14 лютого 2013 р. Справа № 49550/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.
з участю секретаря судових засідань Дяківнич Г.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року у справі за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,-
04.04.2011 року Луцька ОДПІ звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн., застосованих згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004142303 від 17.05.2010 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що за результатами перевірки відповідача 29.04.2010 року складено акт №180720, яким встановлено порушення п. 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР . На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ 17.05.2010 року прийнято рішення №0004142303 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн., які в добровільному порядку у встановлений строк не стягнуто.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року позов задоволено з тих підстав, що з врахуванням згаданих норм та обставин справи несплачена заборгованість, яка виникла в результаті несплачених узгоджених зобов'язань дійсно є податковим боргом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду.
При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не застосовано вимоги ст.ст. 99,100 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луцької міської ради 16.02.2000 року.
На підставі направлення №002812 від 29.04.2010 року працівниками Луцької ОДПІ в цей день проведено планову виїзну перевірку підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині „Пано, який знаходиться в м. Луцьк, проспект Волі, 5/11 та належить позивачу.
За результатами перевірки 29.04.2010 року складено акт №180720, яким встановлено порушення відповідачем п. 9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР , а саме: незабезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків в книзі ОРО за 30.09.2009 року, 08.10.2009 року, 20.10.2009 року про що свідчать нульові чеки в книзі ОРО та „Z-звіти".
Згідно із п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до пункту 4 статті 17 цього ж Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акту перевірки 17.05.2010 року Луцькою ОДПІ прийняте рішення форми «С» №0004142303 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн.
Станом на час звернення Луцької ОДПІ до суду з даним позовом сума штрафних санкцій відповідачем не сплачена, чого не заперечує сторона відповідача.
Порядок сплати коштів за даним санкціями передбачено ст.25 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВРза якою слідує, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI органи ДПС наділені правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Дана сума податкового боргу заявлена до стягнення та визначена в межах 1095 календарних днів, тобто з дотриманням строку давності.
По даному податковому рішенні про застосування штрафних санкцій, відповідач процедуру апеляційного узгодження не розпочинав, а тому визначені в них суми є узгодженими.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно встановив і цього апелянт не спростовує, що станом на 04.04.2011 року сума заборгованості, що є предметом стягнення складає 1020 грн.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивач надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року у справі №2а-867/11- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
І.О.Яворський
Повний текст виготовлено 15.02.2013р.