01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
18.03.08 р. № 22/252
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Писаної Т.О
при секретарі судового засідання -Лисунь Г.Д.,
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько О.Я. -представник за дов. № юр-274/д від 16.11.2007 р.,
Овсепян Т.М. -представник за дов. № юр-277/д від 16.11.2007 р.;
від відповідача: Грицюк А.С. -представник за дов. № 19 від 16.01.2008 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року
у справі № 22/252 (суддя Георгіївський В.Д.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ, в особі Нафтогазвидобувного управління «Полтаванафтогаз», м. Полтава
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», м. Полтава
про стягнення 112200,00 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
У червні 2007 року відкрите акціонерне товариство «Укрнафта», м. Київ, в особі Нафтогазвидобувного управління «Полтаванафтогаз»(далі по тексту -Нафтогазвидобувне управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта», позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»(далі по тексту -ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», відповідач), про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 100000,00 грн. за простим векселем № 763314016105, емітованим ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», з датою складання 30.11.1998 р. та датою погашення 07.12.2005 р., а також 11200,00 грн. -відсотків річних, 1000,00 грн. -витрат за вчинення протесту векселя та судові витрати.
Відповідач проти позову заперечує повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року у справі № 22/252 (далі по тексту -оскаржуване рішення) позовні вимоги задоволено повністю, та стягнуто з відповідача на користь позивача 100000,00 грн. -основного боргу за векселем, за простим векселем, 11200,00 грн. -відсотків річних, 1000,00 грн. -витрат за вчинення протесту векселя, 1122,00 грн. -витрат по сплаті державного мита, а також 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Полтавської області ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обгрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.03.2008 р. за участю представників сторін.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 19.02.2008 р., Нафтогазвидобувне управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»скористалося наданим їм ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення від 23.01.2008 р. у справі № 22/252 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні 18.03.2008 р. підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом відповідно до акта прийому-передачі № 10919 від 30.12.1999 р. (а.с. 7) закрите акціонерне товариства «Нафтогазінвест»передало, а Нафтогазвидобувне управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта», окрім інших, прийняло також і спірний простий вексель № 763314016105 емітований ВАТ «Полтавагаз» на суму 100000,00 грн. з датою виписки 30.11.1998 р.
29.11.2005 р. Нафтогазвидобувне управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»на адресу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»було направлено пропозицію № 18/9324, щодо здійснення оплати по вказаному векселю.
01.12.2005 р. ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» листом № 11/3374 (а.с. 8) до Нафтогазвидобувного управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»визнало наявність у нього вексельних зобов'язань одночасно повідомивши про неможливість своєчасного їх виконання у зв'язку зі складним фінансовим становищем.
Далі позивач звернувся до приватного нотаріуса Карнарук Н.В. про вчинення протесту векселя.
Оскільки, відповідач жодним чином не відреагував на вимогу нотаріуса про оплату векселя № 763314016105 від 30.11.1998 р., 09.12.2005 р. нотаріусом Карнарук Н.В. був вчинений протест векселю про його неоплату відповідно до п. 299 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 та зареєстрованої03.03.2004 р. за № 283/8882.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за векселем. За своєю правовою природою вексель є видом цінних паперів, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити у відповідний строк зазначену в цьому документі суму власнику векселя. Єдиним підтвердженням того факту, що вексель № 763314016105 від 30.11.1998 р. знаходиться у позивача, є пред'явлення оригіналу даного векселя суду.
Як свідчать пояснення сторін, місцевим господарським судом, в судовому засіданні, під час розгляду справи № 22/252 по суті було, оглянуто оригінал векселя № 763314016105 від 30.11.1998 р. та встановлено що його емітентом є ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», ремітентом векселя є АТ «Укргазпром». На звороті векселя міститься індосамент, тобто, спірний вексель заповнений з дотриманням усіх вимог Положення «Про переказний та простий вексель»та містить усі необхідні реквізити, передбачені ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу».
Отже, копія вексель № 763314016105 від 30.11.1998 р., яка міститься в матеріалах справи, повністю відповідає оригіналу та є належним чином засвідченою копією спірного векселя.
Як свідчить акт прийому передачі від 30.12.1999 р., вексель був переданий йому відповідно до бланкового індосаменту.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що єдиним доказом того факту, що позивач є законним векселедержателем є наявність у нього оригіналу векселя. Зобов'язання осіб, що підписали вексель, випливають виключно із векселя та не потребують підтвердження та обґрунтованості будь-якими документами, крім самого векселя.
Також колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача викладеними в апеляційній скарзі стосовно обов'язковості укладення договору про проведення розрахунків із застосуванням векселів, як підстави набуття векселю, оскільки така вимога не передбачена нормами права. Більше того, доводи апелянта спростовуються ст.ст. 13, 14, 16 «Положення про переказний і простий вексель», затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 р. № 104/1341 (далі по тексту -Положення від 07.08.1937 р.).
Пунктом 1 ст. 16 Положення від 07.08.1937 р. встановлено, що особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
Відповідно до ст. 13 Положення від 07.08.1937 р. індосамент має бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (додатковий аркуш). Він повинен бути підписаний індосантом.
Індосамент може не вміщувати зазначення особи, на користь якої він зроблений, або він може складатися з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку індосамент для того, щоб мати силу, повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на додатковому аркуші.
Зі змісту наведеної норми слідує, що бланковим є індосамент, в якому не зазначається індосат. Таким чином, спірний вексель є бланковим, оскільки на його зворотній стороні вчинено напис «Платить приказу", далі міститься підпис та печатка індосанта.
У відповідності до статті 14 Положення від 07.08.1937 р. індосамент переносить усі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент бланковий, то векселедержатель може:
- заповнити бланк або на своє ім'я або на ім'я якої-небудь іншої особи;
- індосувати в свою чергу вексель через бланк або на ім'я якоїсь іншої особи;
- передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту.
В нашому випадку попередній векселедержатель, а саме ЗАТ «Нафтогазінвест», передавали вексель третім особам, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту. Підтвердженням приймання-передачі векселю є акт № 10919 від 30.12.1999 р., відповідно до якого ЗАТ «Нафтогазінвест» передало, а Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»прийняло спірний вексель.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, стосовно порушення судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, норм процесуального права, а саме про нібито не дослідження місцевим господарським судом обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, не надання юридичної оцінки правовідносинам, що склалися між сторонами та не надання оцінки доказам залученим до матеріалів господарської справи, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні матеріалами справи, а ні чинним законодавством.
Разом з тим, апеляційною інстанцією була надана можливість відповідачу для необхідності надання та залучення до матеріалів справи нових, будь-яких інших доказів, які б спростовували позицію позивача по справі, але скаржником цього зроблено не було та ніяких нових доказів до апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення подано не було.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року у справі № 22/252 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008 року у справі № 22/252 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/252 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Мостова Г. І.
Писана Т.О
Дата відправки