14 лютого 2013 р.Справа № 2а-12011/2011/1416
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Спінчевська Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Романішина В.Л.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про стягнення заборгованості по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення,
15.08.2011р. ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2010-2011 р.р. відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням проведених виплат за зазначений період та зобов'язання в подальшому виплачувати на її користь грошову допомогу на оздоровлення.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначила, що вона є громадянкою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС і відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, але відповідач виплачує їй вказану допомогу у значно меншому розмірі.
Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 21.06.2012р. позов задоволено частково. Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянкою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.10.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них закріплені в Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу повинна виплачуватись щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги.
Відповідно до п.30 ст.71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати допомоги на 2007 рік було зупинено.
Проте Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 зупинення дії ст.48 вищевказаного Закону на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги передбачене ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п.п. 11 п.28 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати допомоги на 2008 рік було також зупинено.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10рп/08 визнані такими, не відповідають Конституції України, вищевказані положення Закону України «Про Державний бюджет раїни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо припинення ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосовно виплати щорічної допомоги в розмірах, передбачених цією статтею.
Відповідачем незважаючи на викладені обставини в 2011 році проводилася виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Постановою КМУ від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме -75 гривень.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи громадянина закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім цього відповідно до ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Дію ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати вищезазначеної щорічної допомоги на 2011 рік не було зупинено положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Таким чином, не застосовуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» при розрахунку суми допомоги на оздоровлення, виплачених позивачу, відповідач фактично звузив гарантовані права та пільги для осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, що суперечить нормам Закону України «Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України.
Відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на суб'єкта владних повноважень зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197 ч.1, 198 ч.1 п.1, 200, 206, 254 ч.5 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 21 червня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.