"13" лютого 2013 р. К/9991/57284/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Рецебуринського Ю.Й., Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі № 2а-1713/2011
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області
про перерахунок пенсії,
У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про перерахунок пенсії.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2011 року позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області в частині проведення перерахунку розміру пенсії та її виплати ОСОБА_4 відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності 3 групи позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 12 січня 2005 року по 10 грудня 2007 року включно відповідно до вимог розмірів, зазначених у статтях 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виплатити нараховані кошти, з урахуванням раніше виплачених сум та визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 28 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності 2 групи ОСОБА_4, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 1 січня по 22 травня 2008 року, включно відповідно до вимог та розмірів, зазначених у статтях 50, 54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що визначена Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»та виплатити нараховані кошти, з урахуванням раніше сплачених сум та визначенням мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності 2 групи позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, за період з 11 грудня по 31 грудня 2007 року та з 23 травня 2008 року по 18 липня 2010 року включно відповідно до вимог та розмірів, зазначених у статтях 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виплатити нараховані кошти, з урахуванням раніше виплачених сум цієї пенсії та визначенням мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини грошових доходів у вигляді недоплаченої пенсії по 3 групі інвалідності за період з 12 січня 2005 року по 10 грудня 2007 року та по 2 групі інвалідності за період з 11 грудня 2007 року по 18 липня 2010 року у зв'язку із порушенням термінів їх виплати позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно до вимог та розмірів, зазначених у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 201 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2011 року скасовано. Позовні вимоги залишено без розгляду.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2011 року.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що згідно посвідчення № 111510 від 26 червня 2000 року ОСОБА_4 відносився до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та йому безстроково з 21 серпня 2000 року було встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язку з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а з 11 грудня 2007 року безстроково встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язку по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції, та залишаючи без розгляду позовні вимоги обґрунтовано виходив з наступних мотивів.
Частинами 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
ОСОБА_4 з вказаним позовом звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 21 лютого 2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
При цьому позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Клопотання обґрунтовано тим, що позивач був необізнаний про зміни внесені до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та посилається на те, що відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.
Поважними за змістом частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо залишення позовних вимог позивача без розгляду, оскільки необізнаність позивача про зміни у законодавстві не може визнаватися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зміни до нього оприлюднювалися в офіційних виданнях, засобах масової інформації та мали вільний доступ.
Також обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції щодо положень статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки за минулий час без обмеження будь-яким строком, виплачуються лише ті суми пенсії, які були нараховані, але не виплачені з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В даному ж випадку, підставою звернення до суду стала відмова відповідача стосовно визнання права позивача на отримання підвищення розміру пенсії.
Враховуючи вище зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання позивача в клопотанні про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом на статтю 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»як на підставу незастосування наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим.
Отже, строк звернення до суду передбачений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_4 пропущено без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.І. Ємельянова
Судді Ю.Й. Рецебуринський
Ю.К. Черпак