Рішення від 02.09.2008 по справі 33/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.08 Справа№ 33/185

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :

Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(м. Львів)

до відповідача :

Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни)

про :

стягнення 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп. (з яких: 24 681,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. - пеня; 1537,99 грн. - інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних)

Суддя : Цікало А.І.

При секретарі : Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:

Маргаль Н.Б. -представник (довіреність № 03/270 від 30.07.2008 р.)

Відповідача:

не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про не здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява від Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(м. Львів) до Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни) про стягнення 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп. (з яких: 24 681,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. - 3 % річних).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.07.2008 р. В судовому засіданні 31.07.2008 р. було оголошено перерву до 02.09.2008 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.06.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 02.09.2009 р., представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій повідомив суд, що відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 24681,00 грн., а тому в цій частині просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Просить стягнути з відповідача решту заборгованості в сумі 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. (з яких; 0,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних)

Представник позивача позов підтримав, просив суд провадження у справі в частині стягнення 24681,00 грн. припинити та задоволити решту позовних вимог з підстав наведених у позові ,заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.06.2008 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та підписом його представників на бланку про оголошення перерви.

Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до умов Договору № 4595 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) укладеного між сторонами 04 січня 2008 р., державний проектний інститут "Львівдіпрокомунбуд" виконав для замовника Львівського державний аграрного університету проект "Проект зон санітарної охорони водозаборів Львівського державного аграрного університету " на загальну суму 24 681 гри. 60 коп. (в т.ч. ПДВ 20% - 4113 грн. 60 коп.)

Роботи були виконані в обумовлений термін і прийняті замовником по Акту здачі приймання проектної продукції 04.04.2008р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), згідно Договору № 4595 від 04 січня 2008 р. (Накладна № 22 від 04.04.2008р.), за погодженою ціною.

Згідно Договору п.3.3 відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити оплату шляхом оплати авансу в розмірі 30% від суми договору (включно з ПДВ), тобто 7 404 грн. - не пізніше 10 днів, після підписання договору, тобто 14 січня 2008 р. та кінцевого розрахунку не пізніше 10 днів з моменту видачі готової проектно-вишукувальної документації. Відповідач своїх зобов'язань не виконав.

Роботи були виконані в установлений термін згідно Календарного плану робіт, прийняті згідно Акту здачі приймання проектної продукції 04.04.2008 р. та отримані відповідачем згідно Накладної № 22 від 04. 04. 2008 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп. (з яких: 24 681,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних).

Відповідачем сплатив заборгованість в сумі 24 681 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Станом на день розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. (з яких; 0,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних).

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Скориставшись наданим йому правом, позивач уточнив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. (з яких; 0,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних).

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України та Договору, нараховано: 885,13 грн. -пені, 1537,99 грн. -інфляційних та 152,88 грн. - 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач не представив суду доказів сплати решти заборгованості.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, сплатив частину боргу, доказів погашення решти заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що позовна заява Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (м. Львів) до Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни) про стягнення 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп. (з яких: 24 681,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних) обґрунтована та підлягає до задоволення в частині стягнення 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. (з яких; 0,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних).

В частині стягнення 24 681 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі слід припинити.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума позову, станом на день звернення з позовом до суду та день розгляду справи, становить 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп., державне мито, згідно платіжного доручення № 353 від 19.06.2008 р., позивачем сплачено в сумі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 58 коп.

Згідно платіжного доручення № 352 від 19.06.2008 р. позивачем сплачено 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 43, 45 , 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(м. Львів) до Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни) про стягнення 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп. (з яких: 24 681,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних) -задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського державного аграрного університету (вул. В. Великого, 1, м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область, 80381; код ЄДРПОУ 00493735) на користь Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(вул. Академіка Богомольця, 9, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ 03329054) -2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. (з яких; 0,60 грн. - основний борг; 885,13 грн. -пеня; 1537,99 грн. -інфляційні; 152,88 грн. -3 % річних), 272 (двісті сімдесят дві) грн. 58 коп. -державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 24 681 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. -припинити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Цікало А.І.

Попередній документ
2943486
Наступний документ
2943488
Інформація про рішення:
№ рішення: 2943487
№ справи: 33/185
Дата рішення: 02.09.2008
Дата публікації: 17.02.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію