"06" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/88606/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Кравцова О.В., Масло І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року
у справі № 2025/2а-124/11
за позовом ОСОБА_4
до Військової частини А0829
третя особа Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області
про виплату грошового забезпечення за час відсторонення від займаної посади та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 (надалі також -«Позивач») 5 листопада 2010 року звернувся до суду з позовом до Військової частини А0829 (надалі також -«Відповідач»), третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області та просив: стягнути з Військової частини А0829 грошове забезпечення, індексацію грошових доходів та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік у розмірі 32872,72 гривень за час перебування відстороненим від займаної посади головного інженера-заступника командира військової частини А0829 за період з 11 вересня 2008 року по 20 травня 2009 року; зобов'язати відповідача сплатити страхові внески із грошових сум щомісячного забезпечення Позивача за період з 11 вересня 2008 року по 20 травня 2009 року та надати коригуючу звітність за цей період із щомісячною розбивкою платежів до органів Пенсійного фонду України; зобов'язати відповідача видати новий грошовий атестат.
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2011 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Військової частини А0829, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про виплату грошового забезпечення за час відсторонення від займаної посади та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення; постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2011 року по справі № 2025/2а-124/11 залишено без змін.
Вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та прийняти нове судове рішення,яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом Командувача Сухопутних Сил України від 11 вересня 2008 року № 418 ОСОБА_4 було відсторонено від займаної посади головного інженера -заступника командира військової частини А0829 у зв'язку з порушенням кримінальної справи за посадовий злочин, передбачений частиною 2 статтею 245 Кримінально кодексу України.
Наказом командувача Південного оперативного командування № 707 від 26 грудня 2008 року Позивача зараховано в розпорядження командувача військ Південного оперативного командування.
Постановою Військового Апеляційного суду Військово-Морських Сил м. Севастополь від 10 березня 2009 року відповідно до Закону України «Про амністію»від 12 грудня 2008 року ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності, а постанову заступника Військового Прокурора Центрального регіону України від 9 вересня 2008 року про відсторонення від займаної посади головного інженера - заступника командира Військової частини А0829 підполковника ОСОБА_4 - скасовано з моменту її ухвалення, про що повідомлено Командувача Сухопутних військ Південного оперативного командування (а.с. 5-6).
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 176 від 30 квітня 2009 року скасовано пункт 2 Наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 11 вересня 2008 року № 418 «Про відсторонення від займаної посади головного інженера - заступника командира військової частини А0829 підполковника ОСОБА_4».
Наказом командувача Південного оперативного командування Міністерства оборони України від 18 травня 2009 року № 28 було скасовано наказ командувача військ Південного оперативного командування від 26 грудня 2008 року № 77 стосовно зарахування ОСОБА_4 у розпорядження командувача військ Південного оперативного командування.
Відповідно до Наказу командира військової частини А0829 від 22 травня 2009 року № 105 ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов'язків головного інженера - заступника командира військової частини А0829.
Підполковник ОСОБА_4 27 травня 2009 року здав справи та посаду головного інженера - заступника командира військової частини А0829 та звільнений Наказом начальника генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 21 квітня 2009 року № 225 з військової служби на підставі пункту «б»частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»і Наказом командира військової частини А0829 від 18 червня 2009 року № 123 його виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Лозівського ОМВК Харківської області з 18 червня 2009 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що грошове забезпечення за час відсторонення Позивача від посади сплачено відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 11.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року (надалі - Інструкція), визначено, що військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували па посаді, виплачуються оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Позивач був відсторонений від посади в зв'язку з порушенням кримінальної справи та за час відсторонення від посади йому було виплачено оклади за військове звання та надбавка за вислугу років, що відповідає приписам п. 11.2 вищенаведеної Інструкції.
З 20 травня 2009 року Позивач приступив до виконання обов'язків, що підтверджується наказом Командира військової частини від 22 травня 2009 року за № 105 (а.с 52), та з цієї дати Позивачу було поновлено виплату всіх видів грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність вимог Позивача щодо стягнення з відповідача грошового забезпечення за період відсторонення від посади з 11 вересня 2008 року по 20 травня 2009 року.
Згідно з п. 11.4 Інструкції у разі постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінальної справи (відмови в порушенні кримінальної справи) за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого в учиненні злочину військовослужбовцям, які були відсторонені від посад, поновлюється виплата посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв'язку з відстороненням від посад, з дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадою.
При цьому грошове забезпечення, яке втратили військовослужбовці внаслідок незаконних дій, відшкодовується їм у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
В той же час, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що звільнення Позивача від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України «Про амністію»не є тією обставиною, що визначена в пункті 11.4 Інструкції, а, відтак, посилання ОСОБА_4 на виплату йому посадового окладу та додаткових видів забезпечення та зарахування їх до грошового атестату є безпідставними.
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання Позивача на неврахування судом першої та апеляційної інстанцій приписів абзацу 2 пункту 11.1 вказаної Інструкції, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 2 пункту 11.1 вказаної Інструкції у разі скасування наказів про усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків, якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття такого рішення не підтвердилися, за період, протягом якого вони не виконували обов'язків за посадами, виплачуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв'язку з усуненням від виконання службових обов'язків.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що обов'язковою умовою виплати військовослужбовцю втраченого грошового забезпечення за період усунення від виконання службових обов'язків є встановлення за наслідками службового розслідування безпідставності прийнятого рішення про усунення від посади і не визначає підставу - скасування наказів про усунення від виконання службових обов'язків рішенням суду.
Оскільки звільнення Позивача, за вчинений злочин, від кримінальної відповідальності не є його виправданням і відбувається з нереабілітуючих підстав, тому пункт 11.1 та 11.4 Інструкції до даних правовідносин застосуванню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності заявлених позовних вимог.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А0829 про виплату грошового забезпечення за час відсторонення від займаної посади та зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: О. В. Кравцов
І.В. Масло