Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
12.01.2009
Справа №2-15/3698-2008
За позовом ВАТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; ідентифікаційний код 0987862) в особі Кримської регіональної філії (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 19а)
До відповідача ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (01042, м. Київ, пров. Ново - Печерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) в особі Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 3/11)
Про стягнення 69571,68 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Серий С.В., довіреність б.н. від 5.09.2008 р. у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: ВАТ «Кредобанк» звернулося до Господарського суду АР Крим в особі Кримської регіональної філії із позовом до ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 66570,30 грн. та 3001,38 грн. - пені.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.06.2006 р. на дорозі Київ - Харків відбулася дорожньо - транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений автомобіль громадянина Смілика В.В., придбаний у кредит у ВАТ «Кредобанк», та який був застрахований у Кримській філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», про що укладений договір добровільного страхування № 50/17/344 від 23.05.2006 р., за яким ВАТ «Кредобанк» є вигодонабувачем, проте відповідач на вимогу банку сплатити страхове відшкодування відмовився від сплати, що стало підставою для звернення до суду про стягнення суми страхового відшкодування у примусовому порядку та нарахуванню штрафних санкцій.
16.05.2008 р. позивачем була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 37756,15 грн. страхового відшкодування, що дорівнює 85 % від суми збитку страхового випадку, визначеної висновком судової автотоварознавчої експертизи та 2961,14 грн. - пені.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Ухвалою ГС АР Крим від 03.07.2008 р. провадження у справі було зупинено до розгляду касаційної скарги Смілика В.В. на рішення Апеляційного суду АР Крим по справі за позовом Смілика В.В. до відповідача Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення страхового відшкодування, неустойки, витрат на транспортування автомобілю, моральної шкоди та розірвання договору добровільного страхування, за зустрічним позовом Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до Смілика В.В., за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми.
Резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. у зв'язку з призначенням судді господарського суду Курапової З.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду, справа № 2-14/3698-2008 була передана в провадження судді Господарського суду АР Крим І.А. Іщенко.
Ухвалою Верховного суду України від 05 серпня 2008р. касаційна скарга Смілика В.В. на рішення Апеляційного суду АР Крим по цивільній справі №2-754/07 за позовом Смілика В.В. до відповідача Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення страхового відшкодування, неустойки, витрат на транспортування автомобілю, моральної шкоди та розірвання договору добровільного страхування, за зустрічним позовом Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до Смілика В.В., за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми відхилена, Рішення Апеляційного суду АР Крим від 28 січня 2008р. залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.10.2008 р. провадження у справі було поновлено, справа призначена до слухання.
Позивач підтримав вимоги, викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечує з тих мотивів, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 28.01.2008 р. було відмовлено у задоволенні позову Смілика В.В. до Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми страхового відшкодування, також, як стверджує відповідач, зазначеним рішенням встановлена відмова КРФ ВАТ «Кредобанк» як вигодонабувача від страхового відшкодування на корить громадянина Смілика В.В., при таких обставинах у позивача відсутні підстави для пред'явлення вимоги щодо стягнення зазначеної суми страхового відшкодування з відповідача.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.
Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням представників сторін у відповідності до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Кредобанк» в особі Кримської регіональної філії та Сміликом В.В. був укладений кредитний договір № 234-06Р від 24.05.2006 р., предметом якого є надання грошових коштів Позичальнику для здійснення часткової оплати за договором купівлі - продажу автомобіля марки CHEVROLET LACHETTI , № кузова KL1NF 486Е6К363881(а.с.74-75).
Між ВАТ «Кредобанк» в особі Кримської регіональної філії та Сміликом В.В. був у кладений договір застави від 24.05.2006 р., який забезпечує виконання Сміликом В.В. зобов'язань, що впливають з кредитного договору № 234-06Р від 24.05.2006 р., та в забезпечення виконання зазначених зобов'язань, Смілик В.В. передав в заставу автотранспортний засіб марки CHEVROLET LACHETTI, № кузова KL1NF 486Е6К363881, реєстраційний номер АК9956А1, що належить йому на підстав свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.76-78).
Даний автомобіль був застрахований в Кримської дирекції ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», про що був укладений договір добровільного страхування № 50/17/344 від 23.05.2006 р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (Страховик) та Сміликом В.В. (Страхувальник), та Кримською регіональною філією АБ «Кредит Банк Україна»(Вигодонабувач), на корить якого укладався цей договір (а.с.15-17).
Визначення позивача у договорі страхування вигодонабувачем відповідає вимогам статті 3 Закону України «Про страхування», відповідно до якої страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також змінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Згідно статутів ВАТ «Кредобанк» та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» останні є правонаступниками АБ «Кредит Банк Україна» та ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» відповідно.
25.06.2006 р. о 11 час. 30 мін. на 244 км. а/д Київ - Харків, Смилик В.В., керуючи транспортними засобом CHEVROLET держ. номер АК9956А1, здійснив обгін транспортного засобу, який рухався у супутному напрямі з виїздом на смугу зустрічного руху при визначеному знаку «Обгін заборонено», здійснив зіткнення з транспортним засобом Краз держ. номер 10097Кс, який рухався у попутному направленні, не справився з керуванням, чим порушив Правила дорожнього руху України, а саме п.п. 3.25.
Зазначене підтверджується Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 25.07.2006 р., якою також Смілика В.В. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України (а.с.60)
Всі необхідні документи для одержання страхового відшкодування надані в страхову компанію 26.06.2006 р., що відповідає пункту 6.2.4 Договору № 50/17/344 добровільного страхування автотранспорту від 23.05.2006 р. (надалі - Договір страхування), а саме Страхувальник зобов'язаний при настанні страхового випадку негайно повідомити про те, що сталося Страховика, письмову заяву про страховий випадок з описом його обставин надіслати Страховику не пізніше 7 днів.
Листом від 07.09.2006 р. за № 256 відповідач звернувся до позивача з вимогою прийняти рішення щодо отримання страхового відшкодування у результаті зазначеного ДТП, що відповідає пункту 6.1.4 Договору страхування, відповідно до якого Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Вигодонабувачу або Страхувальнику за згодою з Вигодонабувачем (а.с. 19).
Листом від 07.09.2006 р. № 3217 позивач надав згоду виконати виплату страхового відшкодування по автомобілю CHEVROLET LACHETTI, що належить Смілику В.В., на ремонт автомобіля (а.с.62).
Листом від 14.09.2006 р. за № 276 відповідач повідомив Смілика В.В. про те, що його заява розглянута та зазначено, що у відповідності до п. 6.3.8. Договору страхування Страховик має право сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 85 % від суми збитку по страховому випадку, причиною якого є ДТП, викликане грубим опущенням ПДР водієм застрахованого транспортного засобу, зокрема виїзд на зустрічну смугу руху і/або перетин подвійної осьової лінії. Однак, відповідно до п. 6.3.9 Договору страхування після виплати страхового відшкодування Страховик має право пред'явити позов до особи, що винна у заподіяні збитків. Таким чином при сплаті страхового відшкодування Смілику В.В., з нього воно буде удержано у відповідності з п. 6.3.9 договору (а.с.20).
Листом від 10.10.2006 р. № 459 відповідач повідомив Смілика В.В. про наявність у нього заборгованості у розмірі 34,05 грн. - витрати, пов'язані з оформленням довідки про ДТП, ДАІ (а.с.21).
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 17.04.2007 р. у справі № 2-754/07 за позовом Смілика В.В. до КФ ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», третя особа КРФ ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми страхового відшкодування та розірвання договору страхування, за зустрічним позовом КФ ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до Смілика В.В., третя особа КРФ ВАТ «Кредобанк» про стягнення понесених збитків, первісний позов задоволений частково, вирішено стягнути заявлені суми, в іншій частині позву - відмовлено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 28.01.2008 р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову Смілика В.В. до КФ ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», в цій часині у задоволенні позову відмовлено, в решті це ж рішення залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 05 серпня 2008р. касаційна скарга Смілика В.В. на рішення Апеляційного суду АР Крим по цивільній справі №2-754/07 за позовом Сміліка В.В. до відповідача Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення страхового відшкодування, неустойки, витрат на транспортування автомобілю, моральної шкоди та розірвання договору добровільного страхування, за зустрічним позовом Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до Смілика В.В., за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми відхилена, Рішення Апеляційного суду АР Крим від 28 січня 2008р. залишено без змін.
У зв'язку з несплатою страхового відшкодування Смілику В.В., позивач листом від 21.12.2007 р. звернувся до відповідача з вимогою виконати виплату страхового відшкодування на користь Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк», у зв'язку з тим, що зазначене страхове відшкодування не було виплачено Смілику В.В., який на даний час припинив здійснювати виплати з кредитного договору та є боржником Банку, проте відповідач залишив зазначену вимогу без уваги (а.с.22).
З умов Договору страхування вбачається, що вигодонабувач з метою отримання страхового відшкодування за своєю власною ініціативою має право вчиняти будь які дії, які повинен чи має право вчиняти страхувальник (п. 6.4.5 Договору).
Пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частини внаслідок дорожно - транспортної пригоди відносить відповідно до п. 3.1.1 Договору страхування до страхових випадків.
Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Вигодонабувачу або Страхувальнику за згодою з Вигодонабувачем (п. 6.1.4 Договору страхування).
Страхове відшкодування, що має бути сплачене за Договором, сплачується Вигодонабувачу в рахунок погашення простроченої заборгованості Страхувальника за зазначеному у цьому Договорі кредитним договором, або на рахунок організації, що здійснює ремонт транспортного засобу, або на користь Страхувальника - у кожному випадку окремо за узгодженням із Вигодонабувачем (п. 7.5.1 Договору страхування).
Страхове відшкодування сплачується протягом 10 днів після отримання всіх необхідних документів (п. 7.5 Договору страхування).
Проте, відповідач в порушення умов договору страхування, страхове відшкодування не провів, не зважаючи на заяву Вигодонабувача про виплату страхового відшкодування, та не представив обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до пунтку 7.3 Договору страхування розмір збитків визначається, зокрема аварійним комісаром страхової компанії відповідно до обсягу необхідних відновлюваних робіт внаслідок страхового випадку при пошкодженні транспортного засобу.
Проте, відповідач всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представив суду експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу, при таких обставинах суд вважає за можливим при визначенні суми страхового відшкодування прийняти висновки судової автотоварознавчої експертизи № 267 від 18.12.2006 р., яка була проведена на підставі ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя, в частині визначення вартості відновного ремонту автомобіля CHEVROLET LACHETTI , державний № АК 9956А1, що належить Смілику В.В., у зв'язку з його пошкодженням при ДТП 25.06.2006 р., та яка складає 44419,01 грн. (а.с.31-32).
Суд зазначає, що згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Експерт, що проводить експертне дослідження, був попереджений про кримінальну відповідальність за свідомо помилковий висновок по експертизі або відмову без поважних причин від покладених на нього обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, при таких обставинах у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта в частині встановлення вартості відновного ремонту автомобіля CHEVROLET LACHETTI , державний № АК 9956А1, що належить Смілику В.В., у зв'язку з його пошкодженням при ДТП 25.06.2006 р.
Страховик має право сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 85 % від суми збитку по страховому випадку, причиною якого є ДТП, викликане грубим порушенням ПДР водієм застрахованого транспортного засобу, зокрема виїзд на зустрічну смугу руху і/або перетин подвійної осьової лінії (п. 6.3.8 Договору страхування).
Як встановлено Постановою Київського районом суду м. Сімферополя, Смілик В.В., порушуючи Правила дорожнього руху України, здійснив зіткнення з транспортним засобом, який рухався у попутному направленні, при здійсненні обгону транспортного засобу, який двигався у попутному направленні з виїздом на смугу зустрічного руху при визначеному знаку «Обгін заборонено».
При таких обставинах, розмір страхового відшкодування становить 85 % від суми вартості відновного ремонту застрахованого автомобіля та складає 37756,15 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином, судом встановлені порушення зобов'язань за договором № 50/17/344 від 23.05.2006 р. добровільного страхування автотранспорту з боку ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в часині своєчасної виплати страхового відшкодування.
При таких обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 37756,15 грн. підлягають задоволенню.
Суд не приймає заперечення відповідача, відносно того, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 28.01.2008 р. було відмовлено у задоволенні позову Смілика В.В. до Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми страхового відшкодування, також, як стверджує відповідач, зазначеним рішенням встановлена відмова КРФ ВАТ «Кредобанк» як вигодонабувача від страхового відшкодування на корить громадянина Смілика В.В., при таких обставинах у позивача відсутні підстави для пред'явлення вимоги щодо стягнення зазначеної суми страхового відшкодування з відповідача, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, за змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.
У цивільному провадженні розглядалась справа за позовом Смілика В.В. до Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за участю третьої особи Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк» про стягнення суми страхового відшкодування страхувальнику відповідно до договору страхування № 50/17/344 від 23.05.2006 р. на підставі заяви Смілика В.В. про виплату страхового відшкодування.
У даній справі позивачем виступає ВАТ «Кредобанк» в особі Кримської регіональної філії, відповідачем ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», предметом справи є виплата страхового відшкодування вигодонабувачу відповідно до договору страхування № 50/17/344 від 23.05.2006 р. на підставі заяви ВАТ «Кредобанк» про виплату страхового відшкодування.
Крім того, у листі позивача до відповідача від 07.09.2006 р. № 3217 позивач як вигодонабувач лише надав згоду, відповідно до умов договору, на сплату суми страхового відшкодування страхувальнику, у зв'язку з несплатою зазначеної суми страхувальнику, вигодонабувач звернувся до страховика з вимогою сплатити суму страхового відшкодування на користь вигодонабувача.
Суд зазначає, що відмова у сплаті суми страхового відшкодування страхувальнику -Смілику В.В. не пов'язана з підставами для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, передбаченими ст.. 26 Закону України «Про страхування» та розділом 5 Договору про страхування № 50/17/344 від 23.05.2006 р.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 2961,14 грн. за період прострочення виплати страхового відшкодування з 21.12.2007 р. по 14.05.2008 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6.1.5 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів виплати страхового відшкодування, страховик зобов'язаний сплатити Вигодонабувачу або Страхувальнику за згодою з Вигодонабувачем, пеню у розмірі 0,1 % прострочення платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж подвійна ставка НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.
Проте визначена сума пені підлягає зменшенню з огляду на наступне.
Як визначено договором страхування, страхове відшкодування сплачується протягом 10 днів після отримання всіх необхідних документів.
Заява про виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем 21.12.2007 р., таким чином порушення терміну виплати страхового відшкодування слід розраховувати після спливу 10- денного строку на виплату зазначеного відшкодування, а тому період нарахування пені становить з 01.01.2008 р. по 14.05.2008 р., сума пені становить 2785,29 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14.01.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», (01042 м. Київ, пров. Ново - Печерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) в особі Кримської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», (95006 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 3/11) на користь ВАТ «Кредобанк», (79026 м. Львів, вул. Сахарова, 78; ідентифікаційний код 0987862; кор.. рах № 32003105300 у Львівському обласному управлінні НБУ, МФО 325912) в особі Кримської регіональної філії, (95000 АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 19а) 37756,15 грн. суми страхового відшкодування, 2785,29 грн. - пені, 405,41 грн. державного мита та 117,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 175,85 грн. пені у позові відмовити.
4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.