Копія
Іменем України
Справа № 2а-0124/12/12
12.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_9,
представник відповідача, Гаспринської селищної ради- Білоус Василь Іванович,
представник третьої особи, ОСОБА_5- ОСОБА_10,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А.) від 05.11.2012 у справі № 2а-0124/12/12
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Гаспринської селищної ради (вул. Н. Тамарли, 6/24, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
третя особа: ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)
про скасування рішень,
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2012 в адміністративному позові відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2012 та прийняти нову про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 12.02.2013, представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судова колегія, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду із позовом до Гаспринської селищної ради про скасування рішення Гаспринської селищної ради №9 від 10.06.2004 "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельних ділянок для розташування нових об'єктів на землях смт. Гаспра" у частині дозволу збору матеріалів попереднього узгодження земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1, орієнтованою площею 0,10 га, та рішення Гаспринської селищної ради №33 від 01.04.2005 "Про внесення змін в п.1.13 рішення 22-ї сесії Гаспринської селищної ради 24-го скликання від 10.06.2004".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень порушив її права та інтереси, оскільки у неї на спірній земельній ділянці стоїть будова, а також тим, що рішення № 33 від 01.04.2005 Гаспринською селищною радою не приймалось.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судом було скасоване рішення про надання дозволу позивачу на складення проекту землеустрою, то оскаржувані рішення не порушують права ОСОБА_2
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та 1 спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до п. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчій комітет місцевої Ради в межах своїх повноважень ухвалює рішення. Рішення виконкому ухвалюється на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконкому і підписується головою виконкому.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
У відповідності зі ст.116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно з частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства України, визначений законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 у травні 2004 року звернулась до органу місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на збір матеріалів попереднього узгодження місто розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Рішенням № 33 від 01.04.2005 ОСОБА_5 було надано дозвіл на складення проекту відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
ОСОБА_2 з відповідною заявою про надання земельної ділянки звернулася до Гаспринської селищної ради 28.09.2009 (а.с.11-12) та 30.10.2009 їй були затверджені матеріали вибору місця розташування земельних ділянок та надано дозвіл на складання проектів землеустрою з відводу земельних ділянок у власність - рішенням № 19 Гаспринської селищної ради (а.с.13). До цих матеріалів було надано висновок Управління головного архітектора Ялтинської міськради № 05/2139 про можливість цільового використання земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,15 га (а.с.22-23), де зазначено, що на ділянці є самовільно зведена госпбудова, котра зноситься.
Щодо посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на рішення Гаспринської селищної ради від 31.07.2006 №41 та на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі №2а-5198/10/0124, судова колегія зазначає наступне.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі №2а-5198/10/0124 адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення 36-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 23.06.2009 №33 «Про надання ОСОБА_7 у власність земельної ділянки площею 0, 0142 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з земель Гаспринської селищної ради». Визнано протиправним та скасувано рішення 39-ої сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 30.10.2009 №19 «Про затвердження матеріалів щодо вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозводу на складання проекту землеустрою по відводу земельних ділянок у власність, на землях Гаспринської селищної ради»в частині затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
При цьому, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 лише в частині визнання протиправним та скасування рішення Гаспринської селищної ради Автономної Республіки Крим від 23.06.2009 №33, виходив з того, що вказане рішення прийнято у період дії ухвали Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2009 про забезпечення позову, чим по суті погодився з позицією суду першої інстанції у вказаній частині.
В той же час, відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності відмови Гаспринської селищної ради Автономної Республіки Крим у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться одноповерхова споруда, яка не належить позивачеві, тобто земельна ділянка є зайнятою.
Разом з тим, постановою Вищого адмністративного суду України від 12.12.2012 у справі №К/9991/40535/11 постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 змінено, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання противоправною відмови Гаспринської селищної ради в затвердженні наданого ОСОБА_5 проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 31.07.2006; визнання незаконним та скасування рішення №41 5-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 31.07.2006 "Про відмову ОСОБА_5 у затвердженні проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої за адресою АДРЕСА_1»; визнання незаконним та скасування рішення №28 34-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 20.03.2009 "Про надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з земель Гаспринської селищної ради". У вказаній частині позов задоволено. Визнано противоправною відмову Гаспринської селищної ради в затвердженні наданого ОСОБА_5 проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 31.07.2006. Визнано незаконним та скасовано рішення №41 5-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 31.07.2006 "Про відмову ОСОБА_5 у затвердженні проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої за адресою АДРЕСА_1». Зобов'язано Гаспринську селищну раду розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого прийняти відповідне рішення. Визнано незаконним та скасовано рішення №28 34-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 20.03.2009 "Про надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з земель Гаспринської селищної ради". В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 залишено без змін.
Змінюючи постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011, касаційний суд виходив з того, що рішенням Гаспринської селищної ради від 31.07.2006 №41 ОСОБА_5 відмовлено у затвердженні проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель з мотивів знаходження в межах земельної ділянки сторонніх землекористувачів.
Статтею 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття вказаного рішення, встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Разом з тим, не підтверджено факту державної реєстрації будь-якою з третіх чи інших осіб права власності чи права користування земельною ділянкою, на яку ОСОБА_5 розроблялася дозвільна документація.
Судова колегія зазначає, що всупереч ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_2 не надала жодного доказу, який би свідчив про те, що самовільна госпбудова була капітальною будівлею та побудована ще в 2004 році на спірній земельній ділянці, яка відводилась ОСОБА_5
Що стосується доводів позивача стосовно того, що рішення № 33 від 01.04.2005 Гаспринською селищною радою не приймалось, то судом першої інстанції безперечно встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до Прокуратури м. Ялта 28.10.2011 з заявою про перевірку обставин прийняття рішення № 33 Гаспринської селищної ради від 01.04.2005, додавши до заяви копію рішення Гаспринської селищної ради № 9 від 10.06.2004, дві редакції копії рішення № 33 Гаспринської селищної ради від 01.04.2005, копію рішення Гаспринської селищної ради № 45 від 31.07.2006 та копію постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011. Всі додатки являлись незавіреними копіями.
Прокуратура м. Ялти не допитав жодної людини, не долучив жодного належним чином завіреного документу, в тому числі "обидва варіанти" рішення № 33, - підготовила відповідь ОСОБА_2, про те, що відповідного рішення не приймалось.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, у ОСОБА_5 має оригінал вказаного рішення з "мокрою" печаткою, в якому чітко вказано, що Гаспринська селищна рада надає дозвіл ОСОБА_5 на складення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд.
Крім того, постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 03.06.2011 по справі № 2а-6196/11/0124 був задоволений позов ОСОБА_5, визнано протиправним та скасовано рішення 39-й сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради № 19 від 30.10.2009 "Про затвердження матеріалів по вибору місця розташування земельних ділянок та надання ОСОБА_2 дозволу на складення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1".
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 постанова Ялтинського міського суду АР Крим від 03.06.2011 по справі № 2а-6196/11/0124 була залишена без змін.
Враховуючи викладене, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2012 у справі № 2а-0124/12/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська