05 лютого 2013 р.Справа № 2а-2096/12/1470
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Вербицької Н.В.,
Кравченка К.В.
при секретарі: Абилгазіновій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012р. по справі за позовом Дочірнього підприємства "Торжок" ВАТ "Кит-Кєпітал" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У квітні 2012р. ДП "Торжок" ВАТ "Кит-Кєпітал" (далі - Товариство) звернулось в суд із позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7 грудня 2011р. №0001512301, № 0001482301.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2009р. по 30 червня 2011р. відносно ДП «Торжок» ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва винесено податкові повідомлення-рішення від 7 грудня 2011р.
- №0001512301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 130 852,50грн., в тому числі: основного платежу 104 682грн., штрафних (фінансових) санкцій 26 170,5грн.
- №0001482301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 138 519 грн. за І квартал 2011р.
Позивач не погоджується з цими рішеннями, вказує, що відповідачем помилково зазначено у акті перевірки про факт завищення валових витрат за рахунок відображення перерахунку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті, оскільки відповідачем під час перевірки не досліджувалося питання використання у господарській діяльності отриманих у позику коштів.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 7 грудня 2011р. №0001512301, №0001482301.
Відшкодовано з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2 146грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами документальної планової перевірки підприємства ДПІ 18.11.2011р. складений акт за №4421/23-200/32143382 (а.с.15-37) в якому зазначені порушення податкового законодавства з боку позивача. За наслідками перевірки ДПІ 7.12.2011р. прийняті податкові повідомлення-рішення: за №0001512301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 130852,50грн., в тому числі: основного платежу 104 682грн., штрафних (фінансових) санкцій 26170,5грн. та за №0001482301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 138 519грн. за 1 квартал 2011р. Підставою для прийняття такого рішення стало завищення валового доходу «Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5 (показник ряд.01.6 Декларацій з податку на прибуток підприємств) та інших валових витрат (показник ряд.04.13 декларацій з податку на прибуток підприємств), завищення валових (податкових) витрат (показник ряд.06.4 Декларацій з податку на прибуток підприємств «Фінансові витрати») за рахунок відображення балансової вартості заборгованості в іноземній валюти по договору позики та кредитному договору; прибутку/збитку, отриманого внаслідок перерахунку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті по договору позики та кредитному договору за вказаний період, у зв'язку із відсутністю зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю підприємства. Однак в судовому засіданні позивач довів правомірність податкового обліку, правильність відображення об'єкту оподаткування, що дало підстави для висновку про неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання. Виходячи з наданих доказів, суд першої інстанції вважав необхідним скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі акту перевірки від 18.11.2011р. за №4421/23-200/32143382 (а.с.15-37) та встановлених ДПІ порушень податкового законодавства, 7.12.2011р. ДПІ прийнятті податкові повідомлення-рішення за№0001512301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 130852,50грн., в тому числі: основного платежу 104682грн., штрафних (фінансових) санкцій 26170,5грн.; за №0001482301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 138 519грн. за 1 квартал 2011р. Спірні рішення прийнятті у зв'язку із завищенням валового доходу «Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5 (показник ряд.01.6 Декларацій з податку на прибуток підприємств) та інших валових витрат (показник ряд.04.13 декларацій з податку на прибуток підприємств), завищення валових (податкових) витрат (показник ряд.06.4 Декларацій з податку на прибуток підприємств «Фінансові витрати») за рахунок відображення балансової вартості заборгованості в іноземній валюти по договору позики та кредитному договору; прибутку/збитку, отриманого внаслідок перерахунку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті по договору позики та кредитному договору за вказаний період, у зв'язку із відсутністю зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю підприємства.
Вирішуючи питання правомірності висновків ДПІ, суд першої інстанції виходив з наступного.
Операції з розрахунками в іноземній валюті є операціями особливого виду і їх податковий облік повинен здійснюватись і здійснювався підприємством з врахуванням пп.7.3.3, п.7.3, пп.7.9.1 п.7.9 ст.7Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Як визначено в п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення).
При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що основні суми заборгованості по договору кредиту та позики приймали участь у формуванні об'єкту оподаткування.
Підтвердженням правильного податкового обліку є положення пп.4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.5.2.9 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», які визначають необхідність включення до валових доходів та валових витрат, відповідно, результатів по окремому обліку операцій особливого виду згідно ст.7 цього Закону. Порядок визначення таких результатів та, відповідно, необхідність їх віднесення до складу валових витрат чи валових доходів встановлена абз.4 пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».
ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» здійснило перерахунок балансової вартості заборгованості в іноземній валюті, результат (збиток) якого відобразило в податковому обліку підприємства. Отримана сума збитків була включена до складу валових витрат відповідних звітних періодів.
Крім того, підприємство підтвердило факт використання вказаних коштів на господарську діяльність, хоча вимоги пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 ЗУ«Про оподаткування прибутку підприємств» не містять посилання на необхідність встановлення зв'язку таких операцій з господарською діяльністю.
Матеріалами справи підтверджений той факт, що позивач здавав під найм власну нерухомість виробничо-технічного та культурного призначення, яка розташована у м.Миколаїв на перехресті вулиць Скороходова та Мала Морська (108/5), загальною площею 26 032,0кв.м., у тому числі 19 224,0кв.м. орендної площі. Вказаний об'єкт нерухомості підлягав постійному поліпшенню, модернізації та ремонту.
З цільового використання отриманих ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кепитал» позикових коштів, можливо зробити висновок про те, що позивачем правомірно включався до складу валових витрат збиток, отриманий внаслідок перерахунку балансової вартості заборгованості у іноземній валюті по договору позики та кредитному договору.
Під час перевірки ДПІ було зазначено, що позивач завищив валові доходи за рахунок невірного відображення балансової вартості заборгованості в іноземній валюті по договору позики та по кредитному договору, а ні по договору доручення від 24.05.2004р. Відповідачем визначено завищення валових витрат (показник рядка 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємств «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року») в зв'язку з включенням до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2008р., що був зменшений згідно акту попередньої планової документальної перевірки (акт від 15.04.2009р. №1608/23-600/32143382). А тому на думку ДПІ від'ємне значення об'єкту оподаткування не повинно було декларуватися протягом перевіряємого періоду, оскільки таке від'ємне значення скасовано згідно акту перевірки від 15.04.2009р., результат якого (податкове повідомлення-рішення) знаходиться у процесі судового оскарження. Однак, при проведенні перевірки ДПІ на ці обставини уваги не звернула.
Податковим законодавством визначено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
За таких обставин, у підприємства не було законних підстав для зменшення валових витрат на суму збитків, отриманих у 2008р.
Що стосується визначення показників «амортизаційні відрахування», то на думку суду першої інстанції відповідачем не доведений факт, у чому саме полягає порушення з боку позивача.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем правильно здійснений податковий облік, порушень допущено не було, а тому прийнятті ДПІ спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність порушень з боку позивача при податковому обліку, а тому правомірно скасував податкові повідомлення-рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Н.В. Вербицька
К.В. Кравченко