Копія
Іменем України
Справа № 2а-1234/12/2770
11.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Цикуренка А.С. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № 890 від 29.06.12,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 06.09.2012 у справі № 2а-1234/12/2770
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.09.2012 у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.09.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року №000009/2240 про застосування штрафних санкцій в сумі 376,00грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи 23.05.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №000009/2240 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 376,00грн.
Передумовою застосування до позивача штрафних санкцій став акт фактичної перевірки від 10.05.2012 ювелірного салону «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перевіркою встановлено порушення вимог статті 267 Податкового кодексу України, а саме: встановлено факт реалізації ювелірних виробів без наявності торгового патенту.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового Кодексу України платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Підпунктом 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначається, що пункт продажу товарів для цілей розділу XII цього Кодексу - це магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Як свідчать матеріали справи 05.01.2012 позивач звертався до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 році, але листом за вих.№168/17-316 від 20.01.2012 йому було відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Вказаний лист був оскаржено позивачем у судовому порядку і згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012, позовні вимоги Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про скасування рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку залишені без задоволення.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку, тобто він здійснював підприємницьку діяльність по загальній системі оподаткування та повинен був отримати відповідні торгові патенти.
А тому висновок суду першої інстанції про правомірність винесення стосовно позивача податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 376,00грн. є обґрунтованим та повністю відповідає приписам пункту 125.1 статті 125 Податкового Кодексу України, згідно якому суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги: за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць.
Помилковими вважаються посилання в апеляційній скарзі на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 30.05.2012 у справі №2703/5527/2012(№3/2703/1972/2012) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, продавця ювелірного салону «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок , яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише у питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.
Окрім цього, судовою колегією не приймаються до уваги посилання в апеляційній скарзі на підпункт «а»пункту 5 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень»Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», згідно з яким видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року, оскільки, зазначена норма встановлює дійсність бланку свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік лише у разі прийняття податковим органом позитивного рішення щодо застосування платником податків спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем письмові пояснення щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 №000009/2240 є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.09.2012 у справі № 2а-1234/12/2770 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис А.С. Цикуренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко