Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів:за участю прокурора Пузиревського Є.Б., Шибко Л.В., Голюги В.В.,
розглянула в судовому засіданні 5 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 28 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 3 липня 2012 року.
Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, виправдано:
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості в силу вимог ст. 89 КК України;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що не має судимості,
кожного за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину.
В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою між собою, 10 грудня 2011 року на автомобілі «Уаз», без реєстраційних номерів поблизу с. Рижівка Білопільського району Сумської області намагалися перемістити через митний кордон України поза митним контролем на територію Російської Федерації партію одягу загальною вартістю 501 965 грн. У цей же день при спробі перетину Державного кордону України вони були затримані співробітниками УСБУ в Сумській області.
У касаційній скарзі прокурор просить рішення судів скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» та ст. 5 КК України. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення судом кримінально-процесуального закону при постановленні виправдувального вироку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року, який набрав чинності з 18 січня 2012 року, діяння, скоєне ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на момент винесення вироку було виключено з Кримінального кодексу України (декриміналізовано).
Згідно ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На час розслідування кримінальної справи дії, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України, які було інкриміновано ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважались злочином, і справу було направлено до суду.
Частиною 4 ст. 327 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав для постановлення виправдувального вироку, а саме: коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Проте, переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, віднесено новим законом до категорії адміністративного проступку і не є підставою для виправдання осіб, що його вчинили.
Так, в статті 334 КПК України зазначено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави і мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Як слідує з вироку, суд, дослідивши докази у справі, погодився з висновком органу досудового слідства щодо доведеності вини ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину на час пред'явлення їм обвинувачення, тобто їх вина знайшла своє підтвердження, що є недопустимим при постановленні виправдувального вироку. У зв'язку з цим судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Одже, враховуючи, що у даному випадку має місце декриміналізація вчинених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дій, судові рішення щодо них підлягають скасуванню, а кримінальна справа - закриттю на підставі Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» та ст. 5 КК України.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 28 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 3 липня 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 скасувати, а провадження у справі - закрити у зв'язку з декриміналізацією.
____________ __________________ ___________
О.В. Єлфімов Є.Б. Пузиревський Л.В. Шибко