Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-113/79/12
12.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Мунтян О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Шувалов М.В. ) від 21.08.12 у справі № 2а-113/79/12 (113/2723/12)
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до Мисовської сільської ради Ленінського району АР Крим (вул. Аджиєвського, буд.37,Мисове,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98210)
треті особи:
Прокурор Ленінського району АР Крим (вул.Геологічна, буд.17,Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)
про визнання незаконним та скасування рішення,
Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 у справі №113/2723/12 відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мисівської сільської ради Ленінського району про визнання протиправним та скасування рішення.
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, направити справу на новий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 12.02.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку. Від позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Мисівської сільської ради №6 від 22.01.2004 «Про оформлення права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 і ОСОБА_5» оформлено право власності на 24/100 долі за ОСОБА_4 і на 76/100 долей за ОСОБА_5 житлового будинку з надвірними прибудівлями за адресою: АДРЕСА_1.
15.02.2012 Прокурор Ленінського району приніс протест в Мисовську сільську раду на зазначене рішення виконавчого комітету Мисовської сільської ради в частині оформлення права власності на 76/100 долей домоволодіння за ОСОБА_5 Протест мотивований тим, що виконавчим комітетом прийняте рішення про оформлення права власності на особу, яка померла 05.03.2003, тобто до винесення спірного рішення.
Рішенням 12-ї сесії 6-го скликання Мисовської сільської ради №446 від 14.03.2012 протест прокурора задоволений, скасований п.1 рішення Мисовської сільської ради №6 від 22.01.2004 - оформлення права власності на 76/100 домоволодіння за ОСОБА_5
Відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
З протесту прокурора Ленінського району на рішення виконавчого комітету Мисовської сільської ради №6 від 22.01.2004 вбачається, що протест був внесений на рішення виконавчого органу ради, що випливає з абз. 1 вимагальної частини протесту.
Однак, з рішення 12-ї сесії 6-го скликання Мисовської сільської ради №446 від 14.03.2012 вбачається, що відповідачем був задоволений протест прокурора на рішення Мисовської сільської ради, а не її виконавчого комітету, тобто оспорюємим рішенням скасований зовсім інший акт, на який прокурором не вносився протест в порядку ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для скасування рішення відповідача та задоволення адміністративного позову. Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час принесення прокурором протесту та на час розгляду відповідачем вимог цього протесту, які стосуються скасування рішення суб'єкту владних повноважень стосовно оформлення права власності, власниками домоволодіння згідно витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, були позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст..3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-Р7 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди повинні застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені приписи суд застосовує до спірних відносин із урахуванням принципу «правової впевненості», як складової частини концепції верховенства права, відповідно до якого фізична особа вправі розумно очікувати стабільності у майбутньому правовідносин, які виникли на підставі рішення органу публічної влади.
В Рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 «Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії та північної Ірландії» викладена правова позиція згідно якої, якщо громадянин отримав майно від держави та подальше його позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Ненормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їх виконання.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивачів, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - задоволенню.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 у справі №113/2723/12 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 12-ї сесії 6-го скликання Мисовської сільської ради №446 від 14.03.2012 «Про розгляд протесту прокурора Ленінського району АР Крим на рішення Мисовської сільської ради №6 від 22.01.2004».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко