"13" лютого 2013 р. К/9991/62615/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Рецебуринського Ю.Й., Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по справі № 2-а-285/11
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області
про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, позов задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 26 червня 2009 року відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 31 березня 1978 року по 2 серпня 1991 року працювала у Сибірській геологорозвідувальній партії експедиції «Центргеолнеруд»на посаді техніка-геолога, що підтверджується копією трудової книжки та архівними довідками.
Позивач 26 червня 2009 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідачем листом від 15 жовтня 2010 року відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії, на підставі того, що відсутня довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб про ліквідацію підприємства без правонаступника.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18 листопада 2005 року передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.
Відповідно до Списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністерстві України від 22 серпня 1956 року № 1173, посада техніка геолога, яку займала ОСОБА_4 у період з 31 березня 1978 року по 02 серпня 1991 року віднесена до Списку №2.
Оскільки, відповідачем не надано належних доказів щодо правомірності відмови позивачу у зарахуванні періоду з 31 березня 1978 року по 02 серпня 1991 року до пільгового стажу що дає право на оформлення пільгової пенсії, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення.
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.І. Ємельянова
Судді Ю.Й. Рецебуринський
Ю.К. Черпак