"24" січня 2013 р. м. Київ К/9991/18936/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії,
У серпні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, в якому, просила суд зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії згідно зі статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року, позов задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_2 згідно зі статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 09 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер; зареєстрована та постійно проживає у м. Білій Церкві. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року місто Біла Церква віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач має право на перерахунок доплати до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»за період з 09.07.2007 по 31.12.2007.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Абзацом 4 частини першої та частиною другою статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію абзацу четвертого частини першої, частини другої статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Зупинення дію абзацу четвертого частини першої, частини другої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з 09 липня 2007 року відповідач зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії, виходячи з його розміру, встановленого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що доплату до пенсії здійснено відповідачем у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на пріоритетність законів над підзаконними нормативно-правовими актами, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що при визначенні розміру пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення застосуванню підлягають положення статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: