"24" січня 2013 р. м. Київ К/9991/22534/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Гордійчук М.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 по 31.12.2007.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області та відноситься до соціальної групи дітей війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який набрав чинності з 01.01.2006, зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який набрав чинності з 02.04.2006, пункт 17 статті 77 виключений, стаття 110 Закону викладена у новій редакції, згідно з якою пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України в 2006 році так і не визначено порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача за 2006 рік.
На 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено згідно із Законом України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 визнано неконституційним положення пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, згідно з якою у 2007 році підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам які є інвалідами, (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України про Державний бюджет України на 2007 рік, ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році -з 09.07.2007, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік -з 09.07.2007 до 31.12.2007. Відповідно, у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 положення закону про Державний бюджет на відповідний рік були чинними та підлягали виконанню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову за період з 09.07.2007 року по грудень 2007 року.
Так само, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: