15 січня 2013 р.Справа № 2036/2а-5417/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 27.07.2012р. по справі № 2036/2а-5417/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області
про стягнення недоплаченої грошової допомоги інвалідам війни,
11.07.2011 року позивач- ОСОБА_1, звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи в порядку письмового провадження постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 27.07.2012 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області щодо не донарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік ОСОБА_1, інваліду війни 2 групи, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 27.07.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Бюджетного кодексу України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, і відповідно має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ст.13 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено інвалідам 2-ої групи виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до зазначеного відповідач у 2011 році повинен був діяти у відповідності з нормами ст. 13 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснювати позивачеві нарахування та виплату щорічної допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни ІI групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у 2011 році допомога до 5 травня виплачена позивачеві у розмірі 900 грн. (а.с.18)
При нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2011 році відповідач в порушення вимог законодавства керувалися постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З огляду на положення ч.4 ст.9 Конституції України, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні позивачу розміру грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягають положення ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Отже, у 2011 році першим відповідачем неправомірно нараховано позивачу грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При цьому колегія суддів зазначає, що з 19.04.2011 року підстави для невиплати позивачеві грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови першого відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач має право на одержання разової грошової допомоги на до 5 травня за 2011 рік у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку допомоги до 5 травня виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 13 Закону України "Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 27.07.2012р. по справі № 2036/2а-5417/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.