ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
23.06.2008 р. № 13/93
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г.,
розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ» (надалі -
Позивач)
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі -
Відповідач)
про скасування рішення викладені в листі №40149/10/15-1011 від 18.12.07 р. та в
листі №2927/10/15-1011 від 28.01.08 р.; визнання подану декларацію з податку на додану
вартість за листопад 2007 р., як податкову.
Суддя Степанюк А.Г.
Секретар судового засідання Федорова О.В.
На підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2007 Позивачем, за допомогою електронної передачі даних було подано до Відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року (надалі - Декларація), яка була прийнята відповідачем 17.12.2007, що підтвердилось відповідним електронним листом на адресу Позивача. Не дивлячись на це, позивач 18.12.07 р. особисто під підпис надав Відповідачу дублікат Декларації.
Відповідач, отримавши письмовий варіант Декларації, надав Позивачу лист №40149/10/15-1011 від 18.12.07 р. про невизнання наданої Позивачем Декларації у зв'язку з заповненням її всупереч правилам.
Позивач у відповідності до чинного законодавства України оскаржив даний лист до Відповідача.
28.01.2008 №2927/10/15-1011 останній повідомив, що не визнав подану Декларацію, оскільки вважає її заповнену всупереч правилам.
Позивач з викладеним у листах №40149/10/15-1011 від 18.12.07 р. та №2927/10/15-1011 від 28.01.2008 рішенням (надалі - оскаржуване рішення) не погоджується та просить їх скасувати.
Відповідач в судовому засіданні повідомив, що проти задоволення позову заперечує, але письмового заперечення на позов не подав. Свою позицію обґрунтовує тим, що на першій сторінці податкової декларації з податку на додану вартість від 18.12.07 р. не зазначено поштового індексу та факсу Позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
17.12.2007 Позивач за допомогою електронної передачі даних подав до Відповідача Декларацію яка була прийнята в той же день, що підтверджується електронним листом.
Позивач продублював електронний варіант Декларації та 18.12.07 р. надав Відповідачу письмовий варіант Декларації, яку останній прийняв, що підтверджується підписом останнього.
18.12.07 р. Відповідачем було направлено лист №40149/10/15-1011, де повідомлено, що податкова звітність заповнена всупереч правилам, вважається не визнаною як податкова декларація. Запропоновано надати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 р. оформлено належним чином.
При цьому Відповідач послався на пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі - Закон), де зазначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним в супереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може биту не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Відповідач послався на положення «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»від 30.05.97 р. №166 (у редакції наказу від 15.06.2005 №213) затвердженим в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. №205/2054 (надалі - Порядок заповнення декларації). Зокрема, звернув увагу, що рядки, які не повинні заповнюватися платником, оскільки мають інформаційний характер, позначені значком «X»; колонки, у яких сума обороту чи податку не повинна проставлятися, позначені знаком «0»; у рядках, де платник не має даних для заповнення, проставляється знак «-»(п. 5.2 Порядку).
10.01.2008 Позивач направив скаргу за №003 від 10.01.2008 про невідповідність прийнятого Відповідачем рішення, вимогам чинного законодавства України.
Листом №2927/10/15-1011 від 28.01.08 р. Відповідач повідомив, що не визнає Декларацію з тих самих підстав та вимагає надати нову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства на які посилаються Позивач та усні заперечення Відповідача суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Під час судового розгляду суд мав можливість оглянути та дослідити Декларацію подану Позивачем Відповідачу. Встановлено, що підстав для визнання її неподаною, або такою, яка не містить обов'язкових реквізитів не має.
Позицію Відповідача щодо не зазначення Позивачем у Декларації інформації, а саме поштового індексу та факсу останнього, суд до уваги не бере, оскільки приписами норм чинного законодавства ці дані не визначені як обов'язкові реквізити підприємства, що вказуються у податкових деклараціях з податку на додану вартість.
В поданій Декларації всі обов'язкові реквізити зазначені без виключень.
Суд встановив, що рішення Відповідача було прийнято без детального дослідження Декларації та з порушенням норм Закону та «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»від 30.05.97 р. №166.
Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва викладені в листі №40149/10/15-1011 від 18.12.07 р. та в листі №2927/10/15-1011 від 28.01.08 р.
3. Визнати декларацію подану товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ»з податку на додану вартість за листопад 2007 р. як податкову.
З. Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ»м. Київ (юр. адреса, вул. Предславинська, 29, поштова адреса вул. Борисоглібська, 16-А, оф. 6 код 33511799) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 09.07.2008 року.