23 січня 2013 р.Справа № 2а-12008/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Куп'янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-12008/12/2070
за позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Служба сигналізації та зв'язку"
до Управління Пенсійного Фонду України в Куп'янському районі Харківської області
про скасування рішень,
В жовтні 2012 року позивач - Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Служба сигналізації та зв'язку" - звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Куп'янському районі Харківської області, в якому просило скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року №449-453, №455-460, №462, №464-468, №470-479, №481-496, №498, №499.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року адміністративний позов Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Служба сигналізації та зв'язку" задоволено в повному обсязі.
Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року №449-453, №455-460, №462, №464-468, №470-479, №481-496, №498, №499.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.05.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області винесено рішення №449 - 499 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками органами Пенсійного фонду (т.1 а.с.9-54).
16.07.2012 року за результатами розгляду скарги на рішення №449-499 територіального органу Пенсійного фонду, начальник головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виніс рішення за №11793/07/2, яким скаргу позивача задовольнив частково, рішення №449-453, 455-462, 464-468, 470-479, 481-499 залишив без змін, а рішення №454, 463, 469, 480 скасував і зобов'язав УПФУ в Куп'янському районі Харківської області винести нові рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
За результатами розгляду повторної скарги позивача від 31.07.2012 року №ШЧ - 12-02/942 про скасування вищенаведених рішень, Пенсійний фонд України прийняв рішення від 01.10.2012 року №22692/09-10, яким скаргу позивача задовольнив частково, рішення управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року №449-453, 455-460, 462, 464-468, 470-479, 481 - 496, 498, 499 залишив без змін, а рішення №461 та №497 скасував, скаргу в частині рішень №454, 463, 469, 480 залишив без розгляду (т.1 а.с.55 - 68)
Не погодившись із рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, яка встановлена п.2 ч.9 ст.106 Закону, за несвоєчасну сплату страхових внесків, обов'язок сплати яких виник після 01.01.2011 року. Оскільки у позивача не існувала заборгованість по сплаті страхових внесків, відповідач не правомірно спрямував суми сплачених позивачем внесків в порядку черговості відповідно до п. п. 10.11. п. 10 „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою управління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., на погашення сум недоїмки попередніх періодів. Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року №№449-453, 455-460, 462, 464-468, 470-479, 481-496, 498, 499 про застосування фінансових санкцій підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Закон України, від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи), 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2014 року.
Відповідно до абз. 5 п.7 Перехідних положень Закону України, від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
В період до 01.01.2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків .
Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений наступний порядок обчислення та сплати страхових внесків:
- обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2);
- сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду (частина 4),
- страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є місяць (частина 6);
- перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг) (частина 6);
- днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду, у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду (частина 9);
- якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10).
Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Нараховані за рішеннями від 11.05.2012 року №449-453, 455-460, 462, 464-468, 470-479, 481-496, 498, 499 Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області фінансові санкції та пеня, застосовані в зв'язку з несвоєчасною сплатою підприємством страхових внесків за період 2004 року.
З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено:
- платіжним дорученням № 442 від 16.04.2004 (т. 2 а.с.189) - 9300 грн., перераховується 32% за березень 2004 року;
- платіжним дорученням № 470 від 20.04.2004 (т. 2 а.с.189) - 9300 грн., перераховується 32% за березень 2004року;
З акту звірки сплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за видами платежів за 2004 рік убачається, що здійснена перевірка взаємних розрахунків між відокремленим підрозділом "Куп'янська дистанція сигналізації та зв'язку Державного підприємства "Південна залізниця" та управлінням пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, розбіжностей у взаємних розрахунках не виявлено. (т.2 а.с.145)
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що суми страхових внесків у 2004 році позивачем перераховані вчасно без порушень порядку та строків сплати страхових внесків, передбачених ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та заборгованість зі сплати страхових внесків у позивача відсутня.
Фінансові санкції за оскаржуваними рішеннями застосовані за несвоєчасну сплату сум страхових внесків за період з 04.10.2011р. - 14.10.2011р., остаточний строк сплати яких припадає на 14.10.2011 року.
При цьому, з 01.01.2011 року набрав чинності Закону України від 08.07.2010 року№2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку із чим втратили чинність положення частин першої-дев'ятої ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права -закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рн/|99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно з пунктами 1,2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підставою для визнання рішення незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання рішення незаконним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Куп'янському районі Харківської області відсутні підстави для застосування до Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Служба сигналізації та зв'язку" фінансової санкції, яка встановлена п.2 ч.9 ст.106 Закону, за несвоєчасну сплату страхових внесків, обов'язок сплати яких виник після 01.01.2011 року
На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржувані позивачем рішення відповідача - управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року №№449-453, 455-460, 462, 464-468, 470-479, 481-496, 498, 499 про застосування фінансових санкцій, прийняті останнім в порушення вимог законодавства.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Куп'янському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-12008/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.