01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
23.09.08 р. № 21/75
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Гаврилюк О.М
Мельника С. М.
при секретарі судового засідання: Гонтарі О. В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Довбенко О.Ю. -представник за дов. №2176 від 03.01.2008 року,
від відповідача: Ковтун О.П. -представник за дов. №2591 від 14.05.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»на рішення господарського суду Полтавської області від 14.07.2008 року,
у справі № 21/75 (суддя -Тимченко Б. П.),
за позовом
Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк», м. Полтава
до
закритого акціонерного товариства «Стархова компанія «Саламандра-Україна», м. Полтава
про
стягнення 6895,51 грн.
встановив:
Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»(далі по тексту -АБ «Полтава-банк», позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна», (далі по тексту -ЗАТ «СК «Саламандра-Україна», відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 4975 грн. суми простроченого основного зобов'язання і суми прострочений відсотків за користування кредитом в розмірі 1920,51 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 21/75 від 14.07.2008 року (далі по тексту -Рішення) позовні вимоги АБ «Полтава-банк»задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача 4975 грн. простроченого кредиту, 1920,51 грн. прострочений відсотків за користування кредитом, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що всупереч умовам Договору №00000679 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №287 від 01.02.2006 року та вимогам діючого законодавства, відповідач виплату страхового відшкодування позивачу у встановлені договором строки не здійснив, обґрунтоване рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування не прийняв та не повідомив про це позивача, чим завдав прямих збитків позивачу.
Не погоджуючись з Рішення, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції скасувати.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2008 року апеляційну скаргу ЗАТ «СК «Саламандра-Україна»на Рішення прийнято до провадження.
Розгляд справи здійснюється після оголошення перерви в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.09.2008 року.
Позивач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якій просить Рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції:
-01.022006 року між АБ «Полтава-Банк»(за договором -банк) та Фроловим Сергієм Михайловичем (за договором -позичальник) укладено договір кредиту № 287, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику споживчий кредит у сумі 4975 грн. строком на 24 місяці з 01.02.2006 року по 31.01.2008 року зі сплатою 18 процентів річних (далі по тексту -Кредитний договір);
-01.02.2006 року між ЗАТ «СК «Саламандра-Лтава»(за договором -страховиком) (теперішня назва ЗАТ «СК «Саламандра-Україна»), АБ «Полтава-банк»(за договором -вигодонабувач) та громадянином Фроловим Сергієм Михайловичем (за договором - страхувальником) було укладено трьохсторонній договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення Кредитного договору (далі по тексту - Договір страхування);
-відповідно до п. 1 Договору страхування, об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов Кредитного договору № 287 від 01.02.2006 року;
-пунктом 2 Договору страхування передбачено, що страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов Кредитного договору № 287 від 01.02.2006 року, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту не термін більш ніж 30 днів;
-згідно п. 9.5.2 Договору страхування, позивач має право на одержання страхового відшкодування при настанні страхового випадку;
-під час дії Договору страхування мало місце настання страхових випадків, про що повідомлялося відповідачу позивачем, а саме громадянин Фролов Сергій Михайлович постійно здійснював прострочення погашення заборгованості по Кредитному договору, про що свідчать виписки по кредитному та відсотковому рахунку Фролова Сергія Михайловича;
-на виконання п. 8.1 Договору страхування позивач регулярно надавав відповідачу документи по страховим випадкам, в тому числі по Фролову С. М., що підтверджується відповідними описами документів, які отримані відповідачем;
-відповідач письмової відповіді про прийняття вимоги до виконання або мотивованої відмови на звернення позивача з вимогою здійснити страхову виплату в зв'язку з настанням страхового випадку не надав.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно п. 2 Договору страхування, страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов Кредитного договору, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник неналежно виконував взяті на себе за кредитним договором обов'язки та не вносив необхідні платежі, чим заподіяв позивачу фінансові збитки в сумі 6895,51 грн., а саме 4 975 грн. прострочений основний борг за кредитом, 1920,51 грн. прострочені відсотки за користування кредитом.
Виходячи з наведеного вище, колегія судів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про встановлення факту настання страхового випадку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Статтею 25 Закону України «Про страхування»визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до п. 8.1 Договору страхування, при настанні події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, вигодонабувач повинен використати всі можливі заходи й засоби досудового впливу для забезпечення повернення кредиту; якщо додаткові заходи не дали результату, вигодонабувач зобов'язаний в найкоротший термін, але не пізніше 3 трьох робочих днів з моменту, коли дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова, письмово повідомити страховика про її настання а також про прийняті заходи про врегулювання виниклої ситуації.
На виконання вимог п. 8.1 Договору страхування позивач регулярно надавав відповідачу документи по страховим випадкам, в тому числі по Фролову С. М., що підтверджується відповідними описами документів, які отримані відповідачем про що свідчить підпис представника ЗАТ «СК «Саламандра-Україна».
Місцевий господарський суд, взявши до уваги вищевказані докази, правомірно зробив висновок про те, що позивач вчасно звертався до відповідача з повідомленням про настання страхових випадків та з вимогою погасити прострочену заборгованість по кредиту.
Статтею 990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування»встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Стаття 26 Закону України «Про страхування» та ст. 991 ЦК України передбачають підстави, за яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема, у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку та несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Вказаними статтями також передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови у виплаті. Пунктом 8 Договору страхування встановлено умови здійснення страхової виплати та причини відмови у страховій виплаті.
Відповідно до п. 8.3 Договору страхування, протягом 5 робочих днів після одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитку страхувальник складає страховий акт і здійснює виплату страхового відшкодування вигодо набувачу, або приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді про прийняття вимоги до виконання або мотивованої відмови на звернення позивача з вимогою здійснити страхову виплату в зв'язку з настанням страхового випадку. Відсутність письмової відповіді на звернення позивача за страховим відшкодуванням свідчить про зволікання відповідачем з виплатою страхових сум та про порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань.
Посилання ж скаржника на неналежне виконання позивачем обов'язку надання документів, необхідних для здійснення страхової виплати, а саме довідки про доходи позичальника, як на підставу для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування спростовуються встановленими судом першої інстанції фактичними даними. Скаржником не наведено переконливих доводів про порушення місцевим господарським судом правил оцінки доказів у встановленні обставин надання позивачем необхідних документів для одержання страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, АБ «Полтава-банк»на підтвердження своїх позовних вимог у додатку до позовної заяви подав документи, які є письмовими доказами у справі на підставі яких можна встановити наявність обставин та конкретних фактів, що мали місце, а саме:
-копія кредитного договору;
-копія договору добровільного страхування відповідальності позичальників за непогашення кредиту;
-виписки по кредитному та відсотковому рахунку;
-копії описів документів переданих Відповідачу по страховим випадкам для виплати страхового відшкодування;
-оригінали заяв на виплату страхового відшкодування страховика.
Саме ці документи, згідно п.8.2. Договору страхування, потрібно було надати відповідачу для виплати страхового відшкодування в разі настання страхового випадку. Надання копії чи оригіналу довідки про доходи позичальника як вищезазначеним пунктом, так і взагалі Договором страхування не передбачено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовано не виконав вимогу відповідача, передбачену п. 8.2 Договору страхування, про надання довідки про доходи позичальника, оскільки остання була вилучена у позивача правоохоронними органами на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 17.03.2006 року, що підтверджується протоколами виїмки, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції, встановивши факт надання позивачем страховикові усіх необхідних документів на підтвердження настання страхового випадку, дійшов вірного висновку про наявність у відповідача обов'язку здійснити страхові виплати відповідно до умов цього договору та правомірно задовольнив позов.
На підтвердження вимог викладених в апеляційній скарзі, скаржник вказує лист УБОЗу Полтавської області, який відношення до справи, яка розглядається, не має, так як в ньому не вказано ні особу позичальника банку (страховика), не вказується номера кредитного договору чи договору страхування, тому вищевказаний лист не має значення для справи та не може бути прийнятий як належний доказ, тому що не містить конкретних фактичних даних, що стосуються справи.
Відмову місцевого господарського суду у задоволенні поданого відповідачем клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірною, так як господарський суд не має достатніх засобів для встановлення підступного умислу позичальника щодо надання неправдивих відомостей про об'єкт страхування. Господарський суд може це зробити лише за наявності вироку суду у кримінальній справі або постанови про припинення провадження у кримінальній справі з підстав, що не реабілітують обвинуваченого, але ніяк із закритої без обвинувального вироку суду на стадії досудового слідства кримінальної справи чи із листа УБОЗу про порушення кримінальної справи стосовно невизначених осіб. Тому за доказ матеріали закритої кримінальної справи взяти не можна, оскільки вона не підтверджує фактів, а містить лише припущення, які повинно встановити тільки правоохоронні органи і суд, який би розглядав кримінальну справу в порядку підсудності. З цього витікає, що якщо в кримінальній справі не має обвинувального вироку суду, то не має і підстав для витребування її матеріалів із архіву.
З цих же підстав, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на п.3.4.6. Правил добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, згідно якого виплата відшкодування не проводиться, якщо страхувальник повідомив свідомо неправдиві відомості про об'єкт страхування.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Київської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права і доводи, викладені в цьому рішенні, є законними і обґрунтованими, а тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»на рішення господарського суду Полтавської області від 14.07.2008 року у справі № 21/75 залишити без задоволення, а зазначене рішення -без змін.
2. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
3. Матеріали справи № 21/175 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Гаврилюк О.М
Мельник С. М.
Дата відправки 08.10.08