13 грудня 2012 р.Справа № 2-а-326/10/2103
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Гапоненко Р.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії судів:
головуючого-судді -Ступакової І.Г.,
судді -Алєксєєва В.О.,
судді -Милосердного М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області на постанову Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни»,-
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за статусом «Діти війни» за період з 2006, 2007 роки.
В обґрунтування позову зазначалося, що являється пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
В апеляційній скарзі УПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивачка має статус: "дитина війни" (в розумінні Закону України "Про соціальних захист дітей війни"), що підтверджується відповідним посвідченням.
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивача що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Протягом 2007 року позивачка не отримувавала щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальних захист дітей війни".
Задовольняючи вимоги за 2007 рік суд першої інстанції посилався на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007. Однак, до набрання чинності цим Рішенням, тобто, до 09 липня 2007 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими керувався відповідач, були дійсними і тому позовні вимоги за період з 01 січня по 09 липня 2007 року задоволенню не підлягають.
Таким чином вимоги позивачки підлягали частковому задоволенню, а саме: стягненню на її користь з відповідача частини невиплаченого підвищення до пенсії в періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулась до суду з позовом 09 листопада 2010 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 09 травня 2010 року.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вище викладене, судом першої інстанції при вирішенні справи по суті порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ч. 1 ст. 203 КАС України підлягає скасуванню, а позовні вимоги - залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області задовольнити.
Постанову Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: