Рішення від 12.01.2009 по справі 20/142-08-2486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р.

Справа № 20/142-08-2486

За позовом: Міністерства транспорту та зв'язку України;

до відповідача: Одеської міської ради;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська залізниця;

про визнання права власності.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кіташевський Д.А., діючий за дов. № 4481/15/14-08 від 20.06.2008 року.

Від ОМР: не з'явились.

Від третьої особи: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна -житловий будинок, загальною площею 146,1 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 7, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. п. 1.1,4.2 Статуту Одеської залізниці, Одеська залізниця є статутним державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Майно залізниці є державною власністю та закріплено за нею на праві повного господарського відання. Відповідно же до ст. ст. 3, 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належним суб'єктом управління майном є Міністерство транспорту та зв'язку України.

12.12.2008року представник позивача надав заяву (вх.№ НЮ -2486), в якій просить суд припинити провадження у справі №20/142-08-2486 в частині вимог, заявлених до КП «ОМБТІ та РОН», на підставі п. 1-1 ч. 1ст. 80 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2008року провадження у справі №20/142-08-2486 в частині вимог, заявлених до КП «ОМБТІ та РОН», припинено.

У судовому засіданні 12.01.2009року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву, в яких просить суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права державної власності на об'єкт нерухомого майна.

У запереченнях відповідач (Одеська міська Рада) зазначає, що об'єкт, на який позивач намагається визнати право власності, ніколи ні за ким не були зареєстровані. Крім того, позивачем не доведено які саме документи ним були втрачені, у зв'язку з чим посилання позивача на ст. 392 ЦК України є необґрунтованими.

Крім того, відповідач (Одеська міська рада) зазначає, що відповідь про можливість оформлення свідоцтва про право власності після приведення документів у відповідність до вимог чинного законодавства України отримала Одеська залізниця, а ні Міністерство транспорту та зв'язку України, таким чином, на думку відповідача (Одеської міської ради), права та охоронювані законом інтереси позивача не були порушені.

Представник відповідача - Одеської міської ради у судове засідання 12.01.2009р. не з'явилися, про причини відсутності не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків:

Відокремлений структурний підрозділ -дистанція колії №22 ст. Одеса - Сортувальна Одеської залізниці є, згідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 29), відособленим структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, спірний об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 7, тривалий час знаходиться на утриманні відокремленого структурного підрозділу -дистанції колії №22 ст. Одеса - Сортувальна Одеської залізниці та відображений в його самостійному балансі. На зазначений об'єкт ведеться інвентарна картка обліку основних засобів (а.с 28).

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 28.04.2000року №1234-ХХІІІ, Одеській залізниці у постійне користування для виробничої діяльності відведено 377,06 га землі в межах згідно з планом землекористування, про що 13.07.2000року виданий відповідний Державний акт на право постійного користування землею № І-ОД 000301.

На замовлення структурного підрозділу дистанції колії №22 ст. Одеса -Сортувальна Одеської залізниці КП «ОМБТІ та РОН» були проведені інвентаризаційні роботи та виготовлено технічний паспорт від 08.12.2007року на зазначений об'єкт нерухомості.

Враховуючи, що спірний об'єкт нерухомого майна побудований у 1896р. і акт введення його в експлуатацію відсутній, на замовлення Одеської залізниці приватним підприємством «ПРОЕКТ -ГРУП» (ліцензія серія АБ№364019) виготовлений технічний висновок стану житлового будинку, загальною площею 146,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 7, відповідно до якого станом на 2008рік будівля знаходиться у задовільному стані та придатна до подальшої експлуатації.

Листом Одеська залізниця в особі свого відокремленого структурного підрозділу -дистанції колії №22 ст. Одеса - Сортувальна Одеської залізниці зверталася до Відповідача (Одеської міської ради) з проханням оформити свідоцтво про право власності на об'єкт.

Листом від 14.11.2007року №10576 відповідачем було надано відповідь про відсутність підстав для оформлення свідоцтв про право власності у зв'язку з ненаданням необхідних документів, (зокрема - акту комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, тощо).

Відмова відповідача здійснити оформлення правовстановлюючих документів і змусила Міністерство транспорту та зв'язку України звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що відповідачем листом від 14.11.2007 року №10576 позивачу було відмовлено в оформленні права власності на зазначений об'єкт у зв'язку з відсутністю необхідної кількості правовстановлюючих документів, суд доходить висновку про правомірність звернення позивача із даними вимогами.

Згідно зі ст. 6 Конституції (основний закон) УРСР 1937 року, що була чинна на момент будівництва спірних споруд, землі її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку, організовані державою великі сільськогосподарського підприємства (радгоспи, машинно-тракторні станції і т.п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним добром.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.11 Конституції (основний закон) УРСР 1978року, відповідно до якої у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Як положеннями ст. 3 Закону України “Про власність» від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, який діяв в Україні з 1991року, так і приписами ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 435-IV (який є чинним в нинішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. № 1452-XII «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Враховуючи, що Дистанція колії №22 ст. Одеса -Сортувальна Одеської залізниці є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці, заснованим на загальнодержавній власності без права юридичної особи, суд доходить висновку, що житловий будинок (інвентарний номер № 010221), загальною площею 146,1 кв.м., збудований у 1896р., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 7, належить до власності держави Україна, як правонаступника СРСР.

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Зазначене цілком кореспондується із ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України, згідно з якими орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п. п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України «Про залізничний транспорт» статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв'язку України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Враховуючи обов'язковість дотримання суб'єктами цивільного обігу Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387, яким встановлено, що державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомості є обов'язковим елементом при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, пов'язаних з реалізацією права власності, суд зазначає, що відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство транспорту та зв'язку України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний об'єкт на виконання приведених вище законодавчих положень, так і позбавляє даного суб'єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права. При цьому, згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права державної власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на об'єкт нерухомого майна -житловий будинок загальною площею 146,1 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 7, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 1 477 грн. 92 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача -Одеську міську раду.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135,м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) право державної власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 146,1 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 7, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

3. Стягнути з Одеської міської ради (65004,м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Міністерства транспорту та зв'язку України (01135,м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) - витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 477 /одна тисяча чотириста сімдесят сім/ грн. 92 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

рішення підписано 19.01.2009р.

Попередній документ
2943438
Наступний документ
2943440
Інформація про рішення:
№ рішення: 2943439
№ справи: 20/142-08-2486
Дата рішення: 12.01.2009
Дата публікації: 17.02.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності