15 січня 2013 р.Справа № 2а-14653/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-14653/11/2070
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
до Державного науково-виробничого підприємства "Об"єднання Комунар" , Товариств з обмеженою відповідальністю "Укрпромпостачсервіс"
про стягнення грошових коштів,
Позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромпостачсервіс", в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог просив суд стягнути з ТОВ «Укрпромпостачсервіс»на користь Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»грошові кошти отримані за правочинами №335 від 20.10.2009 р. та №05-267 від 02.10.2008 р., які за результатами перевірки податкового органу мають ознаки нікчемних, в сумі 12 192 090,30 грн., стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»в дохід держави грошові кошти у сумі 12 192 090,30 грн., як вартість того, що одержано за договорами №335 від 20.10.2009 р. та №05-267 від 02.10.208 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з актом перевірки № 1798/41-018/14308730 від 19.07.2011р., відповідачами вчинені порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, абз "а" п.200.4 ст.200, абз. "б" п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: до складу податкового кредиту з ПДВ були віднесені суми податку, сплачені на користь контрагентів - постачальників в межах нікчемних правочинів, а саме - ТОВ «Укрпромпостачсервіс», посилаючись на акт перевірки від 04.07.2011 року №2273/8-007/32950792 ТОВ «Укрпромпостачсервіс»щодо взаємовідносин постачальника та контрагентами другої ланки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 203, ч.2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ДНВП "Об'єднання Комунар" (ідентифікаційний код - 14308730) з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий, березень, квітень 2011р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011р. на рахунок платника у банку.
Результати перевірки оформлені актом від 19.07.2011р №1798/41-018/14308730, висновками якого встановлені порушення ДНВП "Об'єднання Комунар": ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, абз "а" п.200.4 ст.200, абз."б" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок проведення господарських операцій з ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "ТМС Монтаж", ТОВ "Альфа-Експерт", ТОВ "Біотопресурс", ТОВ "Дилмет", ТОВ "Акваметсервіс", ТОВ "Укртекстиль", ФОП Сергієнко, ТОВ "Есполіо", ФОП Попов, ТОВ "Ітер", ТОВ "Промбудмонтажінвест", ТОВ "Дом і К", ТОВ "Кварц", ТОВ "Укрнадраресурси", ТОВ "Техенергоресурс", що відбувались в межах нікчемних правочинів; формування податкового кредиту на підставі касових чеків на придбання пального та письмових скарг на постачальників, котрі не видали податкові накладні, але за відсутності самих податкових накладних; формування податкового кредиту за взаємовідносинами з постачальниками, щодо яких за даними Співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлені розбіжності в сумах задекларованих ДНВП "Об'єднання Комунар" податкового кредиту з ПДВ на сумах задекларованих контрагентами ДНВП податкових зобов'язань з ПДВ.
На підставі акту перевірки від 19.07.2011р. №1798/41-018/14308730 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 521 061,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.;
-№0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 317 537,00 грн., у тому числі: листопад 2010р. -112 669,00грн., лютий 2011р. -547 381,00грн., квітень 2011р. -657 487,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00грн.,
-№0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 63 537,00грн. (за основним платежем -42 358,00грн., за штрафними санкціями -21 179,00грн.).
Відповідач - Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар", не погоджуючись з винесеними на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-10446/11/2070 адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 521 061,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 925 589,95грн.; №0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 317 537,00грн., у тому числі: листопад 2010р. -112 669,00грн.; лютий 2011р. -547 381,00грн.; квітень 2011р. -657 487,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. у частині зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ в розмірі 515 547,38грн.; № 0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 63 537,00грн., з яких за основним платежем 42 358,00грн., за штрафними санкціями 21 179,00 грн., у частині визначення основного платежу в сумі 10 369,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 184,50 грн. В решті вимог адміністративний позов - залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" - задоволено частково, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Харківської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року по справі № 2а-10446/11/2070 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 594 469,05 грн., податкового повідомлення-рішення №0000560841 від 02.08.2011 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 801 989,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., податкового повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.2011 р. про збільшення суми грошового забезпечення за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 31 989,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 15 994,50 грн.
Прийнято нову постанову, якою в цій частині задоволено позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар". Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 594 469,05 грн., податкове повідомлення-рішення №0000560841 від 02.08.2011 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 801 989,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., податкове повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.2011 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 31 989,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 15 994,50 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 р. по справі №2а-10446/11/2070 залишено без змін.
Так, в постановах судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 2а-10446/11/2070 суди дійшли висновку, що доводи СДПІ ВПП у м. Харкові викладені в акті №1798/41-018/14308730 є неналежними та мають характер припущень. Відповідно до вказаних рішень підтверджено правомірність та реальність вчинених ДНВП «Об'єднання Комунар»правочинів.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з акту перевірки від 19.07.2011р. №1798/41-018/14308730 (р. 4 та п. 5.7 акту) за результатами перевірки взаємовідносин ДНВП «Об'єднання Комунар»з ТОВ «Укрпромпостачсервіс», податковий орган з посиланням на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрпромпостачсервіс»від 04.07.2011 р. №2273/8-007/32950792, прийшов до висновку, що відображення правочину в податковому обліку ДНВП «Об'єднання Комунар» призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ та недоплати до Державного бюджету ПДВ всього на суму 124 003,63 грн., в т.ч. за грудень 2010 року на 124 003,63 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що від'ємне значення ПДВ, що було заявлене до відшкодування у періоді, який було перевірено позивачем з 21.06.2011 р. по 19.07.2011 р. (акт №1798/41-018/14308730), в частині взаємовідносин ТОВ «Укрпромпостачсервіс» сформувалося за рахунок в тому числі правочинів, зазначених у позові:
-договір поставки №335 від 20.10.2009 р., загальна сума обороту за період за договором становить 11 252 059,50 грн., в т.ч. ПДВ 1 875 343,25 грн.,
-договір поставки №05-267 від 02.10.208 р. загальна сума обороту за період за договором становить 1 098 931,80 грн., в т.ч. ПДВ 183 155,30 грн.
Сам адміністративний позов містить посилання на договір №05-267 від 02.10.208 р. на загальну суму 50 871,06 грн. та договір №335 від 20.10.2009 р. на загальну суму 12 141 219,24 грн.
Разом з тим, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не надано жодних обґрунтованих пояснень щодо обрахування суми, яку позивач просить стягнути з відповідачів.
Крім того, щодо договору №335 від 20.10.2009 р. судом першої інстанції правомірно зазначено, що відповідно до Акту від 19.07.2011р. №1798/41-018/14308730 під час проведення перевірки відносин ДНВП «Об'єднання Комунар» ТОВ «Укрпромпостачсервіс» ні сам договір, ні первинні бухгалтерські документи перевіряючі не досліджували, висновки акту не містять посилання на нікчемність зазначеного правочину.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення податковим органом під час проведення перевірки вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення. Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.
Отже, позивачем в порушення зазначених вимог не зазначені, які первинні документи відсутні, яких господарських операцій стосуються, не зазначено, які документи досліджувалися під час перевірки, з яких встановлено порушення. Вказані обставин не заперечувались представником позивача.
Як з'ясовано судовим розглядом, єдиним мотивом для висновку про порушення ДНВП вимог закону за даним епізодом СДПІ обрано висновки складеного ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова акту перевірки діяльності ТОВ "Укрпромпостачсервіс" від 04.07.2011 р. №2273/8-007/32950792, яким вказано про те, що фінансово-господарська діяльність підприємства з контрагентами-постачальниками здійснюється поза межами правового поля, тобто зазначений акт безпосередньо не торкався господарських взаємовідносин між вказаним підприємством та ДНВП «Об'єднання Комунар».
Оскільки складений податковим органом акт перевірки не є безумовним доказом вчинення платником податків нікчемного правочину або нереальності господарських операцій, а іншими доказами реальність господарських операцій між ДНВП «Об'єднання Комунар»та ТОВ "Укрпромпостачсервіс" не була спростована позивачем в ході розгляду справи, то висновки ДПІ про порушення відповідачами п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України слід вважати помилковими.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Крім того, ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст.228 ЦК України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Податкові органи вправі звертатися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Матеріали справи не містять доказів наявності між відповідачами при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, проте відповідачем надано до матеріалів справи рішення суду, що набрали законної сили, якими встановлено реальний характер правочинів, вчинених між ТОВ «Укрпромпостачсервіс»та Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар", а також помилковість висновків податкової інспекції про його нікчемність.
З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року по справі № 2а-145653/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. На думку колегії суддів, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-14653/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.