13 лютого 2013 р.Справа № 2-а-4733/11/2170
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області до відділу Державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2011 року УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу ДВС Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Залевської Т.О. щодо здійснення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження під час виконання вимоги про стягнення боргу №Ф-101 від 12.11.2010р.
Відділ ДВС Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області проти позову заперечив, зазначивши, що виконавче провадження про примусове стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків з ПП ОСОБА_1 на користь УПФУ виконується відповідачем з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а вимоги позову є необґрунтованими та надуманими. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. позов УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відділу ДВС Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області щодо невжиття заходів примусового виконання вимоги УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області №Ф-101 від 12.11.2010р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відділ ДВС Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.2 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, серед іншого, рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2010р. державним виконавцем Залевською Т.О. відкрито виконавче провадження (ВП №23238989) по виконанню вимоги управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №Ф-101 від 12.11.2010р. про стягнення недоїмки зі страхових внесків з ОСОБА_1 в сумі 866,46 грн., та надано боржнику строк для добровільного виконання до 21.12.2010р. Боржником у встановлений державним виконавцем строк виконавчий документ не виконано.
22.03.2011р. державним виконавцем, з метою встановлення майна боржника та відкритих рахунків, зроблено запити: начальнику МВ РЕР смт.Каланчак при УДАІ УМВС України в Херсонській області - про наявність транспортних засобів, зареєстрованих за боржником; в БТІ Каланчацького району Херсонської області - про наявність нерухомого майна; в Інспекцію Держтехнагляду - про наявність транспортних засобів, зареєстрованих за боржником; у відділ Держкомзему Каланчацького району Херсонської області - про наявність земельних ділянок, зареєстрованих за боржником; в УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області - про те, чи перебуває боржник на обліку як пенсіонер; в Каланчацьке відділення ХОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ХФ АТ «Брокбізнесбанк», ПАТ КБ «Надра» ХРУ, Каланчацьке відділення «Ощадбанк» - про наявність відкритих рахунків (вкладів), зареєстрованих за боржником.
Згідно наданих відповідей на запити встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно: Ѕ частка квартири по вул. 8 Березня в смт.Каланчак; транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, земельні ділянки, відкриті рахунки (вклади) за боржником не зареєстровані, а також він не перебуває на обліку як пенсіонер.
30.03.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження про стягнення із приватного підприємця ОСОБА_1 недоїмки зі страхових внесків на користь УПФУ.
15.09.2011р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника з метою перевірки майнового стану боржника за зведеним виконавчим провадженням, проте останній не допустив до здійснення такої перевірки.
Згідно ст.30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Відповідно до ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено заходи примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Як правильно встановлено судом першої інстанції після отриманих відповідей державним виконавцем протягом шести місяців (з 30.03.2011р. по 15.09.2011р.) не вчинялося будь-яких заходів примусового виконання рішення, визначених ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про бездіяльність державного виконавця та порушення ним строків здійснення виконавчих дій, визначених ст.30 Закону.
Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано.
В апеляційній скарзі апелянт не зазначає в чому саме полягає незаконність оскаржуваної постанови суду, а лише описує суб'єктивне бачення обставин справи, яке зазначав під час розгляду справи в суді першої інстанції в запереченнях проти позову.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.