"06" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/26882/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Кравцова О.В., Масло І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року
у справі № 2-а-70/10
за позовом ОСОБА_4
до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_4 1 грудня 2009 року звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області по виконанню виконавчого листа від 19 січня 2007 року № 2-52/2006 щодо стягнення з Світловодського СКТС і ТМ на користь ОСОБА_4 77 гривень 32 копійки; зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_4 77 гривень 32 копійки заборгованості по виконавчому провадженню заробітної плати; стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 березня 2010 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області по виконанню виконавчого листа за № 2-52/2006 від 19 січня 2007 року щодо стягнення з Світловодського СКТС і ТМ на користь ОСОБА_4 77 гривень 32 копійки; зобов'язано відповідача відділ державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області виплатити ОСОБА_4 77 гривень 32 копійки заборгованості по виконавчому провадженню заробітної плати; стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 500 гривень; в решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області задоволено; постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 березня 2010 року скасовано; провадження в адміністративні справі закрито.
Вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанціїта залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 9 лютого 2007 року ОСОБА_4 направила до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області на виконання виконавчий лист від 19 січня 2007 року № 2-52/2006, виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області по цивільній справі про стягнення з Світловодського казенного комбінату твердих сплавів та тугоплавких металів на користь позивачки 77 гривень 32 копійки. В цей же день державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням вказаного судового рішення, ОСОБА_4 звернулася із позовом до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Згідно статті 383 Цивільного процесуального кодексу України , учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спір який виник між ОСОБА_4 та Відділом державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції є справою за зверненням учасника виконавчого провадження з приводу оскарження дій державного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, а тому даний спір повинен розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України, відповідним місцевим загальним судом.
Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням вимог процесуального права і підлягала скасуванню із закриттям провадження у справі.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі судове рішення є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: О.В. Кравцов
І.В. Масло