Копія
Іменем України
Справа № 2а-5163/11/0170/12
11.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Грязнова Галина Михайлівна, довіреність № 27/9/4/10 від 01.03.12
представник третьої особи, Нижньогірської селищної Ради Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 14.11.2012 у справі № 2а-5163/11/0170/12
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)
третя особа: Нижньогірська селищна Рада Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 8 А, селище Нижньогірський, Автономна Республіка Крим,97100)
про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача- Нижньогірської селищної ради про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 № 0223671700- відмовлено.
На зазначене судове рішення від позову ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що 29.06.2010 відповідачем на адресу позивача направлено податкове повідомлення № 0223671700, відповідно до якого, згідно підпункту «г» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статей 13,17 Закону України «Про плату за землю», визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 7645,24 грн., в тому числі по строку сплати 16.08.2010 - 3822,62грн., та по строку сплати 15.11.2010 - 3822,62 грн.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що між позивачем та Нижньогірською селищною радою 01.02.2008 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3115 га несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2, у тому числі під капітальною одноповерховою спорудою - 0,1085 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,1607 га, під зеленими насадженнями - 0,0423 га., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 208891,90 грн.
Вказаний договір зареєстровано в Нижньогірській селищній раді 01.02.2008 та Нижньогірським районним відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 22.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040801200004.
Відповідно до розрахунку орендної плати до договору від 01.02.2008 розмір орендної плати становив 6266,77 грн. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку орендної плати за вказаним договором на 2010 рік з урахуванням коефіцієнта індексації за 2008 рік - 1,152 за 2009 - 1,059 складає 7645,24 грн., відповідно до картки особового рахунку позивачеві було нараховано суму орендної плати за землю за 2010 рік в сумі 3822,62 грн. по строку сплати 16.08.2010 та 15.11.2010 відповідно.
Як свідчать матеріали справи рішенням 29-ї сесії 5-го скликання Нижньогірської селищної ради від 17.09.2009 № 1404 було затверджено проект землеустрою зміни цільового призначення земельної ділянки , що знаходиться в оренді у громадянина ОСОБА_2 для реконструкції кондитерського цеху під житловий будинок з адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель , загальною площею: 0,3115 га, з них - 0,1500 га у власність, 0,1615 га в оренду строком на 49 років; змінено цільове призначення земельної ділянки. Крім того, було вирішено рахувати втративши силу договору оренди на землю від 01.02.2008 б/н.
Земельну ділянку площею 0,1615 га передано позивачу в оренду строком на 49 років, площею 0,1500 га - у власність. Договір оренди земельної ділянки площею 0,1615 га було укладено між позивачем та Нижньогірською селищною радою 23.10.2009, згідно з розрахунком розміру орендної плати за вказаним договором він склав 1807,67 грн.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що вказаний договір зареєстрований в Нижньогірській селищній раді 23.10.2009 та Нижньогірському районному відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 24.11.2010 за № 041001200040, про що свідчить відмітка на договорі.
Згідно перерахунку орендної плати за землю, проведеного відповідачем з 24.11.2010 по 31.12.2010 у зв'язку з реєстрацією договору оренди від 23.10.2009 в відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», та визначено, що сума орендної плати за період з 24.11.2010 по 31.10.2010 складає 199,12 грн., у зв'язку з чим загальна сума нарахування орендної плати за землю в 2010 році до сплати позивачем, визначена оскаржуваним податковим повідомленням була зменшена самостійно відповідачем на 596,82 грн., що підтверджується розпорядженням про додавання нарахованих сум, перерахунком орендної плати та картками особового рахунку позивача.
Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди від 01.02.2008 втратив силу з 17.09.2009 відповідно до пункту 3 рішення 29-ї сесії 5-го скликання Нижньогірської селищної ради від 17.09.2009 № 1404 через наступне.
Згідно статті 1 Закону «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до приписів статей 18,12 вказаного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073(якій діяв на час виникнення спірних правовідносин)державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що станом на25.06.2010 реєстрація договору оренди договір оренди на земельну ділянку площею 0,1615 га та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га за ОСОБА_2 не зареєстрований, що підтверджується інформацією Нижньогірського районного відділу Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 25.06.2010 за вих. № 53.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 23.10.2009 набрав чинності з дати державної реєстрації, якою є 24.11.2010.
Не заслуговує на увагу твердження в апеляційній скарзі щодо втрати чинності договору від 01.02.2008 за рішенням Ніжньогірської селищної ради від 17.09.2009, оскільки згідно зі приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем.
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (стаття 34 Закону України «Про оренду землі»).
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що прийняте Нижньогірською селищною радою рішення про втрату сили договору від 01.02.2008 не підпадає до жодної з наведених підстав для припинення дії договору оренди землі. Право власності на частину земельної ділянки площею 0,015га позивачеві було видано тільки 26.12.2011, отже право власності на вказану частину в 2010 році оформлено не було.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що будь-яких угод щодо припинення договору оренди від 01.02.2008 між позивачем та Нижньогірською селищною радою не укладалось, земельна ділянка не поверталась власникові відповідно до актів приймання-передачи.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на час прийняття спірного податкового повідомлення договір оренди від 01.02.2008 був діючим.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачем в 2010 році фактично використовувалась земельна ділянка площею 0,3115 га несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2, підстав для звільнення від плати за землю в 2010 році позивачем не наведено.
Отже, наявний обов'язок у позивача сплачувати орендну плату за землю протягом 2010 року за період з 01.01.2010 по 23.11.2010 на підставі договору оренди від 01.02.2008, за період з 24.11.2010 по 31.12.2010 на підставі договору оренди від 23.10.2009, в розмірі, передбаченому вказаними договорами, тому відповідачем правомірно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю відповідно до податкового повідомлення від 29.06.2010 №0223671700 в сумі 7645,24 грн., з урахуванням перерахунку на суму 596,82 грн., проведеного 16.03.2011.
Помилковими вважаються посилання в апеляційній скарзі на наявність по обліковим даним переплати станом на 01.01.2010 та самостійної сплати податкового зобов'язання в сумі 1867,67 грн., оскільки відповідачем податковим повідомленням, яке оскаржується, визначено, а не збільшено податкові зобов'язання, та враховуючи особливості нарахування даного виду податкового зобов'язання контролюючим органом, наявність переплати за попередні періоди не може вплинути на його розмір.
Слід зазначити, що надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік, що повністю узгоджується з приписами статті 17 Закону України «Про плату за землю» .
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного рішення, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв в порядку статті 19 Конституції України, тобто, на підставі, у спосіб, у межах повноважень.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012 у справі № 2а-5163/11/0170/12 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко