Копія
Іменем України
Справа № 2а-117/213/12
05.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Мунтян О.І.
секретар судового засідання Смачна І.А.
за участю сторін:
представник позивача- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № 040526 від 26.10.11,
представник відповідача- Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради- не з'явився,
перевіривши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Щербіна Д.С. ) від 01.11.12 у справі № 2а-117/213/12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради (вул. Толстого,15,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про зобов'язання здійснити певні дії,
Постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2012 року, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради - задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради АР Крим щодо не здійснення дій по підготовці об'єкта малої приватизації приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 площею 46,0 квадратних метри, до продажу шляхом викупу на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, які передбачені ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; зобов'язано Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради АР Крим на виконання рішення 46 сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 19.03.2009 № 690 "Про затвердження Програми приватизації об'єктів малої приватизації - приміщення, розташованого на АДРЕСА_2 площею 46,0, до продажу шляхом викупу на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а саме: провести оцінку об'єкта малої приватизації. та здійснення його відчуження на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у встановлено законом порядку. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2012, прийняти нове рішення по справі.
Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 29 грудня 2006 року між житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району м. Сімферополя (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень, що належать до комунальної власності м. Сімферополя.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору, Орендодавець, на підставі рішення Київської районної ради м. Сімферополя № 287/3 від 26.12.2006 року передає, а Орендодавець приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, площею 46 кв. м., вартість яких визначена відповідно до акту оцінки від 26.12.2006 року та становить 56 650,00 грн.
На замовлення позивача представниками СПМ-1 КРП «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектрекнострукція» виготовлено Технічний висновок про призначення нежитлових приміщень у підвалі дому АДРЕСА_2, для чого було проведено обстеження вказаних приміщень.
В результаті дослідження встановлено, що підвальні приміщення, що орендуються, не є допоміжними приміщеннями для житлового дому АДРЕСА_2.
Відповідно до договору підряду № 836, укладеного 05.07.2008року між ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ТОВ «Земспецпроект» (Підрядник), останній приймає на себе обов'язок виконати капітальний ремонт підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
Вартість робіт, згідно п. 1.2. зазначеного договору та довідки про вартість виконаних підрядних робіт становила 52 418,40 грн.
При цьому, відповідно до висновку аудиторської фірми «Комплекс-Аудит» 2008 року, за рахунок власних коштів орендаря - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у вересні 2008 року були здійснені поліпшення орендованого нею нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 46,0 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, у сумі 52 418,40 грн. з урахуванням податку на додану вартість.
Судовою колегією встановлено, що листом вих. № 5ж-1-11/2091 від 22.08.2008 року орендар - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання київського району м. Сімферополя», у якого будинок знаходиться на балансі, схвалив реконструкцію спірного приміщення.
Рішенням 46 сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 19.03.2009 року № 690 «Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунального майна Сімферопольської міської ради на 2009 рік», затверджено перелік об'єктів комунального майна Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації.
Відповідно до Переліку, що додається до зазначеного рішення, складські приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 46,0 кв. м. підлягають приватизації шляхом викупу на користь ФОП ОСОБА_2
На виконання зазначеного рішення, яке є діючим та не оспорюється, позивач звернулась до органу приватизації - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради з вимогою провести заходи з приватизації вищевказаного приміщення у відповідності з чинним законодавством.
Проте, листом вих. № 664/40/03 від 24.02.2012 року, відповідач повідомив, що дійсно, приміщення площею 46,0 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2, включено до Переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації шляхом викупу. Але, через те, що питання приватизації допоміжних приміщень житлового фонду законодавчо не врегульоване, а також через те, що рішення про приватизацію не приймалось, підготовчі дії органом приватизації не здійснюються.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», об'єктами малої приватизації, зокрема, є окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А).
Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється, окрім іншого, шляхом викупу.
Згідно статті 4 Закону, продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності є органи приватизації, створені місцевими Радами.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
Частина 4 тієї ж статті передбачає, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
Частина 5 вказаної норми встановлює, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через 20 днів з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відповідно до листа Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради вих. № 490/40/03 від 08.04.2009 року, об'єкт - підвальне приміщення по АДРЕСА_2 включений до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Нарешті, частина 6 статті 7 Закону вказує, що з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього застосовуються обмеження та вимоги, визначені частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Далі Закон містить норму, викладену у ст. 8, частина перша якої безпосередньо містить обов'язок органу приватизації, з моменту прийняття рішення про приватизацію відповідного об'єкту, здійснити його підготовку до приватизації.
При цьому, частина 2 статті 8 Закону, встановлює, що строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Тобто, включення органом приватизації об'єкту приватизації до Переліку майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, із зазначенням набувача - ФОП ОСОБА_2, у розумінні вказаних норм, і є рішенням про приватизацію об'єкту малої приватизації.
Відповідно, орган приватизації безпідставно ухиляється від здійснення підготовчих дій, з посиланням на відсутність рішення про приватизацію, що і є протиправною бездіяльністю, яка підлягає визнанню незаконною.
Частина 3 статті 11 Закону передбачає, що порядок викупу об'єкта малої приватизації встановлюється Фондом державного майна України.
Такий порядок встановлений Розділом 3 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна від 30.07.1998 р. № 1511, з доповненнями та змінами, та передбачає наступне.
У 15-денний строк з дня затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, відповідний орган приватизації публікує його в інформаційному бюлетені, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації відповідно до статті 10 Закону.
Орган приватизації встановлює ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України
Якщо за рішенням органу приватизації проводиться інвентаризація майна, то у п'ятиденний строк з дня її закінчення орган приватизації здійснює оцінку вартості майна об'єкта, що приватизується.
Якщо за рішенням державного органу приватизації використовуються результати інвентаризації майна за останній звітний період, то орган приватизації в п'ятнадцятиденний строк здійснює оцінку вартості майна та складає відповідний акт, який затверджується керівником органу приватизації.
Орган приватизації на підставі акта оцінки вартості майна протягом чотирнадцяти календарних днів готує проекти договору купівлі-продажу та акта передачі об'єкта, що приватизується.
Договір купівлі-продажу підлягає реєстрації місцевою Радою народних депутатів та державній реєстрації.
У триденний строк після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.
Протягом 15 календарних днів з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до частини 2 статті 11 Закону публікується інформація про здійснення викупу.
До того ж, як вже вище зазначалось судовою колегією, Технічним висновком про призначення нежитлових приміщень у підвалі дому АДРЕСА_2 встановлено, що підвальні приміщення, що орендуються, не є допоміжними приміщеннями для житлового дому.
Таким чином, фактично виконані усі умови, передбачені чинним законодавством про приватизацію, що передують підготовці об'єкту до приватизації, а саме: прийнято рішення про приватизацію, затверджено перелік із зазначенням об'єкту, суб'єкту та способу приватизації, але через протиправну бездіяльність органу приватизації щодо проведення відповідних заходів з оцінки майна, підготовки проектів договору купівлі-продажу та акту передачі та ін., реалізувати своє право позивачу не вдається.
Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 N 2).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем належним чином не спростований як сам факт бездіяльності так й неправомірність такої бездіяльності.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради - не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради залишити без задоволення.
Постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим від 01.11.2012 у справі №117/4945/2012 залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 лютого 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко