19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/12300/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Кілійського управління водного господарства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі №2а-4527/10 за позовом Кілійського управління водного господарства до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області про визнання дій неправомірними, визнання розпорядження протиправним та скасування вимоги, -
26 квітня 2010 року Кілійське управління водного господарства звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просило визнати неправомірними дії працівників Контрольно-ревізійного управління в Одеській області щодо відображення в акті ревізії фінансово-господарської діяльності №07-13/143 від 04.03.2010 висновків в частині облікування рибозахисної установки ЕРС «ОСА», що призвело до нецільового використання бюджетних коштів у сумі 170000 гривень, не нарахування надбавки за стаж роботи за спеціальністю машиністам насосних станцій та недоотримання ними коштів на суму 146536 гривень 77 копійок, порушення законодавства при переведенні машиністів насосних станцій 3, 4 та 5 розрядів на посаду 1 розряду в результаті чого недоотримано ними коштів на суму 44293 гривні 79 копійок, які не відповідають дійсності та чинному законодавству. Також позивач просив визнати протиправним розпорядження Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №27 від 12.04.2010 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках відкритих в органах Державного казначейства, як таке, що прийняте за відсутністю доказів та ознак правопорушення, скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 20.04.2010 №15-07-34/2739 «Про усунення виявлених порушень»в частині усунення виявлених порушень та притягнення до відповідальності винних осіб щодо облікування рибозахисної установки ЕРС типу «ОСА», не нарахування надбавки за стаж роботи по спеціальності машиністам насосних станцій та недоотримання ними коштів на суму 146536 гривень 77 копійок, порушення законодавства при переведенні машиністів насосних станцій 3, 4 та 5 розрядів на посаду 1 розряду в результаті чого недоотримано ними коштів на суму 44293 гривні 79 копійок, яка має ознаки протиправності та є безпідставною.
Позов обґрунтовано тим, що в період з 01.02.2010 по 26.02.2010 контролерами - ревізорами Контрольно-ревізійного управління в Одеській області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Кілійського управління водного господарства за період з 01.08.2008 по 01.01.2010, за результатами якої було складено акт ревізії від 04.03.2010 №07-13/143 в якому зазначено про порушення Кілійським управлінням водного господарства бюджетного, трудового та іншого законодавства. На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято розпорядження від 12.04.2010 №27 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Кілійського УВГ, відкритих в органах Державного казначейства, та надіслана письмова вимога від 20.04.2010 №15-07-34-14/2739 про усунення виявлених порушень.
Позивач вважає, що висновки, якими керувався контрольно-ревізійний орган при винесенні рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Кілійського УВГ, відкритих в Держказначействі та вимоги про усунення виявлених порушень є не обґрунтованими та не відповідають дійсності. Дії працівників КРУ в Одеській області щодо висновків по результатам проведеної ревізії фінансово - господарської діяльності Кілійського УВГ та зазначені рішення, на думку позивача, суперечать вимогам чинного законодавства та є протиправними.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року N2939-XII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) з наступними змінами та доповненнями, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно ч.5 ст.2 цього Закону інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2.5.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного Управління в Одеській області на 1 квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 30.01.2010 №107 та №108, виданих начальником КРУ в Одеській області, провідними контролерами-ревізорами КРУ в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Кілійського управління водного господарства за період з 01.08.2008 по 01.01.2010, за результатами якої складено акт ревізії від 04.03.2010 №07-13/143, в якому зазначено про наступні порушення, а саме:
-порушення ст.ст. 33, 34 Кодексу законів про працю в Україні, ст.ст. 15, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», а саме - переведення машиністів насосних станцій 3, 4 та 5 розрядів на посаду машиністів насосних станцій 1 розряду в зимовий період. Внаслідок допущених порушень машиністами насосних станцій недоотримано коштів на загальну суму 44293, 79 грн., а саме за 2008 рік коштів на загальну суму 16969,95 грн. та за 2009 рік коштів на загальну суму 27323,84 грн.;
-порушення п.2.1 Наказу від 23.03.2006 № 48 "Про умови оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів посад (професій) організації меліорації та водного господарства", п.3.6 Колективного договору на 2007-2008 роки, прийнятого на зборах трудового колективу 23.03.2007, п.3.6 Колективного договору на 2009-2010 роки, прийнятого на зборах трудового колективу 13.03.2009, розділу 1 п.1.5 Положення про оплату праці та преміювання робітників Кілійського управління водного господарства із фонду заробітної плати за якісне та своєчасне виконання робіт машиністам насосних станцій, Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років по Кілійському управлінню водного господарства, а саме не нарахування надбавки за стаж роботи по спеціальності машиністам насосних станцій. Зазначене порушення призвело до недоотримання надбавки вказаним працівникам у 2008-2009 році на загальну суму 146536,77 грн., а саме у 2008 році на суму 67505,21 грн. та у 2009 році 79031,56 грн.;
-нецільове використання бюджетних коштів по КПКВ 5001070 „Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь" КЕКВ 2133 „Капітальний ремонт інших об'єктів" у сумі 170000 грн., що суперечить вимогам ст. 7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542-111 (із змінами та доповненнями), п.5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконанню кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2002 №228, Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194, тоді як слід було зазначені видатки провести за рахунок КЕКВ 2123 „Інше будівництво".
На підставі зазначеного Акті ревізії Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області винесено розпорядження від 12.04.2010 №27 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства.
Крім того, за наслідками проведеної ревізії на підставі ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Кілійському управлінню водного господарства були направлені вимоги про усунення виявлених порушень.
Зокрема пунктом 2 вимоги визначена необхідність прийняття заходів щодо проведення донарахування та виплати працівникам Кілійського управління водного господарства надбавку за стаж роботи у загальній сумі 146000,54 грн..
Так, в акті ревізії зазначено, що машиністам насосних станцій не нараховувалась надбавка за стаж роботи по спеціальності.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 наказу Державного комітету України по водному господарству «Про умови оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів посад (професій) організації меліорації та водного господарства»передбачено робітникам надбавки за стаж роботи за спеціальністю: трактористам-машиністам сільськогосподарського виробництва при стажі роботи від 2 до 5 років - 8 відсотків; вище 5 до 10 років - 10 відсотків; вище 10 до 15 років - 13 відсотків; вище 15 років - 16 відсотків установленої тарифної ставки; машиністам насосних і компресорних установок при стажі роботи від 3 до 5 років - 6 відсотків; вище 5 до 10 років - 8 відсотків; вище 10 до 15 років - 10 відсотків; вище 15 років - 15 відсотків установленої тарифної ставки. Зазначені надбавки виплачуються трактористам-машиністам сільськогосподарського виробництва та машиністам насосних і компресорних установок відповідно до Положення про порядок і умови виплати надбавки за стаж роботи за спеціальністю, яке затверджується Держводгоспом України.
Пунктом 3.6 колективного договору Кілійського управління водного господарства на 2007-2008 роки, прийнятого на зборах трудового колективу 23.03.2007 та пунктом 3.6 колективного договору Кілійського управління водного господарства на 2009-2010 роки, прийнятого на зборах трудового колективу 13.03.2009 встановлено, що адміністрація зобов'язується встановити доплати, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів за високі показники в роботі і професіоналізм у відповідності до колективного договору. При цьому, п.1.5 розділу І „Оплата праці" Положення по оплаті праці і преміюванні працівників Кілійського управління водного господарства з фонду оплати праці за якісне і своєчасне виконання робіт визначено перелік і розмір надбавок та доплат, а саме надбавки за стаж роботи по спеціальностям (трактористи-машиністи, машиністи насосних станцій) у відсотках в залежності від стажу роботи.
Тобто, судом встановлено, що Положенням про порядок і умови виплати винагороди за вислугу років по Кілійському управлінню водного господарства фактично передбачено порядок і умови для виплати надбавки за стаж роботи для трактористів-машиністів та машиністів насосних станцій.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що зазначеним вище працівникам виплачувались вказані надбавки, а тому правильними є висновки судів про обґрунтованість п.2 вимоги.
Пунктом 3 вимоги зобов'язано провести донарахування та виплати працівникам Кілійського управління водного господарства заробітної плати машиністам насосних станцій за роботу в осінньо-зимовий період відповідно до займаного розряду на суму 44000,29 грн.
Так, в акті зазначено, що Кілійським управлінням водного господарства здійснювалось переведення машиністів насосних станцій 3,4,5 розрядів на посаду машиністів насосних станцій 1 розряду в зимовий період, оплата праці при цьому здійснювалась за окладами машиністів насосних станцій 1 розряду.
Переведення машиністів насосних станцій 3,4,5 кваліфікаційних розрядів на нижче оплачувану роботу тарифної сітки здійснено відповідно до вимог наказів Одеського обласного виробничого управління по водному господарству від 21.09.2007 №36-П та від 12.09.2008 №171-П. Проте, штатний розпис на 2008 та на 2009 рік не передбачає посаду машиністів насосних станцій 1 розряду.
Крім того, судом встановлено, що згідно наказів Облводгоспу працівники насосних станцій, на яких не передбачені ремонтні роботи в осінньо-зимовий період переводяться в охоронники. Проте, умовами колективного договору та робітничою інструкцією машиніста насосних станцій не передбачено, що робота машиністів насосних станцій є сезонною.
Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, про необґрунтованість вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо виявлення зазначених порушень та скасування п. 3 вимоги.
Крім того, ревізією використання коштів на виконання державних цільових програм встановлено, що проведені роботи з капітального ремонту рибозахисної споруди не підпадають під Перелік робіт із захисту територій від шкідливої дії води, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядків використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту територій від шкідливої дії вод, ведення державного моніторингу поверхневих вод, державного водного кадастру, паспортизації та Управління водними ресурсами" від 21.02.2007 №254 (із змінами внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №68), Плану виконання природоохоронних заходів по напрямках та об'єктам, що фінансуються з Державного бюджету по КФК „Охорона та раціональне використання водних ресурсів" КПКВ 5001070 на 2008 рік по Одеському облводгоспу, затвердженого заступником голови Держводгоспу України.
Ревізія з вказаного питання була проведена за період з 01.08.2008 по 01.01.2009.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2008 року Кілійським управлінням водного господарства укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес група СТГ»договір №10-2 на виконання робіт по капітальному ремонту рибозахисної споруди на насосній станції НС-2 Кілійської рисової зрошувальної мережі. За виконану роботу, згідно умов договору, Кілійське управління водного господарства перераховує ТОВ «Бізнес група СТГ», відповідно до протоколу угоди про договірну ціну на виконання робіт по капітальному ремонту рибозахисної споруди за договором 29.10.2008 №10-2, суму 170000 грн.
На підставі складених актів прийому виконаних підрядних робіт №1,2 Кілійським управлінням водного господарства перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес група СТГ»кошти за капітальний ремонт рибозахисної споруди насосної станції НС-2 «КРОС», що підтверджується платіжним дорученнями від 12 листопада 2008 року та від 09 грудня 2008 року, суму 47244 грн. та 122756 грн., відповідно.
Вказані видатки проведенні за рахунок бюджетних асигнувань передбачених по спеціальному фонду кошторису за КПКВ 5001070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь»КЕКВ 2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів».
Відповідно до п. 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту територій від шкідливої дії вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року N254 (із змінами внесені згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №68), бюджетні кошти використовуються згідно з планом заходів із захисту територій від шкідливої дії вод, сформованим на основі Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року N901, Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2006-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року N1388, Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сирету, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року N1151, робіт згідно з додатком, з урахуванням першочергового проведення робіт на об'єктах, що: пошкоджені внаслідок повені, паводка чи іншої шкідливої дії вод (за наявності оформленого в установленому порядку документа, який підтверджує пошкодження); розташовані на річках, які протікають у межах державного кордону; захищають від шкідливої дії вод пам'ятки історії та архітектури;захищають від шкідливої дії вод сільські населені пункти і сільськогосподарські угіддя та мають рівень будівельної готовності не менш як 75 відсотків.
Враховуючи зазначені вище положення, проведені роботи з капітального ремонту рибозахисної споруди не підпадають під Перелік робіт із захисту територій від шкідливої дії вод, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядків використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту територій від шкідливої дії вод, ведення державного моніторингу поверхневих вод, державного водного кадастру, паспортизації та Управління водними ресурсами" від 21.02.2007 №254 (із змінами внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №68).
Крім того, судом встановлено, що відповідно до розділу 4 «Висновок»частини 1 «Аналіз стану та вибору оптимального варіанту рибозахисної споруди»пояснювальної записки ТОВ «Бізнес група СТГ»для заниження вартості капітальних робіт по заміні рибозахисного спорудження необхідно установити нову рибозахисну систему безпосередньо за старою механічною системою на відстані в діапазоні 1,5-2 м.
Тобто, судом встановлено, що Кілійським управлінням водного господарства згідно актів прийому виконаних підрядних робіт за листопад та листопад - грудень 2008 року проведено установку нової рибозахисної системи ЕРС «ОСА».
Відповідно до п.2.4 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом державного казначейства Україні від 17.07.2000 №64 (із змінами та доповненнями) об'єкт основних засобів це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Відповідно до Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 №194 (яке діяло на час проведення Кілійським управлянням водного господарства видатків) до коду 2120 - капітального будівництва (придбання) відносяться:
-код 2121 - будівництво (придбання) житла - видатки по капітальному будівництву нових житлових будівель та приміщень, придбанню житлових приміщень, об'єктів (у тому числі на вторинному ринку), житлових приміщень для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, гуртожитків, казарм, об'єктів державного житлового фонду; пайова участь у будівництві житла (в т. ч. шляхом участі у Фонді фінансування будівництва). До цього коду також відноситься оплата винагороди управителю Фонду фінансування будівництва, що передбачено Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та управлінні нерухомістю".
-код 2122 - будівництво (придбання) адміністративних об'єктів - видатки по капітальному будівництву та придбанню адміністративних об'єктів;
-код 2123 - інше будівництво (придбання) - видатки по капітальному будівництву нових об'єктів, що не включені в позиції 2121 - 2122.
Слід зазначити, що капітальні видатки на придбання об'єктів виробничого і невиробничого призначення бюджетними організаціями та установами обліковуються за тими ж кодами, що й капітальне будівництво таких об'єктів.
За кодами 2121 - 2123 враховуються будівельні матеріали, які купують за рахунок коштів, що передбачаються на капітальне будівництво і використовуються у процесі будівельних робіт.
Коди 2121 - 2123 включають в себе також придбання обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції і деталі. До них відносяться металеві, залізобетонні і дерев'яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, вбудованим, а також комплекти запасних частин такого обладнання), машини та механізми, обладнання та прилади, необхідні для ведення будівельних робіт, якщо це обумовлено кошторисом на будівництво (крім окремих видів устаткування і машин, що є рухомими транспортними одиницями, не зв'язаними з технологією виробництва).
Відповідно до абз.1 п.5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, встановлено, що установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.
Відповідно до ст.7 Бюджетного Кодексу України одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів-бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
З урахуванням зазначеного, правильним є висновок Контрольно-ревізійного управління в Одеській області щодо нецільового використання Кілійським управлінням водного господарства бюджетних коштів, а тому пункт вимоги в частині усунення зазначених порушень є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Також судом встановлено, що на підставі зазначеного вище порушення Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області винесено розпорядження від 12.04.2010 №27 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.8 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" зокрема, контрольно-ревізійні управління в областях здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Згідно п.2 ч.1 ст.117 Бюджетного Кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу, може застосовуватися такий захід впливу як зупинення операцій з бюджетними коштами.
При цьому п.24 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України передбачає нецільове використання бюджетних коштів, п. 32 ч. 1 ст. 116 передбачає включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів, а п. 40 ч. 1 ст. 116 передбачає інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.
Частиною 2 статті 118 Бюджетного Кодексу України визначено, що рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2 - 5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, тобто, зокрема, про зупинення операцій з бюджетними коштами, приймається Міністерством фінансів України, органами Державного казначейства України, органами Державної контрольно-ревізійної служби, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Рішення набирає чинності з дня його підписання.
Відповідно до ст.120 Бюджетного кодексу України зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2001 №21 затверджено Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами.
Відповідно п.1 зазначеного Порядку ним визначено механізм застосування, зокрема, органами державної фінансової інспекції у межах наданих ним повноважень до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів такого заходу впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами.
Згідно п.1 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»від 09.12.2010 №1085/2010, з наступними змінами та доповненнями, внаслідок реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України утворено Державну фінансову інспекцію.
Згідно п.2 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, таке зупинення застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України, і полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів. Якщо факт порушення вимог бюджетного законодавства зафіксовано в акті ревізії контролюючого органу, то протокол про порушення вимог бюджетного законодавства не складається. На підставі акта ревізії уповноважений орган приймає протягом трьох робочих днів з дня його надходження розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Відповідно п.4 Порядку розпорядження про зупинення операцій складається у чотирьох примірниках (у разі, коли його прийнято органом Державної казначейської служби, - у трьох), кожний з яких підписується керівником (заступником керівника) уповноваженого органу, скріплюється печаткою та реєструється в установленому порядку. Розпорядження про зупинення операцій надсилається не пізніше робочого дня, що настає за днем його реєстрації уповноваженим органом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або подається особисто під розписку уповноваженій особі: органу Державної казначейської служби, у якому відкрито рахунки розпорядника та/або одержувача, що порушив вимоги бюджетного законодавства; відповідного розпорядника бюджетних коштів вищого рівня або фінансового органу (у разі зупинення операцій з коштами місцевого бюджету). Один примірник такого розпорядження залишається в уповноваженому органі.
Згідно п.5 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, орган Державної казначейської служби реєструє в установленому порядку розпорядження про зупинення операцій у день його надходження.
Відповідно до п.6 Порядку орган Державної казначейської служби після надходження розпорядження про зупинення операцій зупиняє операції на відповідних рахунках і надсилає уповноваженому органові корінець такого розпорядження, який підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу та скріплюється печаткою.
Наказом Контрольно-ревізійного управління України від 03.03.2008 №113 затверджено Методичні рекомендації щодо реалізації матеріалів ревізії по окремих видах порушень, які діють по теперішній час. Відповідно до зазначених Методичних рекомендацій у разі виявлення нецільового використання бюджетних коштів передбачено застосування таких фінансових санкцій як прийняття рішення про зупинення видаткових операцій з бюджетними коштами.
Враховуючи вищенаведене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем правомірно та в межах повноважень контролюючого органу винесено оскаржуване розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 12 квітня 2010 року №27, підстав для визнання його протиправним не вбачається.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Кілійського управління водного господарства - відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: