13 лютого 2013 року Справа № 116032/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Савицької Н.В. та Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської обл. від 21.05.2012р. про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської обл. про визнання протиправним та скасування рішення щодо надання дозволу на отримання гірничого відводу та проекту рекультивації родовища пісків, -
Оскаржуваною ухвалою суду від 21.05.2012р. закрито в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської обл. про визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволу на отримання гірничого відводу та проекту рекультивації родовища пісків, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.45).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка у апеляційній скарзі просить ухвалу суду про закриття провадження у справі скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного закриття провадження у адміністративній справі (а.с.49).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду про наявність спору про право між сторонами є помилковим, фактично по справі оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, а виниклі правовідносини за своїм характером є публічно-правовими.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами і третьою особою існує не публічно-правовий спір, а спір з приводу права власності на земельну ділянку, тому дана позовна заява повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
При цьому, будь-якого мотивованого обґрунтування такого висновку судом не наведено.
Між тим, вказаний висновок суду першої інстанції слід вважати хибним і неправильним, виходячи з наступного.
Із змісту заявленого позову убачається, що позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсним та скасувати рішення Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської обл. № 100 від 18.02.2011р. в частині надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Аурум-плюс» на отримання гірничого відводу та проекту рекультивації родовища пісків в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради (а.с.1).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушені її права як власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення; спірним рішенням сільська рада фактично розпорядилася її земельною ділянкою.
Відповідно до рішення Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської обл. № 100 від 18.02.2011р. надано дозвіл ТзОВ «Аурум-плюс» на отримання гірничого відводу та проекту рекультивації родовища пісків в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради (а.с.3).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України також визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз заявленого позову свідчить, що позивач фактично оскаржує рішення органу місцевого самоврядування в сфері земельних відносин щодо надання дозволу на отримання гірничого відводу та проекту рекультивації родовища пісків.
Таким чином, предметом розглядуваного спору є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято, як вважає позивач, з порушенням вимог закону.
Із матеріалів справи не вбачається зв'язок вказаних вимог із наявністю спору про право власності або користування земельною ділянкою, оскільки спір торкається правомірності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення, при цьому останній у розглядуваних відносинах виступає суб'єктом владних повноважень.
В обґрунтування наведеного додатково колегія суддів враховує й те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010р. у справі № 1-6/2010 положення пунктів «а», «б», «в», «г» ст.12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього рішення) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Оскільки по справі фактично оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, який у спірних відносинах виступає як суб'єкт владних повноважень, із змісту заявленого позову та характеру спірних правовідносин не вбачаються ознаки спору про право, тому розглядуваний спір належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення суду не містить мотивувальної частини, в останньому судом не наведено мотивованого обґрунтування прийнятого процесуального рішення про закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на продовження розгляду в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст.28, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської обл. від 21.05.2012р. про закриття провадження в адміністративній справі № 2а-14037/11/1916 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду справи в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Савицька
І.І.Запотічний