ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
05.02.2009 р. № 6/681
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі М. Києва Начальник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Яценко А.П.
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0001032305 від 31 січня 2008р.
Представники:
від позивача: Бойко С.В.
від відповідача: Гончаров О.В., Бернадін О.А., Болох В.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФАН ГЕЙМ” звернулось до суду з позовом про скасування рішення №0001032305 від 31.01.2008р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків зроблених під час перевірки, у зв'язку з чим позивач вважає наявними підстави для скасування прийнятого рішення про застосування штрафних санкцій, згідно складеного акту перевірки №26590104/2305 від 10.01.2008р. .
Встановлене порушення порядку розрахунків із застосуванням РРО згідно акту перевірки полягає в розміщенні в гральному залі двадцяти чотирьох гральних автоматів, підключених до мережі електроживлення в робочому стані, що не фіскалізовано та у неопломбованому стані, не зареєстровані в органах державної податкової служби. Таким чином відповідач вбачає порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у застосуванні останнім гральних автоматів, що не переведені у фіскальний режим та не зареєстровані належним чином.
Неоснащення гральних автоматів запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваним рішенням.
Згідно Постанови КМ України “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі та застосування реєстраторів розрахункових операцій” від 07.02.2001 року № 121 встановлено термін фіскалізації гральних автоматів з 01 січня 2007 року. Згідно п 2. Постанови Міністерству економіки було ввірено забезпечити до 1 лютого 2003р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Позивач звертався з листами до ДПА України, у яких, крім іншого, просив роз'яснити, в якому порядку належить здійснювати облік розрахункових операцій суб'єктам підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються у залах гральних автоматів обладнаних спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю).
У листі Мінпромполітики, отриманому на запит позивача зазначалось, що покладений на нього обов'язок міністерство не змогло виконати через те, що “розробити універсальний фіскальний пристрій для більше 30 типів гральних автоматів, які використовуються в Україні, практично неможливо”.
Таким чином, позивач не має змоги використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) оскільки всупереч вказаним нормативним актам, профільним міністерством не було розроблено таких пристроїв, а в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати у якості РРО.
Відповідно до Наказу по підприємству, яким врегульовано порядок прийняття ставок та виплати виграшів гравцям, що користуються послугою гри на гральному автоматі, обладнаному купюроприймачем, у разі, якщо гра проходить на автоматі - купюроприймачі, гравець робить ставку опускаючи грошові кошти в автомат, відповідно автоматично виставляються кредит, а розрахунки з гравцем і проведення їх через РРО здійснюється лише після закінчення гри (з огляду на те, що зробити це виходячи із принципу роботи автомата - купюроприймача неможливо, оскільки він не обладнаний фіскальним пристроєм).
Окрім того, позивач зазначає, що акт перевірки не відповідає вимогам чіткості, об'єктивності, повноти та достовірності та був складений відповідачем з порушенням вимог п. 1.3, 1.5-1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи.
У складеному акті перевірки зафіксовано факт застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи РРО -автомату з продажу послуг. У статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” наведене визначення розрахункової операції.
Пунктом 4.4 розділу 4 “Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, передбачено, що реєстрація продажу товарів (послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг введені в режимі реєстрації.
Таким чином, позиція податкового органу полягає в тому, що проведення розрахункової операції з продажу кредитів для гри на гральному автоматі необхідно було провести із застосуванням РРО, саме в момент прийняття відповідної суми готівкових коштів.
Окрім того, вимоги позивача щодо складання акту перевірки з порушенням норм чинного законодавства відповідач вважає безпідставними, оскільки, акт - це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -
Державною податковою адміністрацією у Житомирській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 12, у якому здійснює діяльність ТОВ «ФАН ГЕЙМ”. За результатами перевірки складено акт від 10.01.2008 р. №26590104/2305.
На підставі висновків вказаного акту Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001032305 від 31.01.2008 р., яким згідно п. 2 ст. 17. ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 137,5 грн.
Згідно ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
У межах повноважень, визначених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами -графіками.
Під час перевірки, виявлені порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зокрема, як зазначено у акті,
- не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 794,00 грн., чим порушено п. 1,2 ст. 3 Закону №265/95. Відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 закону №265/95 -у п'ятикратному розмірі суми не проведеної через РРО розрахункової операції (794 грн. х 5 = 3970 грн.).
- не забезпечується відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (Х -звіті РРО), чим порушено п. 13 ст. 3 Закону №265/95. Відповідальність передбачена ст. 22 Закону №265/95 -у п'ятикратному розмірі суми на яку виявлено невідповідність. (4033,50 грн. х 5 = 20167,50 грн.)
Як зазначає позивач, порядок розрахунків у разі, якщо гра проходить на автоматі -купюроприймачі, врегульований на підприємстві відповідно до Наказу по підприємству №52-ГД від 29.12.2006 р., згідно якого гравець робить ставку опускаючи грошові кошти в автомат, відповідно автоматично виставляються кредит, а розрахунки з гравцем і проведення їх через РРО здійснюється лише після закінчення гри (з огляду на те, що зробити це виходячи із принципу роботи автомата - купюроприймача неможливо, оскільки він не обладнаний фіскальним пристроєм). ТОВ «ФАН ГЕЙМ»не має змоги використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки профільним міністерством не було розроблено таких пристроїв, а в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО. У зв'язку з наведеним порядком розрахунків позивач посилається на відсутність встановленого під час перевірки порушення та відповідно вважає наявними підстави для скасування оспорюваного рішення.
Висновки відповідача щодо порушення позивачем встановленого Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” порядку розрахунків обґрунтовуються необхідністю проведення розрахункової операції із застосуванням РРО, саме в момент прийняття відповідної суми готівкових коштів. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 2 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Одним із видів автоматів з продажу послуг є гральний автомат. Однак, закон вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п. 3 ст. 3 Закону), відповідно гральні автомати, які не забезпечують реалізації фіскальних функцій не включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно зі ст. 11 вказаного Закону, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Відповідно до змін внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”(постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 № 803) термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.
Таким чином, з 01.01.2007 р. суб'єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до п.1, 2, 3 та п. 6 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
- забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Відповідно до п. 4.4 “Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Згідно абзацу третього статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)…
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст.3 Закону № 265/95-ВР).
При цьому, автомат з продажу товарів (послуг) -це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Таким чином, гральні автомати, які використовуються суб'єктами підприємницької діяльності для надання послуг у сфері грального бізнесу належать до реєстраторів розрахункових операцій (автоматів з продажу товарів (послуг)) (ст.1 Закону № 265/95-ВР).
Якщо у гральному залі встановлені автомати, ставки в яких приймаються жетонами або кредитами, продаж (купівля) жетонів або кредитів здійснюється через належним чином зареєстровані на гральний заклад та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (електроні контрольно-касові апарати), але не відбувається проведення операцій з купівлі (продажу) жетонів або кредитів через такі РРО (або відсутність РРО у гральному закладі), то це тягне за собою відповідальність, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) (п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР).
Враховуючи наведене, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не забезпечують відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, застосовуються фінансові санкції передбачені статтею 22 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до вказаних положень Закону про РРО, позивачу були розраховані штрафні санкції:
794 грн. х 5 = 3970 грн.
4033,50 грн. х 5 = 20167,50 грн.
Всього штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 24137,50 грн.
Таким чином, аналіз наведених положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Порядку свідчить про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Посилання позивача на факт відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та суми, яка визначена в поточному звіті РРО, суд вважає таким, що не спростовує встановленого під час перевірки порушення, а навпаки наведене прямо свідчить, що підприємством не забезпечується порядок проведення розрахункових операцій передбачений законом, не забезпечується видача особі відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції при прийнятті готівкових коштів.
Як зазначає позивач проведення коштів, що прийняті через автомат - купюроприймач, через РРО здійснюється лише по факту закінчення гри, коли касир-оператор здійснює вилучення грошових коштів із автомата у місці проведення розрахунку та вносить їх в касу.
Після закінчення гри відповідно неможливо достовірно підтвердити проведення через РРО у повному обсязі усіх розрахункових операцій здійснених на гральному автоматі - купюроприймачі, оскільки при прийнятті коштів такі суми не реєструються, роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій не відбувається.
Відповідно вказаний порядок проведення реєстрації розрахункових операцій не відповідає вимогам закону, оскільки не дає можливості забезпечити реєстрацію розрахунку при здійсненні гри неодноразово (отримання декількох послуг).
За таких обставин, застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 24137,50 грн. відповідає чинному законодавству. Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для незастосування РРО при проведенні розрахункової операції, коли таке застосування передбачено законом, та відповідно в даному випадку не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В адміністративному позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.