ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
09.07.2008 р. № 8/230
Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є.(головуючий суддя), Винокуров К.С., Степанюк А.Г., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна лінія»
ДоМіністерства культури і туризму України
провизнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін
від позивача: Вісневська ОМ. за дов. від 25.03.2008 р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна лінія»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Міністерства культури і туризму про визнання недійсним рішення від 14.11.2002 року в частині встановлення меж території пам'ятки, охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту Пам'ятки архітектури національного значення башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22; зобов'язання відповідача внести зміни до спірного рішення в частині встановлення меж території пам'ятки, охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту Пам'ятки архітектури національного значення башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22 в південно-східному напрямку виключно до межі земельної ділянки загальною площею 2.1832 га за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 24/16, що належить ТОВ «Українська торгівельна лінія», відповідно до даних Державного земельного кадастру.
07.07.2008 р. від позивача через Загальний відділ суду надійшли додаткові пояснення до позову, в яких просить визнати протиправним і скасувати в частині Рішення Міністерства культури і мистецтв України від 14.11.2002 року, а саме: в найменуванні рішення «Межі зон охорони пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22», абз. 5 речення перше «Територія обмежена з півночі та заходу крилами Башти № 5, зі сходу - «телеграфним сараєм»П'ятого телеграфного парку, а з півдня корпусами по вул. Рибальській 24/16, фасади яких знаходяться в створі з південним торцем західного крила башти»; абз. 15 «Південна межа охоронної зони визначається на відстані 30 м від торця південного крила Башти до бровки Кловського яру. В напрямі на схід межа йде на 30 м південніше лінії забудови, утвореної спорудами «телеграфного сараю»та корпусами по вул. Рибальській 24/16, що обмежують територію Башти з півдня до перехрестя зі східною межею зони»; абз. 24 «Зі східного боку межа зони сягає східного торця будинку по Печерському узвозу, 18 і відстоїть від східного торця східного крила Башти на 130 м. Далі вона прямує на південь, перетинаючи вул. Рибальську і доходячи до червоної лінії школи по вул. Панаса Мирного, 24. Далі зона повертає на захід, огинає 14- поверховий житловий будинок по вул. Рибальській та вздовж його західного боку та західного боку 4-поверхового будинку по вул. П.Мирного, 26 доходить до червоної лінії цієї вулиці, після чого повертає на захід, прямуючи вздовж червоної лінії до західної бровки Кловського яру. Західна межа зони йде бровкою яру на північ до перехрестя з вул. Рибальською, де до неї з півночі прилягає охоронна зона, а з заходу - зона охоронюваного ландшафту. Максимальна відлеглість зони від південного фасаду південного крила Башти № 5 -160 м»; абз. 26 «В зоні регулювання забудови можливе здійснення забудови з дотриманням параметрів висоти та габаритів будівель. В цілому, не зважаючи на наявність в оточенні пам'ятки 5-ти поверхових будівель, висота нової забудови повинна обмежуватись 4 поверхами, а в південній частині зони, що прилягає з півдня до вул. Рибальської, двома поверхами вздовж цієї вулиці, та 2-4 в глиб ділянки, в кварталі між вул. Рибальською та П. Мирного. Вздовж червоної лінії вул. Рибальської не допускається забудова будівлями значних габаритів та протяжності за абрисом плану.»; абз. 30 «Зона охоплює бровку і схили Кловського яру. По верхніх відмітках межа зони проходить бровкою яру. На нижніх відмітках межа, починаючи від будинку по Кловському узвозу, 20, прямує на захід до повороту узвозу, далі від будинку № 14 повертає на південний захід, попід будинками №№ 14а, 14 б та 11 - до будинку по Печерському узвозу, 13. Далі перетинає Печерський узвіз, огинаючи мис на південь від будинку по Печерському узвозу, 10 та цей будинок вздовж його південного боку. Будинок звукозапису зона огинає з півночі та сходу і прямує на південь попід західною бровкою Кловського яру до траси бульвару Л. Українки. Верхня межа зони прямує паралельно по верхніх відмітках, вздовж західної бровки яру. В межах кварталу між вул. Рибальською та П. Мирного зона прилягає до зони регулювання забудови, а південніше - до території політехнічного інституту по вул. П. Мирного, 19»та зобов'язати Міністерство культури і туризму України відповідно до вимог та в порядку передбаченому чинним законодавством вчинити дії щодо внесення змін до Рішення Міністерства культури і мистецтв від 14.11.2002 року в частині встановлення меж території пам'ятки, охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту Пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22 в південно-східному напрямку виключно до межі земельної ділянки загальною площею 2.1832 га за адресою м. Київ, вул. Рибальська, 24/16.
Позовні вимоги позивач мотивує невідповідністю спірного розпорядження вимогам чинного законодавства України, зокрема, положенням Закону України «Про охорону культурної спадщини», «Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання та реставрації нерухомих пам'яток історії та культури», а також змісту Розпорядження КМДА «Про внесення змін до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», Додатокм № 1 до якого затверджені «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території міста Києва», змісту Постанови Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 р. № 442, вимогам ст. ст. 32, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Відповідач позовні вимоги в попередньому судовому засіданні не визнав повністю, зокрема, відповідач посилається на те, що розпорядження жодним чином не порушує прав позивача, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню. Письмового відзиву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень та доказів стосовно правомірності рішення не надав, подав письмову заяву про слухання справи за відсутності представника.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 2,1832 га, розташована за адресою м. Київ, вул. Рибальська, 24/16, цільове призначення земельної ділянки -будівництво, експлуатація та обслуговування офісно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КВ № 141470.
14.11.2002 року відповідачем було прийнято рішення, яким затверджені «Межі зон охорони пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22».
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскарженим рішенням затверджені межі території пам'ятки, охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, правомірність затвердження яких суд встановлює окремо.
Вирішуючи спір в частині вимог з визнання протиправним рішення в частині затвердження території пам'ятки, охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту суд виходить з наступного.
Згідно абзацу 4 пункту 2 «Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання та реставрації нерухомих пам'яток історії та культури», затвердженої Наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року № 203, територією нерухомої пам'ятки історії та культури є земельна ділянка, що безпосередньо зайнята пам'яткою та пов'язана з нею історично та функціонально.
Відповідно до п. 38 «Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання та реставрації нерухомих пам'яток історії та культури», затвердженої Наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року № 203, обов'язковим документом при розробці та затвердженню зон охорони пам'яток є історико-архітектурні опорні плани, що складаються на підставі сучасних картографічних матеріалів. Зазначена Інструкція є діючою як на момент винесення рішення відповідачем, так і на момент розгляду справи судом.
17 травня 2002 року Розпорядженням Київської міської адміністрації було внесено зміни до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 року № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», Додатком № 1 до якого затверджені «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території міста Києва». Відповідно до зазначеного Розпорядження, вул. Рибальська не відноситься до зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 6 вересня 1979 року № 442 до списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави віднесено Башту № 5 , що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Печерський спуск, 16.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
Зі змісту даної норми вбачається, що для затвердження меж та режимів використання зон охорони пам'яток має розроблятися відповідна науково-проектна документація з відповідним обґрунтуванням визначення меж пам'ятки.
Оскаржуване рішення не містить відомостей стосовно розробленої науково-проектної документації з обґрунтуванням встановлення меж в обсязі, що визначені оскаржуваним рішенням відповідача, відповідачем в попередньому судовому засіданні не надано суду документів, на підставі яких було винесене оскаржуване рішення. Крім того, як випливає з досліджених судом документів, Башта № 5 знаходиться за іншою адресою. Таким чином, встановлення меж території пам'ятки, охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту були встановлені за відсутності відповідного наукового обґрунтування встановлення меж в зазначених в рішенні обсягах, в порушення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених нормативних актів, що були діючими як на момент винесення рішення відповідачем, так і на момент розгляду справи судом.
Таким чином, рішення відповідача в цих частинах суперечить вимогам чинного законодавства України.
Статтею 19 Конституції України передбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалось, відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Судом встановлено, що спірне рішення в частині встановлення території пам'ятки (меж території), охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту винесено за відсутності урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, зокрема, відповідачем не враховано, що пам'ятка знаходиться за іншою адресою, що Київською міською державною адміністрацією не внесено вулицю Рибальську в м. Києві до зон охорони пам'яток, зон регулювання забудови, зон охоронюваного ландшафту.
Крім того, ТОВ «Українська торгівельна лінія»є власником земельної ділянки загальною площею 2, 1832 га за адресою: вул. Рибальська, 24/16 у Печерському районі м. Києва. Цільовим призначенням даної земельної ділянки є: «для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-жилого комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом». Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник має право розпоряджатися своїм майном, однак рішення Міністерства культури і мистецтв України від 14.11.2002 року перешкоджає ТОВ «Українська торгівельна лінія»реалізовувати своє законне право розпорядження земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»встановлення меж охорони пам'яток не може бути підставою для примусового вилучення земель із володіння (користування) юридичних осіб.
Таким чином, зазначена стаття Закону України дозволяє прийти до висновку, що під час встановлення меж охорони пам'ятки, центральний орган виконавчої влади в сфері культурної спадщини мав враховувати також інтереси інших юридичних та фізичних осіб, власників та землекористувачів земельних ділянок, що межують з об'єктом охорони культурної спадщини, враховувати цільове призначення таких земельних ділянок.
Однак, оскаржуване рішення було винесене всупереч вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки під час встановлення меж охорони пам'ятки межі встановлені таким чином, що їх встановлення перешкоджає реалізації власниками земельних ділянок, що межують з об'єктом охорони, права розпорядження земельними ділянками за їх цільовим призначенням.
На даний момент ТОВ «Українська торгівельна лінія»не може реалізувати своє законне право, надане йому Конституцією України та Цивільним кодексом України через наявність спірного рішення, яким обмежується право власності ТОВ «Українська торгівельна лінія».
Стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Окрім того відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожна особа, права і свободи якої порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості. Отже, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч встановленого процесуальним законом обов'язку доказування та розподілу між учасниками адміністративного процесу обов'язків доказування, відповідач не надав суду достатніх доказів обґрунтованості своїх заперечень проти позовних вимог позивача.
Окрім того відповідач не довів суду наявність відповідних мотивів для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Необхідною ознакою виконання вимог щодо добросовісності та розсудливості прийнятого рішення є наявність об'єктивної можливості його виконання за відсутності порушення прав третіх осіб. Однак суд погоджується з доводами позивача, що вимоги оскарженого рішення не можуть бути виконані через об'єктивні причини -внаслідок виконання вимог спірного рішення порушуються охоронювані законом права позивача, що суперечить встановленим статтею 2 КАС України принципам добросовісності та розумності.
Приймаючи рішення у відповідності з закріпленим у ст. 2 КАС України принципом застосування повноважень з метою, з якою це повноваження надане відповідач повинен був врахувати, що положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» стосовно встановлення повноважень відповідача щодо визначення меж охорони пам'яток національного значення спрямоване на здійснення сукупності дій по забезпеченню охорони збереження пам'яток, при цьому положення Закону не передбачають можливості порушення під час здійснення відповідних дій з охорони та збереження пам'яток прав власників земельних ділянок, що знаходяться поряд з об'єктом охорони культурної спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про протиправність вищезазначених абзаців оскаржуваного рішення, що тягне за собою їх скасування.
Вирішуючи спір в частині зобов'язання позивача внести зміни до спірного рішення, суд виходить з наступного.
Башта № 5, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Печерський спуск, 16 відноситься до пам'яток архітектури національного значення, що знаходяться під охороною держави. Відповідач в межах своєї компетенції зобов'язаний затвердити межі охорони пам'ятки на підставі відповідної науково-проектної документації, історико-архітектурного опорного плану з відповідним обґрунтуванням обсягу меж та режиму зон охорони.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, необхідно визнати протиправним і скасувати в частині Рішення Міністерства культури і мистецтв України від 14.11.2002 року, а саме: в найменуванні рішення «Межі зон охорони пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22», абз. 5 речення перше «Територія обмежена з півночі та заходу крилами Башти № 5, зі сходу - «телеграфним сараєм»П'ятого телеграфного парку, а з півдня корпусами по вул. Рибальській 24/16, фасади яких знаходяться в створі з південним торцем західного крила башти»; абз. 15 «Південна межа охоронної зони визначається на відстані 30 м від торця південного крила Башти до бровки Кловського яру. В напрямі на схід межа йде на 30 м південніше лінії забудови, утвореної спорудами «телеграфного сараю»та корпусами по вул. Рибальській 24/16, що обмежують територію Башти з півдня до перехрестя зі східною межею зони»; абз. 24 «Зі східного боку межа зони сягає східного торця будинку по Печерському узвозу, 18 і відстоїть від східного торця східного крила Башти на 130 м. Далі вона прямує на південь, перетинаючи вул. Рибальську і доходячи до червоної лінії школи по вул. Панаса Мирного, 24. Далі зона повертає на захід, огинає 14- поверховий житловий будинок по вул. Рибальській та вздовж його західного боку та західного боку 4-поверхового будинку по вул. П.Мирного, 26 доходить до червоної лінії цієї вулиці, після чого повертає на захід, прямуючи вздовж червоної лінії до західної бровки Кловського яру. Західна межа зони йде бровкою яру на північ до перехрестя з вул. Рибальською, де до неї з півночі прилягає охоронна зона, а з заходу - зона охоронюваного ландшафту. Максимальна відлеглість зони від південного фасаду південного крила Башти № 5 -160 м»; абз. 26 «В зоні регулювання забудови можливе здійснення забудови з дотриманням параметрів висоти та габаритів будівель. В цілому, не зважаючи на наявність в оточенні пам'ятки 5-ти поверхових будівель, висота нової забудови повинна обмежуватись 4 поверхами, а в південній частині зони, що прилягає з півдня до вул. Рибальської, двома поверхами вздовж цієї вулиці, та 2-4 в глиб ділянки, в кварталі між вул. Рибальською та П. Мирного. Вздовж червоної лінії вул. Рибальської не допускається забудова будівлями значних габаритів та протяжності за абрисом плану.»; абз. 30 «Зона охоплює бровку і схили Кловського яру. По верхніх відмітках межа зони проходить бровкою яру. На нижніх відмітках межа, починаючи від будинку по Кловському узвозу, 20, прямує на захід до повороту узвозу, далі від будинку № 14 повертає на південний захід, попід будинками №№ 14а, 14 б та 11 - до будинку по Печерському узвозу, 13. Далі перетинає Печерський узвіз, огинаючи мис на південь від будинку по Печерському узвозу, 10 та цей будинок вздовж його південного боку. Будинок звукозапису зона огинає з півночі та сходу і прямує на південь попід західною бровкою Кловського яру до траси бульвару Л. Українки. Верхня межа зони прямує паралельно по верхніх відмітках, вздовж західної бровки яру. В межах кварталу між вул. Рибальською та П. Мирного зона прилягає до зони регулювання забудови, а південніше - до території політехнічного інституту по вул. П. Мирного, 19»та зобов'язати Міністерство культури і туризму України відповідно до вимог та в порядку передбаченому чинним законодавством вчинити дії щодо внесення змін до Рішення Міністерства культури і мистецтв від 14.11.2002 року в частині встановлення меж території пам'ятки, охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту Пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22 в південно-східному напрямку виключно до межі земельної ділянки загальною площею 2.1832 га за адресою м. Київ, вул. Рибальська, 24/16.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України, тобто судові витрати підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати в частині Рішення Міністерства культури і мистецтв України від 14.11.2002 року, а саме: в найменуванні рішення «Межі зон охорони пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22», абз. 5 речення перше «Територія обмежена з півночі та заходу крилами Башти № 5, зі сходу - «телеграфним сараєм»П'ятого телеграфного парку, а з півдня корпусами по вул. Рибальській 24/16, фасади яких знаходяться в створі з південним торцем західного крила башти»; абз. 15 «Південна межа охоронної зони визначається на відстані 30 м від торця південного крила Башти до бровки Кловського яру. В напрямі на схід межа йде на 30 м південніше лінії забудови, утвореної спорудами «телеграфного сараю»та корпусами по вул. Рибальській 24/16, що обмежують територію Башти з півдня до перехрестя зі східною межею зони»; абз. 24 «Зі східного боку межа зони сягає східного торця будинку по Печерському узвозу, 18 і відстоїть від східного торця східного крила Башти на 130 м. Далі вона прямує на південь, перетинаючи вул. Рибальську і доходячи до червоної лінії школи по вул. Панаса Мирного, 24. Далі зона повертає на захід, огинає 14- поверховий житловий будинок по вул. Рибальській та вздовж його західного боку та західного боку 4-поверхового будинку по вул. П.Мирного, 26 доходить до червоної лінії цієї вулиці, після чого повертає на захід, прямуючи вздовж червоної лінії до західної бровки Кловського яру. Західна межа зони йде бровкою яру на північ до перехрестя з вул. Рибальською, де до неї з півночі прилягає охоронна зона, а з заходу - зона охоронюваного ландшафту. Максимальна відлеглість зони від південного фасаду південного крила Башти № 5 -160 м»; абз. 26 «В зоні регулювання забудови можливе здійснення забудови з дотриманням параметрів висоти та габаритів будівель. В цілому, не зважаючи на наявність в оточенні пам'ятки 5-ти поверхових будівель, висота нової забудови повинна обмежуватись 4 поверхами, а в південній частині зони, що прилягає з півдня до вул. Рибальської, двома поверхами вздовж цієї вулиці, та 2-4 в глиб ділянки, в кварталі між вул. Рибальською та П. Мирного. Вздовж червоної лінії вул. Рибальської не допускається забудова будівлями значних габаритів та протяжності за абрисом плану.»; абз. 30 «Зона охоплює бровку і схили Кловського яру. По верхніх відмітках межа зони проходить бровкою яру. На нижніх відмітках межа, починаючи від будинку по Кловському узвозу, 20, прямує на захід до повороту узвозу, далі від будинку № 14 повертає на південний захід, попід будинками №№ 14а, 14 б та 11 - до будинку по Печерському узвозу, 13. Далі перетинає Печерський узвіз, огинаючи мис на південь від будинку по Печерському узвозу, 10 та цей будинок вздовж його південного боку. Будинок звукозапису зона огинає з півночі та сходу і прямує на південь попід західною бровкою Кловського яру до траси бульвару Л. Українки. Верхня межа зони прямує паралельно по верхніх відмітках, вздовж західної бровки яру. В межах кварталу між вул. Рибальською та П. Мирного зона прилягає до зони регулювання забудови, а південніше - до території політехнічного інституту по вул. П. Мирного, 19».
3. Зобов'язати Міністерство культури і туризму України відповідно до вимог та в порядку передбаченому чинним законодавством вчинити дії щодо внесення змін до Рішення Міністерства культури і мистецтв від 14.11.2002 року в частині встановлення меж території пам'ятки, охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту Пам'ятки архітектури національного значення Башти № 5 Київської Фортеці (охор. № 867/26) по вул. Рибальській, 22 в південно-східному напрямку виключно до межі земельної ділянки загальною площею 2.1832 га за адресою м. Київ, вул. Рибальська, 24/16.
4. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна лінія»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.Є. Пилипенко
Суддя К.С. Винокуров
Суддя А.Г. Степанюк
Дата підписання повного тексту постанови: 11.07.2008 р.