13 лютого 2013 р.Справа № 2-а-57/2011/1414
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Непша О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
В січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до ДПА у Миколаївській області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо призначення з 08.10.2002р. позивачу щомісячної доплати у розмірі 50% суми пенсії, яка могла б бути йому нарахована; зобов'язати ДПА у Миколаївській області призначити позивачу, як підполковнику податкової міліції, який здобув 08.10.2002р. право на пенсію за вислугою років згідно із законодавством і був залишений за його згодою та в інтересах справи на службі, щомісячної доплати у розмірі 50% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, з 08.10.2002р. по день звільнення з органів податкової міліції - по 15.03.2004р.; зобов'язати податковий орган надати УПФУ в Миколаївській області довідку про розмір пенсії ОСОБА_2 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 50% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з часу, коли він отримав право на пенсію за вислугою років, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1592 від 31.12.1996р. «Про умови оплати праці працівників органів податкової служби», керівник податкової адміністрації зобов'язаний був призначити йому надбавку у розмірі 50% від суми пенсії, яка могла б бути призначена позивачу.
Представник ДПА у Миколаївській області проти позову заперечив, зазначивши, що призначення доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №1592 від 31.12.1996р. «Про умови оплати праці працівників органів податкової служби» є правом, а не обов'язком керівника в межах встановлених фондів оплати праці та граничної чисельності працюючих. В задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.06.2011р. позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України та в органах податкової міліції у період з 15.07.1983р. по 15.03.2004р. Наказом ДПА України в Миколаївській області від 15.03.2004р. №76-о позивач був звільнений з посади першого заступника начальника управління податкової міліції ДПА України в Миколаївській області; на момент звільнення мав спеціальне звання підполковника. Стаж позивача у календарному обчисленні складає 23 роки 2 місяці.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виповнилося 45 років, тобто настав граничний термін перебування на службі згідно п.7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1991р. №114, і позивач набув право на звільнення зі служби за віком та отримання відповідних пільг, як пенсіонеру за законом.
При зверненні до суду, позивач зазначає, що після того, як йому виповнилось 45 років у нього виникло право на отримання пенсії за вислугу років та на отримання щомісячної доплати на підставі підпункту «г» пункту 5 постанови КМУ від 31.12.1996р. №1592 «Про умови оплати праці працівників органів податкової служби», яка повинна бути йому призначена та включена до розрахунку пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанова КМУ від 31.12.1996р. №1592 «Про умови оплати праці працівників органів податкової служби» не зобов'язує керівника податкової адміністрації встановлювати відповідні доплати, залишаючи вирішення цього питання на розсуд останнього. Колегія суддів погоджується з таким висновком Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Так, підпунктом «г» пункту 5 постанови КМУ від 31.12.1996р. №1592 «Про умови оплати праці працівників органів податкової служби» керівникам органів державної податкової служби надано право у межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працюючих установлювати особам рядового і начальницького складу податкової міліції, які мають право на пенсію за вислугою років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату у розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Тобто, для вирішення питання про виплату вказаної надбавки працівникові, необхідно наявність чотирьох обставин: наявність у працівника права на пенсію; досягнення працівником граничного віку перебування на службі; позитивне рішення про залишення на службі, визначене у відповідному наказі; наявність у фонді оплати праці підприємства відповідних коштів.
В матеріалах справи відсутній наказ ДПА України про залишення позивача на службі, після досягнення ним 45-річного віку. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що колегією ДПА у Миколаївській області по результатам роботи в 2002р. було визнано недоцільним подальше перебування ОСОБА_2 на займаній посаді (наказ ДПА у Миколаївській області від 14.02.2003р. №41); висновком атестації від 26.05.2003р. вирішено недоцільним продовжувати термін перебування позивача на службі, який підлягає увільненню із займаної посади з подальшим звільненням з органів податкової міліції; 18.07.2003р. керівництвом ДПА у Миколаївській області були надані пропозиції до Головного управління податкової міліції ДПА України щодо увільнення ОСОБА_2 із займаної посади та подальшого звільнення з органів податкової міліції. З огляду на вказане колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що він був залишений в інтересах справи на службі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт також зазначає, що керівник ДПА у Миколаївській області зобов'язаний був встановлювати доплати, передбачені постановою КМУ від 31.12.1996р. №1592, однак був обмежений розміром таких доплат - від 25 до 50 відсотків від суми пенсії. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження ОСОБА_2 та вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зазначена Постанова встановлює саме право керівника призначити надбавку або утриматись від її призначення.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2011 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.