ІМЕНЕМ УКРАЇНи
13 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А.,Іваненко Ю.Г.,
Журавель В.І.,Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного підприємства «АЕА» про визнання права власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного Дніпропетровської області від 28 листопада 2012 року,
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 25 травня 2011 року слідчим СВ Дніпропетровського РВ порушено кримінальну справу за фактом крадіжки майна приватного підприємства «АЕА» (далі - ПП «АЕА»), у тому числі панелеформовочного агрегату, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вважав, що вказаний панелеформовочний агрегат належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 19 квітня 2008 року та акту приймання-передавання від 21 квітня 2008 року, а оскільки його право власності заперечується ПП «АЕА» та власником підприємства ОСОБА_7, просив визнати за ним право власності.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2012 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на агрегат панелеформовочний, 1996 року виготовлення, заводський № 7, виробник BAT «Технообладнання», АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та визнаючи право власності на агрегат панелеформовочний для виготовлення безкаркасного спорудження арочного типу, 1996 року виготовлення, заводський № 7, виробник BAT «Технообладнання», АДРЕСА_1, суди керувалися тим, що рахунок-фактура від 14 травня 1997 року № 4 та накладна від 16 травня 1997 року № 14 видані ТОВ «Сиріус» до державної реєстрації вказаного підприємства у ЄДРПОУ.
За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Однак вказані вимоги судами дотримано не було.
Між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ПП «АЕА» виник спір з приводу права власності на агрегат панелеформовочний для виготовлення безкаркасного спорудження арочного типу, 1996 року виготовлення, заводський № 7, виробник BAT «Технообладнання», РФ, м. Тамбов, вул. Державинська, 10-а.
ОСОБА_6 на підтвердження права власності на вказаний агрегат надано договір купівлі-продажу від 19 квітня 2008 року, укладений між ним та ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой» та посвідчений директором товарної біржі «Августа 1» та актом приймання-передавання агрегату від 21 квітня 2008 року, що підписаний, з одного боку Сізіковою М.О., як представником ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой», та ОСОБА_6, які суди вважали належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Чинним законодавством України врегульовано порядок здійснення біржових операцій. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про товарну біржу» (далі - Закону) членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.
Згідно зі ст. 15 Закону біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:
а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.
Однак, судам не надано доказів того, що учасники договору купівлі-продажу - ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой» та ОСОБА_6 були членами біржі, суди не вирішили питання про клопотання представника ОСОБА_7 щодо витребування вказаних доказів.
Крім того, суди не звернули уваги, що договір купівлі-продажу повинен відповідати вимогам ст. 655 ЦК України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити зa нього певну грошову суму.
Тобто, істотними умовами вказаного договору є не лише визначення майна, яке продавець передає покупцеві, але й ціна вказаного товару. У наданому до матеріалів цивільної справи договорі не міститься такої істотної умови, як ціна товару. ОСОБА_6 не надано будь-яких інших доказів про те, що сторони досягли згоди щодо ціни товару та він виконав договір і сплатив узгоджену ціну.
Також судами не надано правової оцінки акту приймання-передавання майна від 21 квітня 2008 року, з урахуванням того, що стороною договору купівлі-продажу та продавцем товару була юридична особа, а Сізікова М.О. виступала лише як представник юридичної особи. Разом з тим акт приймання-передавання товару не містить відбитка печатки юридичної особи, однак судами не зроблено висновку щодо допустимості вказаного доказу відповідно до вимог ст. 59 ЦПК України у контексті п. 5.26. Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що представником відповідача неодноразово заявлялися клопотання з приводу витребування доказів, однак, у порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суди не виконали свого обов'язку щодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Оскільки судами не встановлено фактичні обставини, не досліджено надані докази та не надано їм правової оцінки, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати обставини та досліджувати докази, судові рішення належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 -ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік