14 лютого 2013 р.Справа № 1570/5903/2012
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Південної митниці до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року позовні вимоги Південної митниці про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Середи В.Ю. від 13 вересня 2012 року про стягнення з боржника Південної митниці виконавчого збору в розмірі 1 724, 82 грн. - задоволено.
Суд визнав протиправною та скасував постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Середи В.Ю. від 13 вересня 2012 року про стягнення з боржника - Південної митниці виконавчого збору в розмірі 1724,82 грн.
Рішення суду обґрунтовувалося тим, що порушення відповідачем вимог ч. 5 ст. 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 606-XIV) позбавило позивача реальної можливості самостійного виконати постанову, прийняту 06 вересня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Середою В.Ю. про відкриття виконавчого провадження.
Апелянт, в особі Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке виразилося у неналежній оцінці доказів у справі та не доведенням обставин, що мають значення для її правильного вирішення, які суд вважав встановленими, просить постановлене рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції, представник апелянта не з'явився, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомив.
Представник Південної митниці просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно були встановлені фактичні обставини справи, які в процесі судового розгляду визнавалися сторонами.
Так, було встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Середи В.Ю. 06 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а/1570/9631/2011 (а.с.91), виданого 04 липня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з Південної митниці на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 17 248,22 грн.
Боржнику, для самостійного виконання вимог виконавчого документа, надано семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Копію вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано відповідачем на адресу Південної митниці рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11 вересня 2012 року та відповідно отримано - 13 вересня 2012 року (а.с.100).
13 вересня 2012 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, у зв'язку з невиконанням боржником у наданий семиденний строк вимог виконавчого документа та відповідно до ст. 28 Закону № 606-XIV стягнуто з боржника - Південної митниці виконавчий збір у розмірі - 1 724,82 грн.
Копію постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 13 вересня 2012 року отримано позивачем 25 вересня 2012 року (а.с.10).
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин вимоги Закону № 606-XIV.
Так, частиною 2 статті 25 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 606-XIV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Копії постанов та інші документи виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надіславши їх адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Виключенням із цього правила є постанови про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, які, відповідно до статті 47 цього Закону, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 1 ст. 31 Закону №606-XIV).
Частина 1 ст. 27 Закону № 606-XIV встановлює, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У матеріалах справи містяться дані, які підтверджують про несвоєчасне отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження та про відсутність можливості боржника добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою строк.
Однак, не дотримавшись строків, встановлених Законом №606-XIV, державний виконавець своєю постановою від 13 вересня 2012 року стягнув з боржника виконавчий збір.
Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15 грудня 1999 року за №865/4158, затверджена Інструкція про проведення виконавчих дій, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями.
В пункті 4.1 статті 4 зазначеної Інструкції містяться положення щодо добровільного виконання рішень.
Так, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
При цьому до отримання відомостей про одержання боржником копії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець може вжити заходів щодо забезпечення виконання, передбачені частиною шостою статті 24 Закону.
Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.
Доводи апелянта про те, що боржник зловживаючи своїм правом до сьогоднішнього часу не виконав виконавчий документ та не виплатив стягувачу грошові кошти, не засновані на фактичних обставинах справи, а тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції.
Так, представником позивача надані до суду докази щодо добровільного виконання рішення суду в семиденний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто - 20 вересня 2012 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, та керуючись ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Південної митниці до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова