06 лютого 2013 р.Справа № 1570/2874/2012
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центра енергозберігаючих технологій» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» (далі за текстом - ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у м. Южному) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282310 від 29.04.2011 року, прийнятого ДПІ у м. Южному на підставі акту перевірки № 193/ 16/23-1007/33762208 від 13.04.11 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт перевірки № 193/16/23-1007/33762208 від 13.04.11 та на підставі вищевказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000282310 від 29.04.2011 року, яке на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.
Справа слухалась за відсутності представника відповідача.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» звернулось з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прияти нову, якою задовольнити адміністративний позову ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Апелянт посилається на те, що висновок суду першої інстанції про нікчемність правочину не ґрунтується на відповідних належних та допустимих доказах, зроблений судом з невірним застосуванням приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України, п. 18 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 09 листопада 2009 року з порушенням норм КАС України, зокрема ст.ст. 11, 71, 86 КАС України. Стосовно питань взаємовідносин з контрагентом позивача ПП «Технодім Трейдінг» та віднесення відповідних сум до податкового кредиту в аналогічній судовій справі №2а/1570/10064/2011 Одеським окружним адміністративним судом було підтверджено товарність операцій з вказаним контрагентом.
Разом з цим апелянт наполягав на тому, що ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» при повному дотриманні вимог цивільного та господарського законодавства, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, зокрема п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 правомірно віднесено суму податку на додану вартість сплачену в ціні товару ПП «Технодім Трейдінг» у січні 2011 року до податкового кредиту.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено, 13.04.2011 року ДПІ у м. Южному було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій», за результатами якої складено акт №193/16/23-1007/33762208.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №0000282310 від 29.04.2011 року, яким останнім було визнано суму грошового зобов'язання у розмірі 25435 грн. за основним платежем.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Южному про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення № 0000282310 від 29.04.2011 року.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції неправильним і таким, що не відповідає вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з акту перевірки №193/16/23-1007/33762208 від 13.04.2011 року було встановлено порушення ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» положень пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 25435 грн., у тому числі за січень 2011 року, а також встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених з ПП «Технодім Трейдінг».
Крім того, в акті перевірки зазначено про те, що під час аналізу податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у контрагента позивача ПП «Технодім Трейдінг» власних, орендованих, одержаних за договором лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, чисельність працюючих відповідно до довідки форми 1 ДФ складала 1 особу в особі директора підприємства - Семенова Сергія Олексійовича. При цьому витрати на поліпшення основних фондів у підприємства склали - 0, суми амортизаційних показників також, разом з цим сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала - 62889,67 грн., у зв'язку з чим відповідачем було зроблено висновок про те, що у ПП «Технодім Трейдінг» відсутні основні фонди 1 групи, технічний персонал у достатній кількості, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та, як наслідок, угоди укладені між ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» та ПП «Технодім Трейдінг» за період грудень з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року є нікчемними.
Суд першої інстанції з такими висновками податкового органу погодився.
Проте, колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду вважає хибними висновки як податкового органу, так і висновок суду першої інстанції стосовно погодження з доводами відповідача, з наступних підстав.
Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся відповідачем, ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» здійснювалися господарські операції з ПП «Технодім Трейдінг», а саме: у січні 2011 року укладено договори купівлі-продажу товарів (ізоляційних матеріалів) «ТТ-0012 від 10.01.2011р., №ТТ-0015 від 11.01.2011 р., №ТТ-0018 від 12.01.2011 р. Факт сплати позивачем грошових коштів підтверджений наявними в матеріалах справи відповідними копіями виписок з банківського рахунку, а виконання умов зазначених договорів підтверджується, в свою чергу, видатковими накладними та специфікаціями до договорів, які також містяться в матеріалах даної справи.
Підтвердженням реальності настання правових наслідків за зазначеними договорами слугують також відповідні товарно-транспортні накладні та дорожні листи, договір оренди вантажопасажирського автомобілю «ГАЗ 22171», державний номерний знак НОМЕР_2, яким здійснювалось транспортування придбаного товару. Разом з цим, листом від 10.01.2011 року ПП «Технодім Трейдінг» повідомило позивача про готовність товару до відвантаження та місце відвантаження, що, в свою чергу, також є підтвердженням товарності операцій.
ДПІ у м. Южному наголошує, зокрема, на порушення позивачем п. 198.65 ст. 198 ПК України яким передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Однак, як вбачається з наданих до податкового органу копій документів, наявних в матеріалах справи, сума ПДВ за січень 2011 року була включена до податкового кредиту саме на підставі податкових накладних. При цьому, в акті перевірки не вказано на будь-які порушення порядку заповнення такої податкового накладної.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовного того, що судом першої інстанції не було досліджено питання використання позивачем придбаних товарів (ізоляційних матеріалів) у своїй господарській діяльності, що є однією з обов'язкових умов для включення відповідних сум до податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає хибними висновки ДПІ у м. Южному, підтримані судом першої інстанції, стосовно нікчемності укладених правочинів між ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» та ПП «Технодім Трейдінг». Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також підтверджували б висновки акту перевірки, суду представлено не було.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження і висновки акту перевірки, з якими також погодився суд першої інстанції, щодо відсутності у контрагента позивача ПП «Технодім Трейдінг» необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності. Доводи щодо загальної чисельності працівників, наявності чи відсутності складських приміщень, основних засобів та інших ресурсів, не були підтверджені відповідними документами.
Разом з викладеним колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» до ДПІ у м. Южному Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень вже вирішувалось питання стосовно взаємовідносин позивача з контрагентом - ПП «Технодім Трейдінг» та віднесення відповідних сум до податкового кредиту в аналогічній ситуації. Вказаною постановою, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року, було підтверджено товарність операцій позивача із зазначеним контрагентом. Зазначеним рішенням було встановлено, що крім наявних податкових накладних про реальність господарських операцій між вказаними підприємствами за договором про купівлю-продаж ізоляційних матеріалів свідчать: рахунки-фактури, видаткові накладні, наказ від 02.08.2010 року про відрядження працівників ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» для отримання товару від ПП «Технодім Трейдінг», посвідчення про відрядження, подорожній лист вантажного автомобіля «ГАЗ 22171» від 03.08.2010 року, товарно-транспортна накладна від 03.08.2010 року на перевезення товару згідно специфікації до договору купівлі-продажу, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів за договором.
Таким чином, факт товарності операцій та реальність настання правових наслідків за вищевказаними правочинами позивача з контрагентом ПП «Технодім Трейдінг» вже були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, в аналогічному спорі, тобто є преюдиційною обставиною і не потребує доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено таку обставину. Дані положення прямо передбачені у ч. 1 ст. 72 КАС України і направлені на запобігання ухвалення різних судових рішень щодо однієї і тієї самої обставини.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центра енергозберігаючих технологій» задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» у справі №1570/2874/2012.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби №0000282310 від 29.04.2011 року.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 09.02.2013 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький