічних метрів природного газу.
19.03.2008 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 648/29 про стягнення боргу по оплаті послуг з газопостачання на суму 1 726 710,75 грн., що складається із заборгованості за січень 2008 року у сумі 1 068 336,63 грн., заборгованості за лютий 2008 року у сумі 755 108,94 грн., пені у сумі 17 654,00 грн. згідно п. 7.3. Договору, інфляційних у сумі 44 300,00 грн. та 3% річних у сумі 2 648,00 грн. згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, та 10% штрафу у сумі 82 454,53 грн. у відповідності з п. 7.4. Договору.
Відповідно до ч. 1 п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ № 1155 від 17.08.2002 року, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Вказаний фіскальний чек підтверджує факт надання такої послуги. У свою чергу, належним доказом направлення саме вимоги щодо сплати боргу № 648/29 від 19.03.2008 року відповідачу з дотриманням ч. 3 ст. 94 ГПК України є бланк опису вкладення, який згідно ч. 2 п. 78 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Відповідність опису перевіряється працівником органу поштового зв'язку, який на обох примірниках ставить підпис та відбиток календарного штемпеля.
Виходячи з наведеного вище, посилання скаржника на ненаправлення йому позивачем зазначеної вище претензії спростовується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку № 4883 від 19.03.2008 року та описом вкладення у цінний лист від 19.03.2008 року.
Окрім зазначеного, 25.02.2008 року сторони уклали Додаткову угоду № 6, згідно умов якої розрахункова потреба споживача в природному газі на березень 2008 року становить 480 000,0 кубічних метрів; всього ціна 1 000,0 кубічного метру газу складає 1 235,87 грн.
Зазначеною Додатковою угодою строк дії Договору № 01-451/05 подовжено до 31.03.2008 року.
31.03.2008 року сторонами підписано Акт, згідно якого у березні 2008 року споживачем отримано 476 570 кубічних метрів газу.
Отже, протягом березня 2008 року позивачем було поставлено відповідачеві природний газ на суму 588 976,47 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат»за природний газ згідно Договору № 01-451/05 було сплачено 1 066 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 674 від 19.02.2008 року на суму 50 000,00 грн.; № 726 від 25.02.2008 року на суму 44 000,00 грн.; № 739 від 26.02.2008 року на суму 80 000,00 грн.; № 740 від 26.02.2008 року на суму 70 000,00 грн.; № 1521 від 18.04.2008 року на суму 29 000,00 грн.; № 1522 від 18.04.2008 року на суму 159 000,00 грн.; № 1590 від 23.04.2008 року на суму 289 000,00 грн.; № 1610 від 24.04.2008 року на суму 17 000,00 грн.; № 1804 від 20.05.2008 року на суму 10 000,00 грн.; № 1973 від 28.05.2008 року на суму 215 000,00 грн.; № 2004 від 29.05.2008 року на суму 93 000,00 грн.; № 2005 від 29.05.2008 року на суму 10 000,00 грн.
Водночас, зазначене вище визнається позивачем у наданому ним розрахунку суми основної заборгованості. Окрім цього, позивачем визнається сплата відповідачем 2 177 432,44 грн. за 1 904,871 кубічних метрів отриманого останнім природного газу на загальну суму 2 412 422,02 грн.
Таким чином, всього, згідно здійсненого позивачем та не спростованого відповідачем розрахунку суми основної заборгованості, сума основного боргу відповідача перед позивачем за отриманий у січні, лютому та березні 2008 року природний газ складає 1 016 508,52 грн. (2 412 422,02 грн. -2 177 432,44 грн. = 1 016 508,52 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з наведеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 016 508,52 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь 130 847,49 грн. пені.
Згідно п. 7.3. Договору № 01-451/05, у разі невиконання споживачем умов п. 6.2 даного договору, постачальник має право вимагати від споживача сплати на користь постачальника (окрім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, зобов'язання за договором № 01-451/05 останнім вчасно не виконано, суму основної заборгованості вчасно сплачено не було.
Проаналізувавши п. 7.3. Договору № 01-451/05, враховуючи приписи чинного законодавства України, здійснивши перерахунок здійсненого місцевим господарським судом та наданого позивачем розрахунку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 121 700,95 грн. (41 734,63 грн. пені за січень 2008 року + 47 846,18 грн. пені лютий 2008 року + 32 120 грн. пені за березень 2008 року = 121 700,95 грн.), а тому задовольняє зазначену позовну вимогу частково.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивачем, у поданих ним до суду першої інстанції та до суду апеляційної інстанції, розрахунках суми пені не враховано, що 30.04.2008 року розмір облікової ставки НБУ змінився з 10% на 12% та надає у матеріали справи свій розрахунок суми пені.
Також, розглянувши заявлені позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та здійснивши їх перерахунок, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що дана вимога підлягає задоволенню частково у сумі 16 952,20 грн. (6 174,53 грн. 3% річних за січень 2008 року + 6 566,08 грн. 3% річних за лютий 2008 року + 4 211 грн. 3% річних за березень 2008 року = 16 952,20 грн.); здійснений судом апеляційної інстанції розрахунок зазначеної вимоги приєднано у матеріали справи.
Водночас, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення штрафу 10%, враховуючи п. 7.4. Договору № 01-451/05, яким передбачено, що у разі непогашення заборгованості споживачем за даним договором у строк, що перевищує 20 календарних днів після закінчення місяця поставки, споживач сплачує на письмову вимогу постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, а також, як вже встановлено, наявність у матеріалах справи належних доказів направлення претензії, здійснивши перерахунок вимог позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 236 263,07 грн.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зменшити розмір стягнутих місцевим господарським судом витрат на інформаційно-технічне забезпечення у зв'язку з тим, що господарський суд відшкодовує судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в порядку розділу VІ ГПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат»задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2008 року у справі № 10/2051 має бути змінено в частині розміру суми пені та 3% річних, що підлягає до стягнення.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат»відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2008 року у справі № 10/2051 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат»(м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, код 31007467) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402) -1 016 508,52 грн. заборгованості, 121 700,95 грн. пені., 16 952, 20 грн. -3% річних, 236 263,07 грн. штрафу, 25 327,51 грн. витрат по сплаті державного мита, 117,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.»
4. Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.
5. Справу № 10/2051 повернути до господарського суду Черкаської області.
6. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Чорногуз М. Г.
Разіна Т. І
Дата відправки 24.10.08