31 січня 2013 року м. Київ П/9991/1232/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії:
головуючого судді: Кравцова О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Веденяпіна О.А.,
Масло І.В.,
Шведа Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративного справу за позовом ОСОБА_4 до Президента України про визнання рішення в частині незаконним,-
3 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Президента України, в якій просив визнати незаконним та скасувати Указ Президента України Віктора Януковича № 633/2012 від 9 листопада 2012 року «Про звільнення суддів»в частині звільнення судді Ровеньківського міського суду Луганської області Жадана Олексія Петровича у зв'язку з порушенням присяги судді.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 25 вересня 2012 року Вищою радою юстиції України винесено рішення «Про внесення подання до Президента України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги».
15 жовтня 2012 року Вищою радою юстиції України винесено подання № 64/0112-12 до Президента України з пропозицією про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги.
Указом Президента України Януковича Віктора Федоровича № 633/2012 від
9 листопада 2012 року «Про звільнення суддів»позивач звільнений, відповідно до пункту 5 статті 126 Конституції України, з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області у зв'язку з порушенням присяги судді.
Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим на підставі незаконного рішення Вищої ради юстиції № 64/0112-12 від 15 жовтня 2012 року «Про внесення подання до Президента України про звільнення з посади судді», а тому підлягає скасуванню.
Позивач та представник відповідача надіслали до суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи без їх участі.
Представник відповідача також надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Вимоги позивача, на думку представника Президента України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки на момент видання оскаржуваного указу та на даний час подання Вищої ради юстиції від 15 жовтня 2012 року про звільнення позивача було та є чинним. Саме на підставі вказаного подання відповідача в межах визначеної Конституцією України компетенції, прийняв оскаржуване рішення, яким ОСОБА_4 звільнено з посади судді міського суду у зв'язку з порушенням присяги судді.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Указом Президента України від 3 лютого 2010 року № 99/2010 ОСОБА_4 призначений на посаду судді Ровеньківського міського суду Луганської області (а. с. 14).
Згідно з наказом Голови Ровенківського міського суду Луганської області від
16 лютого 2010 року № 7-о "Про переведення ОСОБА_4."16 лютого 2010 року приступив до виконання обов'язків судді Ровенківського міського суду Луганської області. ( а.с. 15)
19 лютого 2010 року позивач прийняв присягу судді.
19 червня 2012 року Ровенківським міським судом Луганської області під його головуванням постановлений вирок у кримінальній справі № 1-667/11, яким ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 135 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді одного року трьох місяців позбавлення волі; у скоєнні злочину, передбаченого пунктом 4 частини другої
статті 115 Кримінального кодексу України відповідно до пункту 2 частини першої
статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України ОСОБА_7, виправдано у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2012 року, вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 червня 2012 року в частині виправдання по пункту 4 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України та в частині призначення покарання по частині другій статті 135 Кримінального кодексу України скасований, ОСОБА_7 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України, та йому назначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
26 червня 2012 року до Вищої ради юстиції надійшло звернення члена Вищої ради юстиції Портнова А.В. від 25 червня 2012 року щодо наявності підстав для звільнення
ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з посад суддів Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги у зв'язку з недотриманням норм законодавства при розгляді кримінальної справи № 1-667/11 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених пунктом 4 частини другої статті 115 (умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю), частиною першою статті 135 (залишення в небезпеці) Кримінального кодексу України.
На підставі статей 21, 25 Закону України "Про Вищу раду юстиції"Голова Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. здійснив перевірку відомостей, викладених у зверненні члена Вищої ради юстиції Портнова А.В. щодо наявності підстав для звільнення суддів Ровеньківського міського суду Луганської області ОСОБА_4, ОСОБА_9. та ОСОБА_10 з посад за порушення присяги.
За результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні члена Вищої ради юстиції Портнова А.В. щодо наявності підстав для звільнення суддів Ровеньківського міського суду Луганської області ОСОБА_4, ОСОБА_9. та ОСОБА_10 з посад за порушення присяги, член Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. вніс довідку-пропозицію від 12 липня 2012 року про прийняття подання про звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з посад суддів Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги.
25 вересня 2012 року секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад на своєму засіданні дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подань Президенту України про звільнення
ОСОБА_4 з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги та до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з посад суддів цього ж суду за порушення присяги.
25 вересня 2012 року Вища рада юстиції на своєму засіданні прийняла рішення № 1108/0/15-12 "Про внесення подань Президенту України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги та до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з посад суддів цього ж суду за порушення присяги" (а.с. 21-32).
Президенту України було внесено подання про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги від 15 жовтня
2012 року № 64/0/12-12 (а.с. 48-58).
Указом Президента України Януковича Віктора Федоровича № 633/2012 від 9 листопада 2012 року «Про звільнення суддів»позивач звільнений відповідно до пункту 5 статті 126 Конституції України з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області у зв'язку з порушенням присяги судді (а.с. 19).
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року (із змінами та доповненнями) (далі -Закон № 2453-VI), Законом України «Про Вищу Раду юстиції»№ 22/98-ВР від 15 січня 1998 року (із змінами та доповненнями) (далі -Закон № 22/98-ВР).
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доказана правомірність прийнятого рішення, виходячи з наступного.
Суд оцінює рішення відповідача, щодо його прийняття, на відповідність статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 128 Конституції України передбачено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України.
Однією з підстав звільнення судді органом, що його обрав або призначив, відповідно до статті 126 Конституції України та статті 105 Закону № 2453-VI, є порушення суддею присяги.
Статтею 32 Закону України № 22/98-ВР встановлено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою.
Порушенням суддею присяги є:
- вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;
- недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
- порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Згідно зі статтею 105 Закону № 2453-VI звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Отже, аналізуючи вищезазначені правові норми, питання щодо перевірки наявності підстав для звільнення судді у зв'язку з порушенням ним присяги вирішує Вища рада юстиції. Саме цей орган здійснює необхідну перевірку для встановлення факту порушення суддею присяги та приймає відповідне подання.
На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення судді з посади.
Також необхідно зазначити, що 22 січня 2013 року постановою Вищого адміністративного суду України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправними дій, визнання незаконними подання та рішення, подання Вищої ради юстиції до Президента України з пропозицією про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області за порушення присяги не було визнано незаконним.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, Президент України, діючи в межах та відповідно до процедури, визначених Конституцією та законами України, видав оскаржуваний указ на підставі подання Вищої ради юстиції, яке на момент видання зазначеного указу у судовому порядку незаконним не визнавалось.
Зазначені вище обставини є підставою для відмови ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Президента України про визнання рішення в частині незаконним.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_4 до Президента України про визнання рішення в частині незаконним -відмовити повністю.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
судді: Блажівська Н.Є.
Веденяпін О.А.
Масло І.В.
Швед Е.Ю.