11 лютого 2013 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2013 року, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики у розмірі 9090 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Встановлено, що 30 січня 2007 року ОСОБА_6 отримав у борг у ОСОБА_5 9090 грн. строком до 01 лютого 2007 року, що підтверджено розпискою і у встановленому законом порядку не спростовано.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У передбачений договором позики строк відповідач борг на повернув, а тому суди обґрунтовано задовольнили позов.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік