Копія
Іменем України
Справа № 2а-9890/12/0170/14
11.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Цикуренка А.С. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"- Брагін Олександр Володимирович, довіреність № 11/60 від 02.01.13
представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 04.10.2012 у справі № 2а-9890/12/0170/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залкі, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000254000 від 02.07.2012, вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що у вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової служби № 0000254000 від 02.07.2012 про завишення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 3330,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000254000 від 02.07.2012 було прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, оскільки факт здійснення господарської операції, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, 02.07.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000254000 на загальну суму 3330,00 грн.
Передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000254000 став акт від 13.06.2012 № 32/40-00/106995222, який був складений за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Державного Акціонерного Товариства «Чорноморнафтогаз» відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 24.10.2000 з ДК «Укргазвидобування» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БВП Строитель-Плюс» за грудень 2010 року.
Перевіркою встановлені порушення: підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість всього у сумі 3330,00 грн. за грудень 2010 року.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (далі - замовник) та ТОВ БВП «Строітель плюс» (далі - виконавець) 09 грудня 2010 року було укладено Договір на надання послуг. Відповідно до умов вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги, а саме ремонт автоматичної коробки змінних передач.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що ТОВ БВП «Строітель плюс» було виконано роботи, відповідно до вказаного Договору, на загальну суму 19 980,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 3330,00 грн.), що підтверджується податковою накладною від 15.12.2010 № 6994 на суму 19 980,00 грн.
Більш того, платіжним дорученням ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» від 15.12.2010 підтверджується перерахування грошових коштів на ім'я Спп «Строітель-плюс» у сумі 19 980,00 грн.
Крім того, актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 5976 від 15.12.2010 підтверджується виконання робіт по Договору № 1423 від 09.12.2010.
Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій;
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судова колегія відмічає, що податкова накладна від 15.12.2010 № 6994 на суму 19980,00 грн., надана позивачу, має всі обов'язкові реквізити та, відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, суми податку віднесено до складу податкового кредиту у деклараціях з податку на додаткову вартість за грудень 2010 року.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що виконання робіт по Договору №1423 від 09.12.2010 підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №5976 від 15.12.2010, перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 15.12.2010 на загальну суму 19980,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 3330,00 грн.) Отже, вказаний податок на додану вартість відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", так як нарахований у зв'язку з виконанням робіт, що підтверджується податковою накладною, виданою позивачу на підтвердження виконання робіт контрагентом.
Апеляційна скарга відповідача не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі позивача, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 у справі № 2а-9890/12/0170/14 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис А.С. Цикуренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко