Копія
Іменем України
Справа № 2а-10696/12/0170/14
11.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Цикуренка А.С. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексус-Крим"- Домарацький Дмитро Ростиславович, довіреність № б/н від 18.09.12
представник відповідача, Державної податкової служби у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 08.11.12 у справі № 2а-10696/12/0170/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексус-Крим" (вул. Ковильна, 36 кв. 57, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95038)
до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування рішення податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексус-Крим" задоволено: Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.09.2012 №0003872204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9 195,00 грн., у тому числі за основним платежем 7 356,00 грн., штрафні санкції 1 839,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.09.2012 № 0003902204 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 041,75 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.09.2012 № 0003862204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10 208,75 грн., у тому числі за основним платежем 8 167,00 грн., та штрафні санкції у сумі 2 041,75 грн., вирішено питання про судові витрати.
На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нексус-Крим" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0003872204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9 195,00 грн., у тому числі за основним платежем 7 356,00 грн., штрафні санкції 1 839,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0003902204 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 041,75 грн., та податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0003862204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10 208,75 грн., у тому числі за основним платежем 8 167,00 грн., та штрафні санкції у сумі 2 041,75 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник податку на додану вартість та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, частково проведені розрахунки позивачем з контрагентом. Позивачем було надано податкові накладні в підтвердження суми податкового кредиту.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0003872204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9 195,00 грн., у тому числі за основним платежем 7 356,00 грн., штрафні санкції 1 839,00 грн., № 0003902204 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 041,75 грн., № 0003862204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10 208,75 грн., у тому числі за основним платежем 8 167,00 грн., та штрафні санкції у сумі 2 041,75 грн.
Передумовою прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт акт № 5316/22-3/35228710 від 05.09.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Інтерстрой - 2011» у січні 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:пункту198.1, пункту 198.2, пункту198.6 статті198, пункту 185.1, статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1, статті 187 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 21 950,00 грн. та донараховано основного платежу у сумі 7 356,00 грн. з податку на додану вартість; підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункт 138.1, пункт 138.2, пункт 138.8 статті 138, підпункт139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податку на прибуток у 1 кварталі 2012 року на загальну суму 8167,00 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.39. Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно підпункту 14.1.157 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення- письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.
Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 21950,00 грн. та донарахування основного платежу у сумі 7 356,00 грн. з податку на додану вартість та донарахування податку на прибуток у 1 кварталі 2012 року на загальну суму 8167,00 грн.через наступне.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 10.01.2012 між позивачем (далі-Покупець), та Приватним підприємцем «Інтерстрой - 2011» (далі-Постачальник) було укладено Договір постачання № 56, згідно якому Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язаний прийняти та сплатити вказаний товар, у строки та на умовах, передбачених у цьому Договорі.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що Приватним підприємцем «Інтерстрой - 2011» на ім'я позивача було виписано видаткові накладні: № РН-0026/01 від 21.01.2012 на суму 30 000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 5 000,00 грн.), № РН-0108/01 від 30.01.2012 на суму 16 666,67 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 2 777,78 грн.) на продаж товару на загальну суму 35 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 7 777,78 грн.
Крім того, Приватним підприємцем «Інтерстрой - 2011» на ім'я позивача було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0024/01 від 11.01.2012 на суму 30 000,00 грн. у тому числі податок на додану вартість -5 000,00 грн., та № СФ-0078/01 від 17.01.2012 на суму 16 666,67 гр., у тому числі податок на додану вартість- 2 777,78 грн.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що платіжними дорученнями: № 0000000006 від 12.01.2012 та № 00000000046 від 17.02.2012 позивачем була сплачена сума 35 000,00 грн. на банківський рахунок ПП «Нексус-Крим».Передача товару від Постачальника Покупцю підтверджується податковими накладними: № 29 від 12.01.2012 на суму 30 000,00 (у тому числі податок на додану вартість -5 000,00 грн.), та № 117 від 30.01.2012 на суму 16 666,67 (у тому числі податок на додану вартість-2 777,78 грн.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що на момент здійснення вказаних операцій з постачання товару Приватне підприємство «Інтерстрой - 2011» було платником податку на додану вартість.Зазначений товар був реалізований позивачем на виконання договору укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тес-Авто» № ДГ 0001 від 03.01.2012.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що первинними документами бухгалтерського обліку позивача (накладні, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні) у повному обсязі в сумі 36 666,67 грн. (у тому числі податок на додану вартість у сумі 7777,78 грн.) підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх часткова оплата за господарськими операціями у січні 2012 року між позивачем та Приватним підприємством «Інтерстрой-2011».
Слід зазначити, що підприємством обґрунтовано включено у валові витрати по операціям з придбання товарів з Приватним підприємством «Інтерстрой-2011» за січень 2012 рік, про що свідчать відповідні бухгалтерські документи. Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача (накладні, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні,), у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки № 5316/22-3/35228710 від 18.09.2012щодо порушення позивачем Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 21 950,00 грн. та донараховано основного платежу у сумі 7 356,00 грн. з податку на додану вартість та донараховано податку на прибуток у 1 кварталі 2012 року на загальну суму 8167,00 грн.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що факт здійснення господарської операції, пов'язаної з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності. На момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник податку на додану вартість та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Частково проведені розрахунки позивачем з контрагентом. Позивачем надано податкові накладні у підтвердження суми податкового кредиту.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкових повідомлень-рішень діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим державної податкової служби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 у справі № 2а-10696/12/0170/14 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис А.С. Цикуренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко