01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.02.2009 № 4/202
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Коротун О.М.
Шапрана В.В.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача: Тарасова К.А., дов. №38 від 13.01.2009
від відповідача : Ярош С.В., дов. б/н від 19.11.2008
від третьої особи 1:Надич Б.М., дов.№К/24 від 08.01.2009
Волинець В.Т., дов. №К/25 від 08.01.2009
від третьої особи 2:Недашківська О.В., дов. №35-54/123 від 27.12.2008
від третьої особи 3:Половінський А.С., дов. №7130/10-10 від 26.12.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2008
у справі № 4/202 (Борисенко І.І.)
за позовом Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ММК"
третя особа позивача
третя особа відповідача Казенне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Арсенал"
Державне підприємство "Завод "Арсенал"
Національне космічне агентство України
про розірвання договору оренди
На розгляд суду передано вимоги Фонду державного майна України (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ММК» (далі-відповідач) про розірвання договору №628 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного між сторонами 31.10.2007 та вилучення приміщення загальною площею 25102,3 кв.м., які розміщені у корпусах №3 та №3-а по вул. Московській, 8 в м.Києві у відповідача та передачу зазначеного приміщення казенному підприємству «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» (далі - третя особа 1).
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2008 у справі №4/202 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на відсутності доказів, які підтверджують факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право передавати даний спір на вирішення суду.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції позивач та Національне космічне агентство України (далі - третя особа 3) звернулися з апеляційними скаргами, в яких позивач просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а третя особа 3 просила рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №628 від 31.10.2007 задовольнити в повному обсязі шляхом зобов'язання відповідача передати орендоване майно Державному підприємству «Завод «Арсенал» (далі-третя особа 2).
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, позивач наполягає на тому, що судом не встановлено межі правового регулювання Цивільним кодексом України (далі-ЦК України) та Господарським кодексом України (далі-ГК України) відносин, які склалися між сторонами у зв'язку з укладенням спірного договору та помилково застосовано приписи статті 188 ГК України. До спірних правовідносин слід застосовувати норми закону України «Про оренду державного та комунального майна» та норми ЦК України. Позивач також зазначив, що орендоване майно знаходиться в оперативному управлінні третьої особи 1, є його майновим комплексом із завершеним циклом науково-конструкторських і дослідно-конструкторських робіт, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання, а тому відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не може бути об'єктом оренди. Зазначені обставини не були відомі позивачеві на момент укладення спірного договору, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а тому відповідно до вимог частини 2 статті 652 ЦК України договір оренди може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
В апеляційній скарзі третя особа 3 також посилається на порушення судом норм матеріального права. Апеляційна скарга третьої особи 3 обгрунтована тими ж підставами на які посилається позивач, а також третьою особою зазначено, що подальше виконання умов договору оренди може призвести до виникнення страйків з боку профспілкового органу третьої особи 1, що в свою чергу буде призводити до політичної нестабільності у відносинах з представницькими органами трудового колективу третьої особи 1. Питання щодо розірвання спірних відносин знаходиться під особистим контролем Прем'єр міністра України Тимошенко Ю.В., а виконання доручень Прем'єр міністра України є обов'язковим для державних органів управління. Судом не враховано вищезазначені обставини, у зв'язку з чим прийнято рішення, що не відповідає нормам статті 652 ЦК України та статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2008 (колегія у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча; Калатай Н.Ф., Коротун О.М.) апеляційні скарги прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.07.2008.
В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні 24.07.2008 було оголошено перерву до 02.09.2008.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/8 від 01.09.2008, у зв'язку з закінченням повноважень суддів Коротун О.М., Калатай Н.Ф., розгляд апеляційних скарг у даній справі доручено колегії у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Алданова С.О., Шапран В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 було зупинено апеляційне провадження у справі №4/202 щодо перегляду рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 до вирішення справи №5/55, яка розглядається господарським судом міста Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 у справі №4/202 було поновлено апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційних скарг призначено на 03.12.2008.
Ухвалою Кихвського апеляційного господарського суду від 17.12.2008, за клопотанням учасників судового процесу, було продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
Розпорядженням в.о.голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/9 від 02.02.2009, у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, розгляд апеляційних скарг у даній справі доручено колегії у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Коротун О.М., Шапран В.В.
В порядку приписів статті 77 ГПК України, розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, у судовому засіданні 03.02.2009 було оголошено перерву до 05.02.2009.
У судове засідання 05.02.2008 з'явилися представники всіх учасників процесу. Представники позивача та третьої особи 3 підтримали апеляційні скарги та просили рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 скасувати.
Представник відповідача проти апеляційних скарг заперечив у повному обсязі посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, проте письмово та нормативно обґрунтовані пояснення щодо обставин, викладених в апеляційних скаргах позивача та третьої особи 3 суду не надав.
Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 апеляційні скарги позивача та третьої особи 3 підтримали, просили рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 скасувати.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -
Між позивачем та відповідачем 31.10.2007 було укладено договір оренди №628 нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 25102,3 кв.м , розміщене у корпусах №3 (15692,8 кв.м.) та №3-а (9409,5 кв.м.) за адресою: м.Київ, вул.Московська, 8 та перебуває на балансі третьої особи 2 (далі-договір).
Строк оренди майна становить 35 місяців та починає спливати з дати підписання Акту приймання - передачі першої частини майна, що передається на першому етапі (підпункт 10.1 пункту 10 догвору).
На виконання підпункту 2.2.1 пункту 2 договору позивач разом з третьою особою 2 передали, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно 2286,80 кв.м - другий поверх корпусу №3-а (1-й етап), що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Московська, 8, що підтверджується актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності та розташоване за адресою: м.Київ, вул.Московська,8 від 01.11.2007.
Зазначений договір було укладено на підставі позитивних висновків балансоутримувача - третьої особи 2 (лист від 20.06.2007 №84-7/217) та органу, уповноваженого управляти зазначеними приміщеннями - третьої особи 3 (листи від 25.06.2007 №3303/9-6 та від 23.07.2007 №3765/9-6).
Посилаючись на те, що з припису Генеральної прокуратури про усунення порушень закону від 17.03.2008 №08/1-30167 вих. 8, позивачу стало відомо, що приміщення площею 25102,3 кв.м, які розташовані в корпусах №3 та №3-а за адресою: м.Київ. вул.Московська, 8 закріплено за третьою особою 1, а відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди: цілісні майнові комплекси казенних підприємств, позивач звернувся з даним позовом до суду. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи статті 652 ЦК України та статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до підпункту 10.3 пункту 10 договору зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив лише з того, що позивачем порушено приписи статті 188 ГК України, оскільки не надано суду доказів, які підтверджують факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право передавати даний спір на вирішення суду.
Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищезазначеним висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити, що статтею 188 ГК України встановлено лише порядок зміни та розірвання господарських договорів, в тому числі в судовому порядку у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання заінтересованою стороною відповіді на пропозицію про розірвання догові у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу. Недотримання стороною договору зазначеного порядку при наявності встановлених законом або договором матеріально-правових підстав для розірвання договору не може бути підставою для відмови в захисті судом порушеного цивільного права, оскільки інше суперечило б положенням частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, та частини 2 статті 16 ЦК України, згідно з якою кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2007 у справі №41/247).
Цивільне законодавство України базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано достроково за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною другою статті 652 ЦК України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (частина третя статті 652 ЦК України).
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта статті 652 ЦК України).
Істотною зміною обставин, у зв'язку з якою позивач звернувся з даним позовом до суду є те, що на момент укладення спірного договору позивачеві не було відомо, що приміщення площею 25102,3 кв.м, які розташовані в корпусах №3 та №3-а за адресою: м.Київ. вул.Московська, 8 є майновим комплексом із завершеним циклом науково-конструкторських і дослідно-конструкторських робіт, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання третьої особи 1, у зв'язку з чим зазначене майно не може бути передано в оренду, а зазначена обставина стала відома позивачеві лише з припису Генеральної прокуратури України від 17.03.2008. При цьому, позивач зазначає, що якби зазначені обставини були відомі позивачеві раніше, він не укладав би з відповідачем спірний договір.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для прихильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Оскільки приписи статті 652 ЦК України свідчать про те, що сама по собі істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору, вимагаючи розірвати договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень статті 33 ГПК України, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладання договору в тому, що така зміна обставин не настане.
Позивачем не доведено належними засобами доказування у розумінні статті 34 ГПК України, що на момент укладення договору оренди сторони виходили з того, що зміна обставин не настане.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2008 у справі №5/55, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 було встановлено, що на момент укладення договору оренди третя особа 1 займала частину приміщень, що є предметом спірного договору, загальною площею 21951кв.м., проте зазначені приміщення не належали третій особі 1 на праві оперативного управління, а були майном, яке належало третій особі 2 на праві господарського відання та правомірно обліковувалося на балансі останнього. Зазначений факт відповідно до приписів статті 35 ГПК України не потребує доказування та повністю спростовує твердження позивача про наявність істотної зміни обставин.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 у справі №4/202 слід залишити без змін, оскільки підстав для його скасування, передбачених статтею 104 ГПК України, не вбачається, а апеляційні скарги - без задоволення.
Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.
За таких обставин та керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 у справі №4/202 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Національного космічного агентства України на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 у справі №4/202 залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 у справі №4/202 залишити без змін.
4. Матеріали справи №4/202 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Коротун О.М.
Шапран В.В.
11.02.09 (відправлено)