05 лютого 2013 р.Справа № 2а-6631/09/1470
Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації „Комітет „Правозахисник" Миколаївської області в інтересах ОСОБА_4 на Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Центрального районного суду м. Миколаєва, судді ОСОБА_5 встановлення відсутності компетенції і повноважень для повернення громадянину його заяви про злочини без прийняття рішення, передбаченого статтею 97 КПК України; зобов'язання прийняти щодо заяви ОСОБА_4 про злочин одне з передбачених ст.97 КПК рішень чи надіслати за належністю до Генеральної прокуратури України чи посадовій особі Генеральному прокурору України, встановлення наявності у голови Центрального районного суду м. Миколаєва підстав для порушення дисциплінарного провадження щодо судді Центрального районного суду м. Миколаєва; зобов'язання голови Центрального районного суду м. Миколаєва порушити дисциплінарне провадження щодо судді за порушення вимог статті 97 КПК, статті 7 Закону України «Про звернення громадян», присяги судді, -
встановиЛА:
Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва, судді ОСОБА_5 встановлення відсутності компетенції і повноважень для повернення громадянину його заяви про злочини без прийняття рішення, передбаченого статтею 97 КПК України; зобов'язання прийняти щодо заяви ОСОБА_4 про злочин одне з передбачених ст.97 КПК рішень чи надіслати за належністю до Генеральної прокуратури України чи посадовій особі Генеральному прокурору України, встановлення наявності у голови Центрального районного суду м. Миколаєва підстав для порушення дисциплінарного провадження щодо судді Центрального районного суду м. Миколаєва; зобов'язання голови Центрального районного суду м. Миколаєва порушити дисциплінарне провадження щодо судді за порушення вимог статті 97 КПК, статті 7 Закону України «Про звернення громадян», присяги судді.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Громадська організація „Комітет „Правозахисник" Миколаївської області подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_4, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 по суті оскаржує протиправність дій судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 в провадженні якої перебувала на той момент кримінальна справа відносно ОСОБА_4, щодо повернення заяв про злочини в порядку статті 97 КПК України.
Як вбачається з постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 6, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини не є управлінськими, а повноваження посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про встановлення відсутності у судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5, компетенції і повноважень для повернення громадянину його заяви про злочини без прийняття рішення, передбаченого статтею 97 КПК України; направляти заяви громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються; звернення громадянина України з порушенням статті 7 Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язання судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 прийняти щодо заяви ОСОБА_4 про злочин одне з передбачених ст. 97 КПК рішень, виконати вимоги статті 7 Закону України «Про звернення громадян» щодо заяви ОСОБА_4 про злочин і надіслати за належністю до Генеральної прокуратури України чи посадовій особі Генеральному прокурору України - повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Громадської організації „Комітет „Правозахисник" Миколаївської області в інтересах ОСОБА_4 на Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі № 2а-6631/09/1470, - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі № 2а-6631/09/1470 за позовом ОСОБА_4 до Центрального районного суду м. Миколаєва, судді ОСОБА_5 встановлення відсутності компетенції і повноважень для повернення громадянину його заяви про злочини без прийняття рішення, передбаченого статтею 97 КПК України; зобов'язання прийняти щодо заяви ОСОБА_4 про злочин одне з передбачених ст.97 КПК рішень чи надіслати за належністю до Генеральної прокуратури України чи посадовій особі Генеральному прокурору України, встановлення наявності у голови Центрального районного суду м. Миколаєва підстав для порушення дисциплінарного провадження щодо судді Центрального районного суду м. Миколаєва; зобов'язання голови Центрального районного суду м. Миколаєва порушити дисциплінарне провадження щодо судді за порушення вимог статті 97 КПК, статті 7 Закону України «Про звернення громадян», присяги судді, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль