31 січня 2013 р.Справа № 2021/2а-1905/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 11.06.2012р. по справі № 2021/2а-1905/12
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Красноградського районного суду Харківської області надійшла заява УПСЗН Красноградської РДА про надання розстрочки виконання судового рішення (виконавчий лист № 2012-а-390/11, виданий 04.04.2012 року) про зобов'язання УПСЗН Красноградської РДА перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до того часу, коли Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" буде виділено кошти на фінансування заборгованості за попередні роки на виплату згідно судових рішень.
В обґрунтування заяви УПСЗН зазначає, що, у зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів, Державним бюджетом України на 2012 рік видатки на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян не передбачено.
Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 11.06.12 року у задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області про надання розстрочки виконання судового рішення (виконавчий лист № 2012-а-390/11, виданий 04.04.2012 року) про зобов'язання УПСЗН Красноградської РДА перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено.
Заявник, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою заяву про надання розстрочки виконання судового рішення задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації додаткових джерел надходжень до бюджету, призначень для взяття зобов'язань на виконання судових рішень щодо виплати позивачу заборгованості по виплаті соціальних допомог не є підставою для надання розстрочки виконання вказаного судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст. 263 КАС України суд, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, за заявою сторони розглядає питання про відстрочку виконання рішення.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» передбачено гарантоване кожному право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 «Справа Жовнер проти України», від 29.06.2004 «Справа «Півень проти України») свідчить про те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Європейський суд з прав людини у зазначених справах звертає увагу на те, що у випадках, коли боржник є державним закладом, поточні витрати якого фінансуються з державного бюджету через Державне казначейство, рішення по справі залишаються невиконаними з огляду на те, що бюджетне законодавство держави не передбачає такого виду витрат, а також через відсутність відповідної нормативної бази щодо завдань, покладених на міністерства у випадку відсутності бюджетних коштів. Також Європейський суд з прав людини зазначає у цих рішеннях, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. Аргумент, що визначає таку відсутність коштів як «виняткові обставини», не може бути прийнято судом. Колегія суддів вважає, що якщо можна допустити, що держави втручаються у процедуру виконання судового рішення, таке втручання у результаті може перешкоджати, унеможливлювати чи надмірно затягувати виконання, ні тим більше, нівелювати саму суть рішення.
Відповідно до ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а згідно ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. В даному випадку суд і керується вищезазначеними положеннями.
Також слід зазначити, що заявник у заяві про відстрочення виконання рішення суду не зазначив точного строку для виконання рішення, а просить відстрочити таке виконання до моменту, коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» буде виділено кошти на фінансування погашення заборгованості по вказаному виду виплат, проте заявником не наведено жодного доказу того, що такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» дійсно будуть прийняті. В такому випадку ОСОБА_1, на користь якого ухвалено судове рішення, не буде мати жодної гарантії виконання рішення на свою користь у майбутньому, це приведе до порушення п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», що є недопустимим.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації додаткових джерел надходжень до бюджету, призначень для взяття зобов'язань на виконання судових рішень щодо виплати позивачу заборгованості по виплаті соціальних допомог не є підставою для надання розстрочки виконання вказаного судового рішення.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 11.06.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 11.06.2012р. по справі № 2021/2а-1905/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.